- •1.Авторитаризм.
- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4. Виборча система сучасної України
- •5.Виборчі технології
- •6.Види політичної стабільності
- •7.Види та напрями політики
- •8.Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики
- •9.Генеза та еволюція поняття «геополітика»
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •11.Головні функції політичних систем
- •12.Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадянське суспільство сутність та структурні елементи
- •14.Демократичні політичні режими:загальна характеристика
- •15.Джерела та види легітимності влади
- •16.Засоби боротьби з тероризмом
- •17.Зміст системного підходу до вовчення політики
- •18.Зовнішньополітичні пріорітети України
- •19.Інформаційне суспільство
- •20.Критерії загального виборчого права.Голосування.Цензи.
- •21.Легальність та легітимність політичної влади.
- •22.Методи вирішення політичних конфліків
- •23.Модернізація:поняття та теорії модернізації
- •24.Нація як суб»єкт політики
- •25.Об»єднання громадян:різновиди, методи впливу на владу
- •26.Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27.Основні елементи політичної культури
- •28.Основні концепції походження держави
- •29.Основні методологічні підходи до визначення політики(або влади)
- •30.Основні підходи до визначення сутності держави та її ознаки.
- •31.Основні суб»єкти політики
- •32.Основні теоретичні моделі політичних систем(д.Істон, алмонд, Дойч)
- •33.Основні теорії виникнення тоталітаризму
- •34.Основні форми правління
- •35.Основні функції політики
- •36.Особистість як суб»єкт політики
- •37.Партійний спектр сучасної України
- •38.Політична еліта та політичне лідерство в Україні
- •39.Політична етика:Визначення та зміст
- •40.Політична ідеологія:поняття, типологія
- •41.Політична поведінка особи та фактори, що її зумовлюють.
- •42.Політична психологія:визначення, зміст, основні проблеми
- •43.Політичний процес:зміст, суб»єкти
- •45.Поняття об»єднання громадян, гр.Організація та політ.Партія.
- •46.Поняття володарюючої еліти, її структура
- •47.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення
- •48.Поняття стратегії та татики
- •49.Поняття та ознаки партії
- •50.Поняття та типи політичної участі
- •51.Предмет політології
- •52.Принципи правової держави
- •53.Причини та умови виникнення сучасного тероризму
- •54.Проблеми політичної еліти в науці. Платон, Арістотель, Макіявелі, Конфуцій.
- •55.Ресурси політичної влади:різновиди та типологія
- •56.Реформа, революція, переворот, трансформація.
- •57.Рівні політичної культури
- •58.Рівні потреб суспільства за шкалою Маслоу
- •59.Роль змі в політиці.Їх основні функції
- •60.Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •61.Система міжнародних політичних відносин
- •62.Соціальне партнерсво: зміст та значення
- •63.Способи рекрутування в еліту:антрепнерська система і система гільдій.
- •64.Стилі лідерства.Визначення та типологія.
- •65.Структура політичних партій.
- •66. Структура політичної влади
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68.Струкрурні елементи політичної системи
- •69.Суб»єкти політичної влади:соціальні, інституціональні і функціональні
- •70.Суб»єкти та об»єкти політики
- •71.Суспільно-політичні рухи:визначення, типологія, особливості
- •72.Сутність демократії:цінності, інститути, процедури
- •74.Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери
- •75.Сутність соціальної держави
- •76.Сутність і співвідношення понять геополітика та зовнішня політика
- •77.Сутність та форми авторитаризму
- •78.Сутність, структура та рівні політичноої свідомості
- •79.Сучасний радикалізм.Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80.Теорії демократії
- •81.Теорії еліт
- •82.Теорії конфліктів
- •83.Теорії лідерства
- •84.Теорії походження держави
- •85.Тероризм як чинник сучасної політики
- •86.Типи виборчих систем у світовій практиці. Переваги та недоліки кожної виборчої системи.
- •87.Типи партійних систем. Їх характеристика.
- •88.Типи політичних культури
- •89.Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90.Типологія політичних конфліктів
- •91.Типологія політичних систем
- •92.Форми демократії
- •93.Форми державного устрою
- •94.Форми тоталітарних режимів
- •95.Функції політичних партій
- •96.Функції політичного лідера
- •97.Функції політичної влади
- •98.Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні.
33.Основні теорії виникнення тоталітаризму
Термін "тоталітаризм" походить від лат. totalis – весь, цілий, повний. Його було введено до політичного лексикону італійським філософом Д. Джентіле, який вважав, що держава, відіграючи першорядну роль у долі нації, повинна володіти необмеженою владою і встановити всеохоплюючий, тотальний державний контроль над суспільством. Пізніше цей термін був використаний лідером італійських фашистів Б. Муссоліні для характеристики свого руху, який поставив за мету створення тоталітарної держави. Саме до фашистських режимів спочатку й застосовувався термін "тоталітаризм". Проте з формуванням цілісної теоретичної концепції тоталітаризму це поняття було перенесене і на комуністичні режими.
Ще Платон у стародавні часи писав, що при досконалій державі не тільки безумовне підпорядкування індивіда державі, але і його власності на землю, будівлі тощо. Тотальність державного регулювання розповсюджувалася і на розпорядок дня і ночі, обов'язкове сповідування єдиної релігії. Платон підкреслював необхідність для держави очищати себе від неугодних осіб смертною карою або вигнанням
Тоталітаризм – характерна для диктаторських режимів ХХ століття система управління яка прагнула до цілковитого підпорядкування суспільства державі за допомогою:
1) монополії на інформацію та пропаганду;
2) офіційної державної ідеології, обов’язкової для громадян;
3) терору таємних служб;
4) масових монопартій.
Творці теорії (Г.Арендт, З.Бжезінський, К.Фрідріх) підкреслювали структурну подібність фашистських і комуністичних держав.
Фашизм – це:
1) диктатура й культ вождя (дуче) і підпорядкування йому політичної еліти;
2) ліквідація опозиції, парламенту, інститутів самоврядування і всіх нефашистських партій;
3) втручання у всі області суспільного життя при збереженні вільно-ринкового господарства і приватної власності.
Нацизм (націонал-соціалізм, гітлеризм) – політичний рух (з 1919 р.), ідеологія, державний режим у Німеччині (т. зв. ІІІ Рейх). Нацизм як світоглядний напрям та ідеологія був поєднанням елітарних та расистських (переважно антисемітських) концепцій, що намагалися обґрунтувати права Німеччини на завоювання інших народів, особливо слов’янських і на панування над світом.
Як суспільний рух, керований А.Гітлером, встановив 1933 р. в Німеччині тоталітарний режим, що спирався на:
- монополію націонал-соціалістичних робітничої партії Німеччини;
- заперечення християнства;
- терор супроти противників, який поєднував з масовою демагогічною пропагандо
Виникнення тоталітаризму пов’язане передовсім з труднощами модернізації, переходу суспільства до індустріальної стадії розвитку, зі спробами правлячої еліти подолати ці труднощі за допомогою надзвичайних заходів: одержавлення, надбюрократизації, політизації та мілітаризації всього суспільства.
34.Основні форми правління
Форми правління держави — це вид системи державного управління. Це поняття включає метод її освіти, терміни дії цієї системи, права, а також способи взаємодії елементів правління між собою і народом. Вона ж визначає силу впливу громадськості на формування урядового складу.
Спочатку це поняття може розумітися у вузькому і широкому сенсі: в першому випадку воно означає організацію тільки вищих верств правління, а в другому взаємодія всіх елементів держави.
Форми правління держави: монархія
Це така форма управління, коли держава очолює одна людина — монарх. Ця людина отримує владні права у спадщину, і перед суспільством держави, яким він керує, не несе відповідальності, а юридично його неможливо позбавити влади.
Розглянемо кілька видів монархії:
1. Абсолютна. Вона представлена необмеженою владою глави: він вищий орган, і в його руках абсолютна влада. У сучасному світі з таким правлінням існує Оман і Саудівська Аравія.
2. Обмежена. У цьому випадку державою править не одна людина, а ще владні органи, які монарху не підпорядковані.
Форми правління держави: республіка
При такому типі пристрою органи влади, а, зокрема, їх склад, формується народом. Представники влади обов’язково несуть відповідальність перед громадянами країни в рівній мірі. Дії президента здійснюються від імені народу, а органи влади сформовані таким чином, щоб бути незалежними один від одного. Види республік(парламентська, президентська, змішана)
