72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.

У перекладі з гр. означає "влада народу». Більш розгорнуте визначен д було дано америк презид. А.Лінкольном у його промові (1863): правління народу, вибране народом і для народу. Перше уявле про д як форму правл виникло в античній Греції. Аристотель визначав демократію як "правління всіх". Найвизначнішими подіями, які заклали основи д тенденції, стали Англ револ (1688), війна за незалежність Пн Америки (1775-1783) і фр револ (1789). У прийнятих у цей період документах - Біллі про права (Англ), Декларації незал і Біллі про права (США), Декл прав л і гр (Франція, 1791) - були висунуті демократичні цінності і принципи.Але найбільш зрілих форм д досягла в серед XX ст., коли стали реальністю рівні для усіх верств сусп гр і політ права.

Сутність д конкретизується в певній сукупн цінностей, інститутів і процедур.

Головні з них такі: 1.Суверенітет народу.Народ є джерелом вл, саме він вибирає своїх представників вл і періодично їх змінює.

2.Періодична виборність головних органів влади дозволяє забезпечити чіткий легітимний механізм правонаступності вл.

3.Всезагальне, рівне виборче пр і таємне голосування. Демократичні вибори передбачають реальну змагальність різних кандидатів, реалізація принципу "один громадянин - один голос" розкриває зміст політичної рівності.

4.Гарантія основних прав людини. Права людини характеризують принципи відносин між державою і громадянином та визначаються як свободи.Свобода - це захищеність особистості від свавілля інших людей і влади, захист від зубожіння і голоду.

5.Громадянські права. Цими пр люди користуються як приватні особи, і вони захищають гр від свавілля влади.(рівність всіх гр перед зак, пр на приват життя, пр не піддаватися тортурам, покаранню без суду, свободу віросповідання).

6.Політичні пр дають гр можливість брати участь у процесі управління і впл на прийняття рішень законода і викон органами: пр вибирати і бути вибраним, свобода голосув, пр на демонстрації.

7.Соц й економ права. Реалізація цих прав - необхідна умова забезпечення політичної рівності. Реалізація соц-економ пр покликана знівелювати соц нерівність, що є, і підвищити тим самим активність рядових гр у політ житті,. Ці пр закріп умови життя, які виступають імунітетом проти страху нестатків. Вони вкл у себе пр на достойний життєвий рівень, гарантії соц захисту, пр на освіту. Зміст економ пр зафіксовано в Міжнародному пакті про економ, соц і культурні пр (1966). Вони вкл у себе пр кожної л заробл собі на життя працею, яку вона вільно вибирає, і пр на справедливі і сприятливі умови життя. Треба відзначити, що свобода слова, свобода друку, доступ до засобів інформації розглядаються демокр спільнотою як необхідні умови реалізації ін пр.

73. Сутність політики: головні і теоретичні підходи. 1. Історично перше визнач п як управління сусп актуальне і в суч пол-гії. П трактується як діяльність з управління якими-небудь сусп процесами.(виріш всіх проблем, окрім морал (Істон,Алмонд), як авторитарне розподілення цінностей(Істон), як спосіб регул конфліктів.

2. Субстанціональний підхід, вказуючи на сутність п, підкреслює її прямий зв'язок із владою. П- це або управління з використанням влади, або боротьба за завоювання і утримання вл. Владні трактування виражені в роботах Н.Макіавеллі, М.Вебера, К Маркса.

3. Інституційний підхід робить акцент на організації, в якій матеріалізується влада. В одних трактуваннях п -це участь у справах держ, використання класами держ вл для здійснення своєї мети (В.Ленін). Але п здійснюється не тільки держ, тому інші визначення вказують на різні інститути й організації, які можуть виступати суб'єктами п.

4. Соціологічний підхід пов'язаний з розглядом сусп як с-ри, що скл з різних груп, що мають власні інтереси і потреби, головним важелем реалізації яких є вл. П в такому випадку розгл як відносини, напрями і способи діяльності соц груп у відстоюванні своїх інтересів і задоволенні своїх потреб за допомогою різноманітних засобів, серед яких головну роль відіграє вл.

5. Теологічний підхід трактує п як особливу форму люд існування, пов'язану з ціледосягненням і організацією.

6. Конфліктний підхід розглядає політику як сферу боротьби, в якій перемагає найсильніший, як панування одних над іншими. Політика трактується як поле зіткнення інтересів соціальних груп і інститутів з приводу влади, з приводу контролю над механізмом розподілення сусп благ.

74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери. системний підхід, якому політологи надають особливу пізнавальну цінність. Засновниками підходу є Т.Парсонс та Д.Істон. В рамках цього підходу політика розглядається як цілісний, складно організований та саморегульований механізм , що знаходиться у безперервній взаємодії з оточуваним середовищем через вхід та вихід системи. Неповторність та цінність цього методу полягає в цілісному розумінні об’єкта дослідження та всебічному аналізі зв’язків між окремими елементами цілого. Цей метод широко застосовує як вітчизняна так і зарубіжна політологія.

Системний метод допомагає оцінити політичну стабільність і політичний клімат країни і на цій основі приймати конкретні політичні рішення. Тільки користуючись системним методом, можна зрозуміти зміни політичного курсу держави і напрями його дальшого розвитку.Відповідно до цього підходу політична сфера суспільного життя вивчається як комплекс елементів, що утворюють цілісну систему в її зв'язку з іншими сферами суспільного життя — економічною, соціальною і духовною. Завдяки використанню у політології системного методу стало можливим саме поняття “політична система суспільства”.

75. Сутність соціальної держави Соц держ — це держ, політика якої спрямована на ств умов, що забезпечують гідне життя та вільний розвиток л. Соц може бути тільки держ, що має високий, рівень економ розвитку, причому в структурі економ має бути врахована соц орієнтація держ .

Ознаки соц д:1) могутній економ потенціал, що дає змогу здійснювати заходи із перерозподілу доходів, не ущемлю ючи істотно становища власників;2)соціально орієнтована структура економ, щовиявляється в існуванні різних форм власності 3)яскраво виражена соціальна спрямованість політи¬ки держави, що виявл в розробці різноманітних со¬ці програм і пріоритетності їх реалізації; 5)наявність розвиненого пр регулювання в соц сфері (з виділенням галузей трудового пр,права соц забезпечення).

В рамках соцфункції можна виділити такі її різновиди:1)підтримка соц незахищених категорій населення (пенсії, соц виплат і допомоги);2)ств можливостей для вільної реалізації трудового та інтелектуального потенціалу гр. д; забезпечення труд зайнятості населення та боротьба з безробіттям;3)охорона праці та здоров'я людей;4)підтримка сім'ї, материнства, батьківства і дитин¬ства;5)соціальної нерівності шляхом перерозподілу доходів між різними соціальними верствами через оподаткування, державний бюджет, спеціальні соц. програми;6)заохочення добродійної діяльності (надання податкових пільг підприємницьким структурам, що здійснюють добродійну діяльність);