27. Основні елементи політичної культури.

Політичну культуру можна розглядати як історично обумовлену якісну характеристику політичної сфери суспільства, яка охоплює рівень розвитку суб'єкта політики, його політичну діяльність і її результати, "опредмечені" у відповідних суспільно-політичних інститутах і відносинах.

У вузькому розумінні — це комплекс уявлень тієї чи іншої національної або соціально-політичної спільноти про світ політики. Політична культура визначає і пропонує норми поведінки і "правила гри" в політичній сфері. Вона надає окремій людині керівні принципи політичної поведінки, а колективу — систему цінностей і орієнтацій, що можуть забезпечити єдність.Політична культура включає характерну для даного суспільства сукупність політичних знань, норм, правил, звичаїв, стереотипів політичної поведінки, політичних оцінок, політичний досвід і традиції політичного життя, політичне виховання і політичну соціалізацію.

Політична культура — це певний спосіб мислення і комплекс уявлень про світ політики, про те, що може бути прийнятним для більшості населення, а що буде відкинуто, всупереч ініціаторам політичних інновацій.Політична культура уявляє собою складне явище, що складається з цілого комплексу взаємопов'язаних елементів. Розглянемо деякі з них:

Ціннісно-нормативний — політичні почуття, цінності, ідеали, переконання, норми, правила.

Пізнавальний — політичні знання, способи політичного мислення, уміння, навички;

Оціночний — відношення до політичного режиму, до політичних явищ, подій, лідерів;

Настановчий — стійкі особисті орієнтири поведінки, орієнтація на певні дії в тих чи інших умовах;

Поведінковий — готовність до дій в певній ситуації, а коли знадобиться — участь у відповідних діях.

Крім компонентів, можна також визначити рівні політичної культури:

Світоглядний рівень — наші уявлення про політику в різних її аспектах;

Громадянський рівень — визначення свого політичного статусу у відповідності з існуючими можливостями;

Політичний рівень — визначення свого ставлення до політичного режиму, до своїх союзників і опонентів.

Діяльнісний підхід до політичної культури підкреслює її функціональну послідовність, що базується на типологізованих способах діяльності.

28. Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.

Держава розуміється як організація політичної влади, яка поширюється на всю територію країни і її населення і розташовує для цього спеціальним апаратом управління, видає обов'язкові для всіх веління і володіє самостійністю під час вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем. Існує декілька концепцій походження держави:

Теологічна концепція пояснює виникнення держави, а також всі його рішення діями і санкціями божественної волі.

Патріархальна концепція трактує владу правителя в державі як влада батька в великій сім'ї, а відносини між підданими і володарями - як сімейні відносини. Відображенням подібних поглядів стала, наприклад, російська традиція називати правителя "цар-батюшка", "батько народу". Походження держави може розглядатися як розростання сім'ї до розмірів держави.

Договірна концепція грунтується на тому, що виникненню держави передує природний стан суспільства і людини, що характеризується необмеженою свободою. Тільки після укладення суспільного договору безмежна свобода була введена в розумні рамки шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права і свободи особистості. Психологічна концепція виходить з того, що держава існує в силу наявності у людини психологічних потреб жити в рамках організованого співтовариства, в почутті необхідності колективної взаємодії.

Класова (марксистська) концепція трактує державу класовим за походженням (з'являється разом з поділом суспільства на класи) і по суті (орган класового панування і орган гноблення одного класу іншим).

Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним чином трактується і походження класової експлуатації.

Органічна теорія проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і у функціях.

Іригаційна теорія пов'язує походження держави з необхідністю будівництва великих зрошувальних споруд. Цей підхід використовується для пояснення історії ряду країн Сходу. Як показують дослідження істориків і етнографів, не існує однієї причини виникнення держави. Більшість наведених теорій відображають певні групи факторів, що стали причинами генезису держави.