12.Головні характеристики традиційних політичних систем

Перша типологія була запропонована Г. Алмондом 1956 року у статті „Порівняльний аналіз політичних систем” . За зауваженням А. Лейпхарта, вона є найзначнішою з усіх існуючих класифікацій подібного роду . У підґрунтя класифікації Г. Алмонд поклав критерії політичної культури і рольової структури (характеру взаємодії різних політичних інститутів). За цими критеріями політичні системи поділяються на чотири основні групи:• англо-американська характеризується однорідною світською політичною культурою і високоспеціалізованою рольовою структурою. В ній наявні автономні політичні партії, групи інтересів і засоби масової комунікації;• європейська континентальна асоціюється з так званими багатоскладними суспільствами, яким притаманна гетерогенна (подрібнена) політична культура, обумовлена існуванням автономних конфліктних політичних субкультур;• доіндустріальна або частково індустріальна характерна для країн, що розвиваються. Вона відзначається недемократичністю, нестабільністю, наявністю безлічі етнічних, расових, мовних, релігійних тощо розколів, що породжують гострі соціальні конфлікти;• тоталітарна характеризується однорідною політичною культурою та високим рівнем суспільної інтеграції, що досягається насильством і придушенням опозиції.

13.Громадське суспільство сутність і структурні компоненти

У трактуванні поняття «гр сусп.» існують великі розбіжності: від ототожнення понять «людське суспільство» і «громадянське суспільство» до ототожнення понять «громадянське суспільство» і «держава». Найбільш обґрунтованою видається точка зору, що гр. сусп — це історичний феномен, що виник на певному етапі розвитку державно організованого, перш за все західного суспільства, і характеризується самостійністю щодо держави. У структурному відношенні гр сусп— це сукупність вільних індивідів, недержавних об'єднань громадян і сфера відносин між ними, не залежна від держави.

СТРУКТУРА:

1) вільні, рівноправні, самостійні індивіди. Основною фігурою гр сусп є людина як особистість та її приватні інтереси і потреби, вільна реалізація яких проходить поза держ контролем. Членами гр сусп є трудівники й одночасно власники, які мають відчуття особистої гідності, готові узяти на себе ризик ведення своєї справи, відповідальність за себе та благополуччя своєї сім'ї;

2) недержавні об'єднання індивідів. Потреби особи виражаються та здійснюються через такі компоненти гр сусп, як сім'я, церква, профспілки, партії, елітарні групи, клуби виборців, культурні об'єднання, наукові асоціації тощо.

З одного боку, в гр сусп кожен має можливість задовольнити одвічний потяг людини до спілкування — за віковими, інтелектуальними, економічними, спортивними, релігійними, політичними інтересами. З іншого боку, економічна і соціальна сфери життєдіяльності людини знаходять себе саме завдяки функціонуванню гр сусп.Важливе місце в с-рі гр сусп посідає так званий третій сектор — сукупність некомерційних організацій, що не ставлять перед собою цілей отримання прибутку (перші два сектори — це сукупність держ інститутів і підприємницьких структур). Одержуваний унаслідок діяльності таких організацій дохід не розподіляється між їх учасниками, а йде на реалізацію цілей організації;3) суспільні відносини між індивідами та їх об'єднаннями, що розвиваються на основі рівності та самоврядування. Відносини в середовищі гр сусп надзвичайно різноманітні: господарські, економічні, сімейно-споріднені, етнічні, релігійні, правові, політичні. Характерно, що тут переважають не вертикальні (за підлеглістю), а горизонтальні (рівнопартнерські та конкурентні) зв'язки. У цю сферу діяльності людей держава втручається лише тоді, коли гр сусп або окремим його членам загрожує небезпека, коли сусп не може самостійно впоратися з якоюсь проблемою.