33.Основні теорії виникнення тоталітаризму

Термін "тоталітаризм" походить від лат. totalis – весь, цілий, повний. Його було введено до політичного лексикону італійським філософом Д. Джентіле, який вважав, що держава, відіграючи першорядну роль у долі нації, повинна володіти необмеженою владою і встановити всеохоплюючий, тотальний державний контроль над суспільством. Пізніше цей термін був використаний лідером італійських фашистів Б. Муссоліні для характеристики свого руху, який поставив за мету створення тоталітарної держави. Саме до фашистських режимів спочатку й застосовувався термін "тоталітаризм". Проте з формуванням цілісної теоретичної концепції тоталітаризму це поняття було перенесене і на комуністичні режими.

Ще Платон у стародавні часи писав, що при досконалій державі не тільки безумовне підпорядкування індивіда державі, але і його власності на землю, будівлі тощо. Тотальність державного регулювання розповсюджувалася і на розпорядок дня і ночі, обов'язкове сповідування єдиної релігії. Платон підкреслював необхідність для держави очищати себе від неугодних осіб смертною карою або вигнанням

Тоталітаризм – характерна для диктаторських режимів ХХ століття система управління яка прагнула до цілковитого підпорядкування суспільства державі за допомогою:

1)       монополії на інформацію та пропаганду;

2)       офіційної державної ідеології, обов’язкової для громадян;

3)       терору таємних служб;

4)       масових монопартій.

Творці теорії (Г.Арендт, З.Бжезінський, К.Фрідріх) підкреслювали структурну подібність фашистських і комуністичних держав.

Фашизм – це:

1) диктатура й культ вождя (дуче) і підпорядкування йому політичної еліти;

2) ліквідація опозиції, парламенту, інститутів самоврядування і всіх нефашистських партій;

3) втручання у всі області суспільного життя при збереженні вільно-ринкового господарства і приватної власності.

Нацизм (націонал-соціалізм, гітлеризм) – політичний рух (з 1919 р.), ідеологія, державний режим у Німеччині (т. зв. ІІІ Рейх). Нацизм як світоглядний напрям та ідеологія був поєднанням елітарних та расистських (переважно антисемітських) концепцій, що намагалися обґрунтувати права Німеччини на завоювання інших народів, особливо слов’янських і на панування над світом. 

Як суспільний рух, керований А.Гітлером, встановив 1933 р. в Німеччині тоталітарний режим, що спирався на:

-            монополію націонал-соціалістичних робітничої партії Німеччини;

-            заперечення християнства;

-            терор супроти противників, який поєднував з масовою демагогічною пропагандо

Виникнення тоталітаризму пов’язане передовсім з труднощами модернізації, переходу суспільства до індустріальної стадії розвитку, зі спробами правлячої еліти подолати ці труднощі за  допомогою надзвичайних заходів: одержавлення, надбюрократизації, політизації та мілітаризації всього суспільства.

34.Основні форми правління

Форми правління держави — це вид системи державного управління. Це поняття включає метод її освіти, терміни дії цієї системи, права, а також способи взаємодії елементів правління між собою і народом. Вона ж визначає силу впливу громадськості на формування урядового складу.

Спочатку це поняття може розумітися у вузькому і широкому сенсі: в першому випадку воно означає організацію тільки вищих верств правління, а в другому взаємодія всіх елементів держави.

Форми правління держави: монархія

Це така форма управління, коли держава очолює одна людина — монарх. Ця людина отримує владні права у спадщину, і перед суспільством держави, яким він керує, не несе відповідальності, а юридично його неможливо позбавити влади.

Розглянемо кілька видів монархії:

1. Абсолютна. Вона представлена необмеженою владою глави: він вищий орган, і в його руках абсолютна влада. У сучасному світі з таким правлінням існує Оман і Саудівська Аравія.

2. Обмежена. У цьому випадку державою править не одна людина, а ще владні органи, які монарху не підпорядковані.

Форми правління держави: республіка

При такому типі пристрою органи влади, а, зокрема, їх склад, формується народом. Представники влади обов’язково несуть відповідальність перед громадянами країни в рівній мірі. Дії президента здійснюються від імені народу, а органи влади сформовані таким чином, щоб бути незалежними один від одного. Види республік(парламентська, президентська, змішана)