- •1.Авторитаризм.
- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4. Виборча система сучасної України
- •5.Виборчі технології
- •6.Види політичної стабільності
- •7.Види та напрями політики
- •8.Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики
- •9.Генеза та еволюція поняття «геополітика»
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •11.Головні функції політичних систем
- •12.Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадянське суспільство сутність та структурні елементи
- •14.Демократичні політичні режими:загальна характеристика
- •15.Джерела та види легітимності влади
- •16.Засоби боротьби з тероризмом
- •17.Зміст системного підходу до вовчення політики
- •18.Зовнішньополітичні пріорітети України
- •19.Інформаційне суспільство
- •20.Критерії загального виборчого права.Голосування.Цензи.
- •21.Легальність та легітимність політичної влади.
- •22.Методи вирішення політичних конфліків
- •23.Модернізація:поняття та теорії модернізації
- •24.Нація як суб»єкт політики
- •25.Об»єднання громадян:різновиди, методи впливу на владу
- •26.Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27.Основні елементи політичної культури
- •28.Основні концепції походження держави
- •29.Основні методологічні підходи до визначення політики(або влади)
- •30.Основні підходи до визначення сутності держави та її ознаки.
- •31.Основні суб»єкти політики
- •32.Основні теоретичні моделі політичних систем(д.Істон, алмонд, Дойч)
- •33.Основні теорії виникнення тоталітаризму
- •34.Основні форми правління
- •35.Основні функції політики
- •36.Особистість як суб»єкт політики
- •37.Партійний спектр сучасної України
- •38.Політична еліта та політичне лідерство в Україні
- •39.Політична етика:Визначення та зміст
- •40.Політична ідеологія:поняття, типологія
- •41.Політична поведінка особи та фактори, що її зумовлюють.
- •42.Політична психологія:визначення, зміст, основні проблеми
- •43.Політичний процес:зміст, суб»єкти
- •45.Поняття об»єднання громадян, гр.Організація та політ.Партія.
- •46.Поняття володарюючої еліти, її структура
- •47.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення
- •48.Поняття стратегії та татики
- •49.Поняття та ознаки партії
- •50.Поняття та типи політичної участі
- •51.Предмет політології
- •52.Принципи правової держави
- •53.Причини та умови виникнення сучасного тероризму
- •54.Проблеми політичної еліти в науці. Платон, Арістотель, Макіявелі, Конфуцій.
- •55.Ресурси політичної влади:різновиди та типологія
- •56.Реформа, революція, переворот, трансформація.
- •57.Рівні політичної культури
- •58.Рівні потреб суспільства за шкалою Маслоу
- •59.Роль змі в політиці.Їх основні функції
- •60.Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •61.Система міжнародних політичних відносин
- •62.Соціальне партнерсво: зміст та значення
- •63.Способи рекрутування в еліту:антрепнерська система і система гільдій.
- •64.Стилі лідерства.Визначення та типологія.
- •65.Структура політичних партій.
- •66. Структура політичної влади
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68.Струкрурні елементи політичної системи
- •69.Суб»єкти політичної влади:соціальні, інституціональні і функціональні
- •70.Суб»єкти та об»єкти політики
- •71.Суспільно-політичні рухи:визначення, типологія, особливості
- •72.Сутність демократії:цінності, інститути, процедури
- •74.Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери
- •75.Сутність соціальної держави
- •76.Сутність і співвідношення понять геополітика та зовнішня політика
- •77.Сутність та форми авторитаризму
- •78.Сутність, структура та рівні політичноої свідомості
- •79.Сучасний радикалізм.Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80.Теорії демократії
- •81.Теорії еліт
- •82.Теорії конфліктів
- •83.Теорії лідерства
- •84.Теорії походження держави
- •85.Тероризм як чинник сучасної політики
- •86.Типи виборчих систем у світовій практиці. Переваги та недоліки кожної виборчої системи.
- •87.Типи партійних систем. Їх характеристика.
- •88.Типи політичних культури
- •89.Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90.Типологія політичних конфліктів
- •91.Типологія політичних систем
- •92.Форми демократії
- •93.Форми державного устрою
- •94.Форми тоталітарних режимів
- •95.Функції політичних партій
- •96.Функції політичного лідера
- •97.Функції політичної влади
- •98.Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні.
32.Основні теоретичні моделі політичних систем(д.Істон, алмонд, Дойч)
Системна модель вперше була розроблена Д.Істоном. Сутність політичної системи, за тлумаченням вченого, розкривається в її функції - авторитарному розподіленні цінностей у суспільстві. Процес функціонування системи описується через відносини обміну з зовнішнім середовищем. Вона зберігає стійкість, якщо знайдений певний баланс між імпульсами, що "входять", проникаючими у середовища, і імпульсами, що "виходять", що є реакцією системи на отриману інформацію. "Вхід" виражений двома видами імпульсів: вимога громадськості (підвищення заробітної плати, розширення соціальних програм, права і свободи громадян) і підтримка.
Якщо імпульси, що "виходять", відповідають оцінюванням населення, то суспільна підтримка політичної системи посилюється. Підтримка з боку народу рішень і дій системи є умовою її легітимності.
Істон виділяє два види легітимності:
дифузна (емоційна) легітимність є більш стійкою і може проявлятися у підтримці системи навіть в умовах криз;
інструментальна (специфічна) легітимність більш короткочасна і орієнтована на результат і заохочення.
2. Структурно-функціональну модель політичної системи розробив Г.Алмонд. Політична система, на його думку, є типами дій, що стосуються прийняття політичних рішень. Головна функція системи - забезпечення легітимного примусу, що дозволяє зберегти суспільну стабільність.
Аналіз системи повинен здійснюватися на двох рівнях:
інституціональному (дослідження політичних інститутів);
орієнтаційному (дослідження політичної культури).
У структурному плані вона включає в себе формальні (урядові органи) і неформальні інститути (групові об'єднання), поведінницькі аспекти цих інститутів, активність окремих громадян.
На основі порівняльного аналізу політичних систем різних країн Алмонд прийшов до таких висновків:
всі політичні системи мають власну структуру;
політична система багатофункціональна;
всі політичні системи виконують аналогічні універсальні функції, необхідні для соціального життя; функції виконуються різними інститутами (структурами) системи (суди, законодавчий орган, партії) і з різною частотою;
всі політичні системи є змішаними в культурному розумінні;
відмінність між простими (традиційними) і розвинутими системами полягає в диференціації функцій і спеціалізації структур. Ці системи подібні за функціями, але розрізняються за структурними характеристиками.
3. Інформаційно-кібернетичну модель політичної системи запропонував К.Дойг. Використовуючи положення і термінологію, розроблені в кібернетиці, автор розглядає політичну систему через потоки інформації. Функція системи полягає в координації зусиль людей для досягнення поставлених завдань.
Процес функціонування системи складається з кількох етапів:
етап перший: отримання інформації і формування блоку даних;
етап другий: селекція інформації - відбір і оцінка отриманої інформації;
етап третій: прийняття рішень;
етап четвертий: реалізація поставленої мети.
Прийняття рішень і їх корекція здійснюються з урахуванням результатів попередніх дій і на основі інформації про становище у суспільстві і про відстань, яка залишилася до мети.
