- •1.Авториторизм: визначення, основні риси
- •2.Базові типи політичної культури (албонд верб)
- •3.Взаемовідносини держави і громадського суспільства за різних політичних режимів
- •4.Віборче система сучасної україни
- •5.Виборчі технології:зміст та сучасні форми
- •6.Види політичної стабільності
- •7.Види та напрями політики
- •8.Визначення тоталітарного режиму , головні характеристики
- •9.Генеза та еволюція поняття «геополітика» : науковий напрям та елемент політичної практики
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •11.Головні функції політичних систем
- •12.Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадське суспільство сутність і структурні компоненти
- •14.Демократичні політичні режими:загальна характеристика
- •15.Джерела та види легітимності влади
- •16.Засоби боротьби з тероризмом
- •17.Зміст системного підходу до вивчення політики
- •18.Зовнішньополітичні пріоритети україни
- •19.Інформаційне суспільство: х-ка
- •20.Критерії загального виборчого права.Голосування . Цензи
- •21.Легальність та легітимність політичної влади:сутність і співвідношення
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів
- •24 Нації як субьект політики
- •25 Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •26.Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •29.Основні методологічні підходи до вивчення політики
- •30.Основні підходи во вивчення сутності держави та її ознаки
- •31.Основні субьекти політики
- •32. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Істон, г. Алмонд, к. Дойч).
- •33 Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •34.Основні форми правління
- •35. Основні функції політики
- •36.Особистість як субект політики
- •37.Партійний спектр сучасної України
- •38.Політична еліта та політичне лідерство в україні:стан та особливості розвитку
- •39. Політична етика: визначення та зміст.
- •40. Політична ідеологія
- •41. Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •42. Зміст політичної психології, її функції.
- •43. Політичний процес та його суб’єкти
- •45. .Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та зак-встві.
- •46. Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.
- •48.Поняття стратегії та тактики
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50.Поняття та типи політичної участі.
- •51. Предмет політології.
- •52. Принципи правової держави.
- •53.Причини та умови виникнення тероризму.
- •55. Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •56. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •57. Рівні політичної культури
- •58.Рівні потреб суспільства за шкалою маслоу
- •59.Роль змІв політиці . Їх основні функції
- •61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- •62.Соціальне партнерство:зміст та значення
- •63. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій
- •64. .Стилі лідерства
- •65. Структура політичної партії
- •66. Структура політичної влади
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68. Структурні компоненти політичної системи.
- •69. Субєкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні
- •70. Субєкти і об’єкти політики.
- •71. .Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування
- •72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •76.Сутність та співвідношення поняття геополітика та зовнішня політика
- •77.Сутність та форми авторитаризму
- •78. . Сутність, структура, рівні політичної свідомості
- •79. Сучасний радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку. Політичний радикалізм
- •Радикалізм в Україні Українська радикальна партія (урп)
- •Українська Демократично-Радикальна Партія (удрп)
- •80. Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •81. Теорії еліт
- •82. Теорії конфліктів
- •83. Теорії лідерства
- •84.Теорії походження держави
- •85. Тероризм як чинник сучасної політики.
- •86. Типи виборчих систем у світовій практиці:
- •87.Типи партійних систем. Х-ка
- •88.Типи політичної культури
- •89. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90. Типологія політичних конфліктів
- •91. Типологія політичних систем.
- •92. Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •93. Форма державного устрою
- •94. Форми тоталітарного режиму
- •95. . Функції політичних партій
- •96. Функції політичного лідера
- •97. Фукції політичної влади.
- •98. Функції політичної еліти
85. Тероризм як чинник сучасної політики.
Тероризм став засобом просування певних напрямів державної політики, особливо це стосується питань зовн політики демокр країн, адже саме демократичні суспільства не можуть забезпечити населенню тотальну безпеку навіть на власній території, оскільки сьогодні сам принцип демократії нерозривно пов’язаний з принципами свободи думки, слова, пересування, забороною контролю та прослуховування, тощо. Проте такі країни, як США та Велика Британія, нещодавно вирішили поступитися частиною свобод заради підвищення безпеки та посилення контролю над населенням з метою боротьби з тероризмом. Тероризм – це насильницька дія, спрямована на примус шляхом залякування/шантажу певного суб’єкта політики робити те, що він сам до терористичних актів робити не збирався, здійснювати такі кроки, які суперечать першопочатковим намірам суб’єкта політики і задовольняють інтереси суб’єктів терористичної діяльності.Тероризм виникає з конфліктів, а останні в свою чергу виникають через непорозуміння, нестачу спілкування, комунікації. Проте комунікація між учасниками конфліктів, які стають причинами терористичної діяльності у більшості випадків неможлива. Потенційні учасники дискурсу стоять на несумісних рівнях міжнародної арени: приміром, терористи не є суб’єктами міжнародного права.Вирішення політичних конфліктів, які виникають як у міжнародній, так і у внутрішній політиці між суб’єктами політики та її об’єктами, сьогодні є проблематичним через відсутність механізму зворотного зв’язку населення з владою. Влада не хоче слухати тих, хто її обрав, у принципових для неї питаннях. На міжнародному рівні ця влада представляє інтереси цих людей – такі інтереси, якими вона їх хоче бачити. Влада, що уособлює державу, на міжнародній арені не хоче дослухатись до інших (окрім таких, як і вона, влад або впливових наднаціональних інститутів) груп інтересів. Дискурс для вирішення конфліктів, які можуть породжувати тероризм, не створений.Влада, вплив та багатство завжди викликатимуть заздрощі, а тому будуть такі, хто захоче отримати все це найпростішим шляхом – відібрати силою. Власна слабкість штовхатиме таких людей на стежку тероризму, який залякує і таким чином дає владу над жертвою, створює ілюзію сили та за певних умов може давати матеріальні вигоди..Щоб подолати тероризм, необхідно виносити проблеми на відкрите обговорення усіма сторонами. У цьому ракурсі в наступному розділі буде описано та проаналізовано теракти в Мадриді, які свідчать про те, що іншим (крім терористичного) шляхом важко було переконати іспанський уряд визнати наявність іншої сторони конфлікту (жителів Іраку та Афганістану, яким насильно нав’язують чужу їм систему цінностей), не кажучи вже про те, щоб змусити його прислухатися до думки власного народу.
Під сутністю тероризму фахівці мають на увазі сукупність оригінальних ознак, характерних рис і відмітних особливостей, властивих тероризму як соціально-політичній і правовій категорії і які становлять його внутрішній зміст. Дослідники виділяють такі ознаки тероризму як злочинного діяння.
1. Тероризм є однією з форм організованого насильства.
2. При тероризмі здійснюється примус більш широкої соціальної групи, ніж безпосередні жертви насильства.
3. Формування цілей здебільшого не пов'язане з конкретними проявами насильства, тобто між жертвою та метою, на яку спрямовують свої дії терористи, немає прямого зв'язку.
4. Тактична мета тероризму полягає в тому, щоб привернути увагу до проблеми, стратегічна - досягти певних соціальних змін (свобода, незалежність, звільнення з виправно-трудових установ певного контингенту осіб, революція тощо).
5. Акти тероризму самі по собі становлять традиційні форми загальнокримінальних злодіянь.
6. Тероризм паралізує протидію з боку громадськості.
7. Знаряддям впливу тероризму є психологічний шок, який супроводжується усвідомленням того, що будь-хто може стати жертвою незалежно від того, до якої верстви суспільства він належить.
8. Будь-які правила чи закони не визнаються - жертвами терористичних актів можуть бути як дорослі чоловіки, так і жінки та діти.
9. Розрахунок робиться на ефект раптовості, неочікуваності та несподіваності.
10. Публічність виступає як основна ознака тероризму.
11. Демонстративність актів тероризму - бажання справити враження на широкий загал.
12. Тероризм припускає “політичне вимагання”, тому він не пов'язаний із стихійними повстаннями та виступами населення.
13. Тероризм вимагає негайного задоволення висунутих вимог, інакше він вдається до реалізації погроз та ескалації насильства.
14. Може бути використаний організаціями будь-якого забарвлення.
15. Практично завжди бере на себе відповідальність за вчинені акти насильства, оскільки вони є засобом досягнення мети, а не самоціллю.
16. Являє собою антитезу політичного вбивства. Йому притаманна індиферентність щодо жертв, на противагу від селективності при політичному вбивстві.
