77.Сутність та форми авторитаризму

Одним з альтернативних до тоталітаризму виступає авторитарний політичний режим (від лат. autoritas - влада). В основу авторитарного режиму покладено зосередження більшості влади в руках однієї особи чи групи осіб.

Авторитаризму як методу управління притаманні:♦ скасування або значне обмеження політичних прав і свобод громадян;♦ обмеження діяльності політичних партій та інших суспільних угрупувань, можливості опозиції зведені до мінімуму;♦ народ не визнається як головне джерело і суверен влади;♦ дії державних інститутів суворо регламентуються;♦ не реалізується принцип поділу влади.

Авторитарні політичні режими найбільш поширені в історії людства. Найвідомішими його формами є:

♦ військовий режим, що має кілька різновидів (військово-диктаторський, військово-демократичний, військового державного перевороту, авторитарний преторіанізм, що базується на насиллі найманих військ);

♦ монархічний режим (абсолютна монархія, дуалістична монархія); теократичний режим, що відзначається пріоритетною владною роллю релігійних діячів;

♦ персоніфікований режим (персональна тиранія, в якій влада належить вождю й спирається, передусім, на поліцію; матримоніальна тиранія, де влада впродовж тривалих років передається спадково).

78.Сутність, структура та рівні політичноої свідомості

Політична свідомість — опосередковане відображення політичного життя, формування, розвиток, задоволення інтересів та потреб політичних суб´єктів, а також сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображають політико-владні відносини.

Існують два взаємопов´язані блоки елементів політичної свідомості — мотиваційний та пізнавальний.

Мотиваційний блок. До нього належать: політичні потреби та інтереси, політичні цілі та цінності, психологічні установки та ідеологічні настанови, політичні переконання. Ці елементи, обумовлюючи одне одного, спонукають людей до певної політичної поведінки. Цей процес супроводжується емоціями, почуттями тощо.

Пізнавальний блок. Він охоплює: політичну інформованість, політичні знання, теорії, уявлення, політичну ідеологію носіїв політичної свідомості. Виняткове місце в політичній свідомості посідає правосвідомість, що є водночас відносно самостійною субстанцією. Адже знати, поважати і виконувати правові норми — обов´язок кожного громадянина правової держави і суб´єкта політичних відносин.

За ознакою суб´єкта політики (соціологічний підхід) розрізняють такі її рівні:

- політична свідомість суспільства;

- політична свідомість соціальної спільноти (клас, нація, професійна, вікова група і т. ін.); п

- політична свідомість особи.

Рівні політичної свідомості: теоретичний, емпіричній, буденний і масовий.

Теоретичний – сукупність політичних цілей, ідеологічних установок, ціннісних орієнтацій тощо. Формується на основі наукового дослідження, політичних відносин і процессів.

Емпіричний – ґрунтується на фіксації реалів політичного буття практичного досвіду людей.

Буденна свідомість відображує лише поверхневі процеси і відносини, не здатна проникати в суть, страждає емоційною забарвленістю.

Під масовою свідомістю мається на увазі сукупність ідей, уявлень, які не в повній мірі адекватні реальним політичним подіям, процесам тощо.