- •1.Авторитаризм.
- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4.Виборча система сучасної України
- •5. Поняття виборчих технологій
- •6. Політична стабільність. Типи політичних процесів
- •7.Види та напрями політики
- •8.Тоталітарний режим
- •9. Генеза та еволюція поняття "геополітика": науковий напрям та елемент політичної практики.
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •11.Головні функції політичних систем
- •12.Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадське суспільство сутність і структурні компоненти
- •14.Демократичні політичні режими:загальна характеристика
- •15.Джерела та види легітимності влади
- •16.Засоби боротьби з тероризмом
- •17.Зміст системного підходу до вивчення політики
- •18. Зовнiшньополiтичнi прiоритети україни
- •19. Інформаційне суспільство: загальна характеристика.
- •20. Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •21. Легальність та легітимність політичної влади
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів
- •23. Модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •24. Нація як суб’єкт політики.
- •25. Поняття і види об'єднань громадян
- •26.Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27. Основні елементи політичної культури.
- •28. Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
- •29.Основні методологічні підходи до вивчення політики
- •30. Основні підходи до визначення сутності держави та її ознак
- •31.Основні суб’єкти політики
- •32. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Істон, г. Алмонд, к. Дойч).
- •33. Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •34.Основні форми правління
- •35. Основні функції політики
- •36.Особистість як суб’єкт політики
- •37.Партійний спектр сучасної України
- •38.Політична еліта та політичне лідерство в Україні:стан та особливості розвитку
- •39. Політична етика: визначення та зміст.
- •40. Політична ідеологія
- •41. Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •42. Зміст політичної психології, її функції.
- •43. Політичний процес та його суб’єкти
- •44. Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •45. .Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та законодавстві.
- •46. Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.
- •47. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •48.Поняття стратегії та тактики
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50.Поняття та типи політичної участі.
- •51. Предмет політології.
- •52. Принципи правової держави.
- •53.Причини та умови виникнення тероризму.
- •54. Проблеми політичної еліти в науці: внесок у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, Макіавелі.
- •55. Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •56. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •57. Рівні політичної культури
- •58.Рівні потреб суспільства за шкалою маслоу
- •59.Роль змІв політиці . Їх основні функції
- •60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- •62.Соціальне партнерство:зміст та значення
- •63. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •64. Стилі лідерства. Визначення та типологія.
- •65. Структура політичної партії
- •66. Структура політичної влади.
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68. Структурні компоненти політичної системи.
- •69 Суб’єкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні
- •70. Суб’єкти і об’єкти політики.
- •71. Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування
- •72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •76.Сутність та співвідношення поняття геополітика та зовнішня політика
- •77.Сутність та форми авторитаризму
- •78. Сутність, структура, рівні політичної свідомості
- •79. Сучасний радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80. Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •81. Теорії еліт
- •82. Теорії конфліктів
- •83. Теорії лідерства
- •84.Теорії походження держави
- •85. Тероризм як чинник сучасної політики.
- •86. Типи виборчих систем у світовій практиці
- •87.Типи партійних систем. Характеристика
- •88.Типи політичної культури
- •89. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90. Типологія політичних конфліктів
- •91. Типологія політичних систем.
- •92. Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •93. Форма державного устрою
- •94. Форми тоталітарного режиму
- •95. Функції політичних партій
- •96. Функції політичного лідера
- •97. Фукції політичної влади.
- •98. Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні
72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
У перекладі з гр. означає "влада народу». Більш розгорнуте визначен д було дано америк презид. А.Лінкольном у його промові (1863): правління народу, вибране народом і для народу. Перше уявле про д як форму правл виникло в античній Греції. Аристотель визначав демократію як "правління всіх". Найвизначнішими подіями, які заклали основи д тенденції, стали Англ револ (1688), війна за незалежність Пн Америки (1775-1783) і фр револ (1789). У прийнятих у цей період документах - Біллі про права (Англ), Декларації незал і Біллі про права (США), Декл прав л і гр (Франція, 1791) - були висунуті демократичні цінності і принципи.Але найбільш зрілих форм д досягла в серед XX ст., коли стали реальністю рівні для усіх верств сусп гр і політ права.
Сутність д конкретизується в певній сукупн цінностей, інститутів і процедур.
Головні з них такі: 1.Суверенітет народу.Народ є джерелом вл, саме він вибирає своїх представників вл і періодично їх змінює.
2.Періодична виборність головних органів влади дозволяє забезпечити чіткий легітимний механізм правонаступності вл.
3.Всезагальне, рівне виборче пр і таємне голосування. Демократичні вибори передбачають реальну змагальність різних кандидатів, реалізація принципу "один громадянин - один голос" розкриває зміст політичної рівності.
4.Гарантія основних прав людини. Права людини характеризують принципи відносин між державою і громадянином та визначаються як свободи.Свобода - це захищеність особистості від свавілля інших людей і влади, захист від зубожіння і голоду.
5.Громадянські права. Цими пр люди користуються як приватні особи, і вони захищають гр від свавілля влади.(рівність всіх гр перед зак, пр на приват життя, пр не піддаватися тортурам, покаранню без суду, свободу віросповідання).
6.Політичні пр дають гр можливість брати участь у процесі управління і впл на прийняття рішень законода і викон органами: пр вибирати і бути вибраним, свобода голосув, пр на демонстрації.
7.Соц й економ права. Реалізація цих прав - необхідна умова забезпечення політичної рівності. Реалізація соц-економ пр покликана знівелювати соц нерівність, що є, і підвищити тим самим активність рядових гр у політ житті,. Ці пр закріп умови життя, які виступають імунітетом проти страху нестатків. Вони вкл у себе пр на достойний життєвий рівень, гарантії соц захисту, пр на освіту. Зміст економ пр зафіксовано в Міжнародному пакті про економ, соц і культурні пр (1966). Вони вкл у себе пр кожної л заробл собі на життя працею, яку вона вільно вибирає, і пр на справедливі і сприятливі умови життя. Треба відзначити, що свобода слова, свобода друку, доступ до засобів інформації розглядаються демокр спільнотою як необхідні умови реалізації ін пр.
73. Сутність політики: головні і теоретичні підходи. 1. Історично перше визнач п як управління сусп актуальне і в суч пол-гії. П трактується як діяльність з управління якими-небудь сусп процесами.(виріш всіх проблем, окрім морал (Істон,Алмонд), як авторитарне розподілення цінностей(Істон), як спосіб регул конфліктів.
2. Субстанціональний підхід, вказуючи на сутність п, підкреслює її прямий зв'язок із владою. П- це або управління з використанням влади, або боротьба за завоювання і утримання вл. Владні трактування виражені в роботах Н.Макіавеллі, М.Вебера, К Маркса.
3. Інституційний підхід робить акцент на організації, в якій матеріалізується влада. В одних трактуваннях п -це участь у справах держ, використання класами держ вл для здійснення своєї мети (В.Ленін). Але п здійснюється не тільки держ, тому інші визначення вказують на різні інститути й організації, які можуть виступати суб'єктами п.
4. Соціологічний підхід пов'язаний з розглядом сусп як с-ри, що скл з різних груп, що мають власні інтереси і потреби, головним важелем реалізації яких є вл. П в такому випадку розгл як відносини, напрями і способи діяльності соц груп у відстоюванні своїх інтересів і задоволенні своїх потреб за допомогою різноманітних засобів, серед яких головну роль відіграє вл.
5. Теологічний підхід трактує п як особливу форму люд існування, пов'язану з ціледосягненням і організацією.
6. Конфліктний підхід розглядає політику як сферу боротьби, в якій перемагає найсильніший, як панування одних над іншими. Політика трактується як поле зіткнення інтересів соціальних груп і інститутів з приводу влади, з приводу контролю над механізмом розподілення сусп благ.
74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери. системний підхід, якому політологи надають особливу пізнавальну цінність. Засновниками підходу є Т.Парсонс та Д.Істон. В рамках цього підходу політика розглядається як цілісний, складно організований та саморегульований механізм , що знаходиться у безперервній взаємодії з оточуваним середовищем через вхід та вихід системи. Неповторність та цінність цього методу полягає в цілісному розумінні об’єкта дослідження та всебічному аналізі зв’язків між окремими елементами цілого. Цей метод широко застосовує як вітчизняна так і зарубіжна політологія.
Системний метод допомагає оцінити політичну стабільність і політичний клімат країни і на цій основі приймати конкретні політичні рішення. Тільки користуючись системним методом, можна зрозуміти зміни політичного курсу держави і напрями його дальшого розвитку.Відповідно до цього підходу політична сфера суспільного життя вивчається як комплекс елементів, що утворюють цілісну систему в її зв'язку з іншими сферами суспільного життя — економічною, соціальною і духовною. Завдяки використанню у політології системного методу стало можливим саме поняття “політична система суспільства”.
75. Сутність соціальної держави Соц держ — це держ, політика якої спрямована на ств умов, що забезпечують гідне життя та вільний розвиток л. Соц може бути тільки держ, що має високий, рівень економ розвитку, причому в структурі економ має бути врахована соц орієнтація держ .
Ознаки соц д:1) могутній економ потенціал, що дає змогу здійснювати заходи із перерозподілу доходів, не ущемлю ючи істотно становища власників;2)соціально орієнтована структура економ, щовиявляється в існуванні різних форм власності 3)яскраво виражена соціальна спрямованість політи¬ки держави, що виявл в розробці різноманітних со¬ці програм і пріоритетності їх реалізації; 5)наявність розвиненого пр регулювання в соц сфері (з виділенням галузей трудового пр,права соц забезпечення).
В рамках соцфункції можна виділити такі її різновиди:1)підтримка соц незахищених категорій населення (пенсії, соц виплат і допомоги);2)ств можливостей для вільної реалізації трудового та інтелектуального потенціалу гр. д; забезпечення труд зайнятості населення та боротьба з безробіттям;3)охорона праці та здоров'я людей;4)підтримка сім'ї, материнства, батьківства і дитин¬ства;5)соціальної нерівності шляхом перерозподілу доходів між різними соціальними верствами через оподаткування, державний бюджет, спеціальні соц. програми;6)заохочення добродійної діяльності (надання податкових пільг підприємницьким структурам, що здійснюють добродійну діяльність);
