43.Політичний процес:зміст, суб»єкти

Політичний процес - це сукупність усіх видів політичної діяльності. Політичний процес - явище динамічне й багатогранне. Цим терміном (від лат. processus - просування) характеризують хід та особливості руху, послідовну зміну подій, явищ. Політична наука використовує цей термін перш за все для характеристики реалізації владних інтересів і досягнення цілей. Дії політичних суб'єктів здійснюються в часі й просторі, як упорядкована послідовність, що має політичний смисл.

Політичний процес виступає характеристикою політичного життя в цілому, реалізує виконання суб'єктами політики своїх специфічних ролей і функцій. Політичний процес відображає політичну реальність, яка виникає внаслідок боротьби інтересів політичних сил, соціальних груп, індивідів. У змістовому плані політичний процес охоплює дії громадян й еліт, які здійснюються стосовно влади. Дії політичних суб'єктів розвиваються в рамках політичної системи.

Політичний процес як цілісне явище має свою структуру, яка складається із таких елементів:

- суб'єкта, носія влади, який виявляє політичну волю;

- об'єктів, на які спрямовані дії і передбачено досягнення цілей;

- засобів, методів, ресурсів, інституцій, що реалізують процес. Кожний узятий окремо процес має свою структуру і власну логіку розвитку.

Суб'єктами політичного процесу є окремі особи і соціальні групи. Особа виступає як учасник політичного процесу, представник якоїсь групи або як громадянин, наділений політико-правовою суб'єктністю. Виділяють кілька рівнів політичної суб'єктності особи: громадянин, що бере участь у політиці через виконання громадських обов'язків або через громадську організацію; член політичної партії; громадсько-політичний діяч; депутат; політичний лідер.

44.Політичний режим:визначення та сенс поняття - способ организации политической системы, который отражает отношения власти и общества, уровень политической свободы и характер политической жизни в стране.

Во многом эти характеристики обусловлены конкретными традициями, культурой, историческими условиями развития государства, поэтому можно говорить, что в каждой стране сложился свой уникальный политический режим. Однако у многих режимов в различных странах можно обнаружить сходные черты.

В научной литературе выделяют два вида политического режима:

демократический;

антидемократический.

Признаки демократического режима:

господство закона;

разделение властей;

наличие реальных политических и социальных прав и свобод граждан;

выборность органов государственной власти;

существование оппозиции и плюрализм.

Признаки антидемократического режима:

господство беззакония и террора;

отсутствие политического плюрализма;

отсутствие оппозиционных партий;

Антидемократический режим подразделяется на тоталитарный и авторитарный. Поэтому мы будем рассматривать характеристики трёх политических режимов: тоталитарного, авторитарного и демократического.

Загальними показниками будь-якого політичного режиму є:а) ступінь захищеності і забезпеченості гарантіями прав і свобод громадян (політичного й ідеологічного вибору, економічної свободи) та ступінь врахування інтересів різних соціальних груп (у тому числі меншин) тощо;

б) способи легітимації державної влади;в) співвідношення правових і неправових способів здійснення владних функцій;г) методи, інтенсивність і правова обґрунтованість використання силових структур, інших ресурсів влади;ґ) механізм ідеологічного тиску.