71. Спадковий договір. Права та обов’язки сторін за спадковим договором.

Кодекс визначення спадкового договору НЕ МАЄ, але пояснює його ЗМІСТ. За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. "Відчужувачем" може бути і особа, яка не має повної дієздатності. Однак при цьому мають застосовуватися загальні правила про законне представництво малолітніх та недієздатних осіб, а також про укладення правочинів неповнолітніми та іншими особами з обмеженою дієздатністю. Набувачем у спадковому договорі, може бути фізична або юридична особа. При цьому фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність. Змістом спадкового договору може бути зобов'язання набувача виконати будь-які дії майнового або немайнового характеру. Зазначені дії здійснюються, у залежності від розпоряджень відчужувача, до або після настання його смерті і можуть полягати у організації та проведенні похорон спадкодавця, наданні певним особам утримання, охороні майна відчужувача до явки спадкоємців тощо.

72. Поняття сімейного права, предмет та система сімейного права. Принципи сімейного права.Сімейне право - це сукупність правових норм, які регулюють сімейні відносини. Тобто Сімейне право регулює особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між подружжям, іншими членами сім'ї, тощо. Крім того, сімейне право України регулює відносини усиновлення (удочеріння), опіки, піклування, патронату та інше. Предмет правового регулювання галузі права - сукупність однорідних за своєю суттю суспільних відносин, які регулюються нормами даної галузі права. Метод правового регулювання — сукупність засобів і способів впливу норм права на суспільні відносини, що складають предмет права. Принципами (загальними засадами) регулювання сімейних відносин є:1. Рівність прав та обов'язків жінки та чоловіка у шлюбі та сім'ї.2. Побудова сімейних відносин на добровільному союзі жінки та чоловіка.3. Права на таємницю особистого життя учасників сім'ї, їхнє право на особисту свободу.4. Максимально можливе урахування інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.5. Охорона дитинства та материнства.6. Справедливість, добросовіснісгь та розумність у сімейних відносинах відповідно до моральних засад суспільства.7. Право на судовий захист кожного учасника сімейних відносин.

73. Історичні аспекти формування інституту сім’ї. Поняття сім’ї. Види сімейних правовідносин.Сім’я — головна «комірка» суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість його існування. Революція 1917 р. у Росії ознаменувала докорінні зміни в усіх галузях суспільного життя, в тому числі в сімейно-шлюбних відносинах. Жінки були вивільнені від соціальної, економічної і духовної залежності, зрівняні з чоловіками в політичних і громадських правах. Декрет Раднаркому України "Про громадянський шлюб і про ведення книг запису актів громадянського стану" від 20 лютого 1919 р. скасував церковний шлюб, який до революції був панівною формою шлюбу, і проголосив, що в УРСР визнаватимуться в майбутньому обов'язковими шлюби, зареєстровані в органах ЗАГСу. В основу першого сімейного кодексу України(1919р.) - Кодексу законів про акти громадянського стану, про сім'ю та опіку - були покладені принципи перших декретів України "Про шлюб" та "Про розлучення". Результатом творчої роботи вчених-юристів стало прийняття Верховною Радою України 10 січня 2002 р. нового Сімейного кодексу України, який набирає чинності з 1 січня 2003 р. Внутрішніми сімейними правовідносинами вважаються ті, що виникають між членами однієї сім'ї, наприклад, відносини між подружжям, батьками та дітьми, які проживають однією сім'єю, пов'язані спільним побутом та взаємними правами та обов'язками. Зовнішніми можна вважати правовідносини між особами, які складали сім'ю раніше, або взагалі не були членами однієї сім'ї, однак пов'язані такими правами та обов'язками, які за своєю суттю є сімейними(аліменти тощо).