- •1.Авторитаризм.
- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4.Виборча система сучасної України
- •5. Поняття виборчих технологій
- •6. Політична стабільність. Типи політичних процесів
- •7.Види та напрями політики
- •8.Тоталітарний режим
- •9. Генеза та еволюція поняття "геополітика": науковий напрям та елемент політичної практики.
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •11.Головні функції політичних систем
- •12.Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадське суспільство сутність і структурні компоненти
- •14.Демократичні політичні режими:загальна характеристика
- •15.Джерела та види легітимності влади
- •16.Засоби боротьби з тероризмом
- •17.Зміст системного підходу до вивчення політики
- •18. Зовнiшньополiтичнi прiоритети україни
- •19. Інформаційне суспільство: загальна характеристика.
- •20. Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •21. Легальність та легітимність політичної влади
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів
- •23. Модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •24. Нація як суб’єкт політики.
- •25. Поняття і види об'єднань громадян
- •26.Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27. Основні елементи політичної культури.
- •28. Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
- •29.Основні методологічні підходи до вивчення політики
- •30. Основні підходи до визначення сутності держави та її ознак
- •31.Основні суб’єкти політики
- •32. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Істон, г. Алмонд, к. Дойч).
- •33. Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •34.Основні форми правління
- •35. Основні функції політики
- •36.Особистість як суб’єкт політики
- •37.Партійний спектр сучасної України
- •38.Політична еліта та політичне лідерство в Україні:стан та особливості розвитку
- •39. Політична етика: визначення та зміст.
- •40. Політична ідеологія
- •41. Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •42. Зміст політичної психології, її функції.
- •43. Політичний процес та його суб’єкти
- •44. Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •45. .Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та законодавстві.
- •46. Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.
- •47. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •48.Поняття стратегії та тактики
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50.Поняття та типи політичної участі.
- •51. Предмет політології.
- •52. Принципи правової держави.
- •53.Причини та умови виникнення тероризму.
- •54. Проблеми політичної еліти в науці: внесок у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, Макіавелі.
- •55. Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •56. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •57. Рівні політичної культури
- •58.Рівні потреб суспільства за шкалою маслоу
- •59.Роль змІв політиці . Їх основні функції
- •60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- •62.Соціальне партнерство:зміст та значення
- •63. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •64. Стилі лідерства. Визначення та типологія.
- •65. Структура політичної партії
- •66. Структура політичної влади.
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68. Структурні компоненти політичної системи.
- •69 Суб’єкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні
- •70. Суб’єкти і об’єкти політики.
- •71. Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування
- •72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •76.Сутність та співвідношення поняття геополітика та зовнішня політика
- •77.Сутність та форми авторитаризму
- •78. Сутність, структура, рівні політичної свідомості
- •79. Сучасний радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80. Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •81. Теорії еліт
- •82. Теорії конфліктів
- •83. Теорії лідерства
- •84.Теорії походження держави
- •85. Тероризм як чинник сучасної політики.
- •86. Типи виборчих систем у світовій практиці
- •87.Типи партійних систем. Характеристика
- •88.Типи політичної культури
- •89. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90. Типологія політичних конфліктів
- •91. Типологія політичних систем.
- •92. Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •93. Форма державного устрою
- •94. Форми тоталітарного режиму
- •95. Функції політичних партій
- •96. Функції політичного лідера
- •97. Фукції політичної влади.
- •98. Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні
65. Структура політичної партії
Політична партія - це організована група громадян, що виражає інтереси тих чи інших соціальних верств і прагне до реалізації своєї мети шляхом боротьби за державну владу і її використання.
У структурному плані партія є складним організмом, що складається з таких компонентів:
вищий лідер і штаб, які виконують керівну роль: приймають важливі рішення; концентрують у своїх руках всю інформацію про діяльність партій; маніпулюють свідомістю і поведінкою партійних мас;
бюрократичний апарат, що здійснює зв'язки між вище- і нижчестоящими партійними структурами і виконує накази керівництва.
Інколи бюрократичний апарат може відособлюватися від інших ланок партії і навіть брати партійне керівництво у свої руки.
активні члени партії, що беруть участь у її житті і сприяють реалізації партійної програми, пропагують її ідеї, але не входять до складу бюрократії;
пасивні члени партії, які, входячи до її складу, практично не беруть участі у житті організації, не сприяють реалізації партійної програми;
соціальна база партії, тобто ті верстви населення, які орієнтуються на неї і можуть підтримувати її у фінансовому плані. Частина соціальної бази партії, яка не тільки підтримує її програму, але й постійно голосує за неї на виборах, називається електоратом даної партії.
66. Структура політичної влади.
Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади.
Влада може здійснитися тільки через взаємодію суб'єкта влади і її об'єкта. Суб'єкт виражає свою волю щодо об'єкта через наказ (розпорядження, команду), що супроводжується загрозою санкції у випадку його невиконання.
Джерелом влади суб'єкта (владна першооснова) може виступати його сила, краса, багатство, авторитет. Нарешті, влада може породжуватися традицією (влада батьків над дітьми, влада старійшин) і законом, який надає суб'єкту влади право вимагати і використовувати різноманітні ресурси. Суб'єкти політичної влади мають багаторівневий характер: її первинний рівень виражений індивідами, вторинний -політичними організаціями, суб'єкти більш високого рівня -політичні еліти і лідери. Суб'єкти влади виділяються і за іншими критеріями. Вони можуть бути розглянуті і через призму їх публічності, відкритості для суспільства. Можна виділити: відкриту (видиму) владу: безпосередні учасники здійснення політичної влади - публічні політики: президенти, депутати, лідери опозиції, парламентських фракцій тощо;
напівприховану владу, під якою розуміються групи тиску, що використовують різні канали впливу - від законних (через ЗМІ, взаємодію з представниками влади, демонстрації, ініціативи, пожертвування у виборчі фонди партій і політиків) до незаконних (підкуп, шантаж) на офіційну владу.
Суб'єкти політичної влади мають багаторівневий характер: її первинний рівень виражений індивідами, вторинний -політичними організаціями, суб'єкти більш високого рівня -політичні еліти і лідери. Суб'єкти влади виділяються і за іншими критеріями. Вони можуть бути розглянуті і через призму їх публічності, відкритості для суспільства.
З цієї позиції можна виділити:
відкриту (видиму) владу: безпосередні учасники здійснення політичної влади - публічні політики: президенти, депутати, лідери опозиції, парламентських фракцій тощо;
напівприховану владу, під якою розуміються групи тиску, що використовують різні канали впливу - від законних (через ЗМІ, взаємодію з представниками влади, демонстрації, ініціативи, тіньову владу, яка себе не афішує. До подібного "тіньового сектора" влади можна віднести, наприклад, органи національної безпеки, які використовують свої знання про становище в країні для маніпулювання політичними лідерами;
