26.Ознаки політичної напруги та політичної кризи

Політична криза характеризується, перш за все, станом політичної напруги. Її характерні ознаки такі: поширення у населення настроїв незадоволення існуючим становищем; втрата довіри до влади і відчуття безпеки, атмосфера масового неспокою і збудження; масові дії стихійної та організованої суспільно-політичної активності, різноманітні форми громадянської непокори.

Політична криза є наслідком конфліктного протистояння сторін у політичній боротьбі, яке своєчасно не розв’язується. Цей процес проходить певні стадії. Перша – передконфліктна ситуація. Конфлікт визріває на фоні більш загостреного зіткнення інтересів протилежних сторін, але ще не виявляється. Друга – конфлікт у неприхованому вигляді. До нього призводять якісь суттєві прорахунки політичної влади, або свідомі дії екстремістських, непримиримих сил. Якщо конфлікт не вдається погасити, наступає третя стадія – поглиблення, ескалація конфлікту. Розширюється зона конфлікту, скорочуються можливості взаємних поступок, відбувається перехід до більш жорстких, іноді насильницьких і збройних форм боротьби. Наявними є значні збої в функціонуванні політичної системи, одним з проявів яких може бути урядова криза. Заключна стадія полягає у виявленні результатів впливу конфлікту на суспільно-політичне життя (зміна панівного режиму, зміна еліти тощо).

27.Основні елементи політичної культури

Політичну культуру можна розглядати як історично обумовлену якісну характеристику політичної сфери суспільства, яка охоплює рівень розвитку суб'єкта політики, його політичну діяльність і її результати, "опредмечені" у відповідних суспільно-політичних інститутах і відносинах.

У вузькому розумінні — це комплекс уявлень тієї чи іншої національної або соціально-політичної спільноти про світ політики.

.Політична культура уявляє собою складне явище, що складається з цілого комплексу взаємопов'язаних елементів. Розглянемо деякі з них:

Ціннісно-нормативний — політичні почуття, цінності, ідеали, переконання, норми, правила.

Пізнавальний — політичні знання, способи політичного мислення, уміння, навички;

Оціночний — відношення до політичного режиму, до політичних явищ, подій, лідерів;

Настановчий — стійкі особисті орієнтири поведінки, орієнтація на певні дії в тих чи інших умовах;

Поведінковий — готовність до дій в певній ситуації, а коли знадобиться — участь у відповідних діях.

Крім компонентів, можна також визначити рівні політичної культури:

Світоглядний рівень — наші уявлення про політику в різних її аспектах;

Громадянський рівень — визначення свого політичного статусу у відповідності з існуючими можливостями;

Політичний рівень — визначення свого ставлення до політичного режиму, до своїх союзників і опонентів.

28.Основні концепції походження держави

Як показують дослідження істориків і етнографів, не існує однієї причини виникнення держави. Більшість наведених теорій відображають певні групи факторів, що стали причинами генезису держави.Існує декілька концепцій походження держави: Теологічна концепція пояснює виникнення держави, а також всі його рішення діями і санкціями божественної волі. Патріархальна концепція трактує владу правителя в державі як влада батька в великій сім'ї, а відносини між підданими і володарями - як сімейні відносини. Відображенням подібних поглядів стала, наприклад, російська традиція називати правителя "цар-батюшка", "батько народу". Походження держави може розглядатися як розростання сім'ї до розмірів держави. 

Договірна концепція грунтується на тому, що виникненню держави передує природний стан суспільства і людини, що характеризується необмеженою свободою. Тільки після укладення суспільного договору безмежна свобода була введена в розумні рамки шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права і свободи особистості. Психологічна концепція виходить з того, що держава існує в силу наявності у людини психологічних потреб жити в рамках організованого співтовариства, в почутті необхідності колективної взаємодії. Класова (марксистська) концепція трактує державу класовим за походженням (з'являється разом з поділом суспільства на класи) і по суті (орган класового панування і орган гноблення одного класу іншим). Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним чином трактується і походження класової експлуатації. Органічна теорія проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і у функціях. Іригаційна теорія пов'язує походження держави з необхідністю будівництва великих зрошувальних споруд. Цей підхід використовується для пояснення історії ряду країн Сходу.