Гідрогеологія

В нижній частині річкової долини поширені слабо проникні неоплейстоценові глини і маастрихтські мергелі, що спричинило тут утворення боліт і торфовищ.

Витік Львів

Гирло Західний Буг

Країни басейну Україна

Прирічкові країни Україна Львівська область

Довжина 71 км

Висота витоку 352 м над р.м.

Притоки Сорока, Залізна Вода, Миклашів, Яричівка

Береги захищені земляними валами висотою до 3 м. По всій довжині річки - від витоків і до впадіння у Західний Буг (60 км) - фактично немає типової річкової рослинності. Річка більше нагадує стічний канал, ніж природний водоток. Її ширина у верхів'ї від 3 до 12 м, а з наближенням до гирла русло розширюється до 13-15 м (місцями до 20 м).

Рівень води та її глибина залежить як від атмосферних опадів, так і від скидання відпрацьованих комунально-побутових та промислових стоків. При середній глибині від 0,3 до 0,7 м (ближче до гирірла 1-2 м) рівень води під час весняної повені може зростати на 1,5-2,0 м.

Відмічаються і високі літні повені, які пов'язані з атмосферними опадами. Під час літніх дощів рівень води в річці інколи піднімається до відмітки 2 - 3 м. Саме цим зумовлена необхідність будівництва дамб як засособу попередження розливів води і затоплення брудною водою приміських територій. Свідченням ступеню забруднення може служити навіть колір води, який змінюється від землисто-сірого до коричнювато-чорного. При цьому каламутність міняється у межах від 12,0 до 115,0 мг/дм3. Якість води у річці Полтва визначається не біологічними процесами само забруднення і самоочищення, як це відбувається у природних водотоках з помір ірним антропогенним забрудненням, а виключно кількістю і якісним складом стічних вод, які надходять у річку. Їх об'єм значно перевищує природні водо формуючі можливості річки. І зараз можна говорити не про розбавлення стічних вод у природних, а навпаки - природних у стічних водах. За своїми гідрохімічними показниками вода належить до класу гідро карбонатних вод групи кальцію. За більшістю показників вона виходить за межі оціночної бази не тільки систем екологічної оцінки природних вод, але і вимог щодо технічніного водопостачання.

У воді значно підвищений вміст сульфатів (182-355 мг/дм3), гідрокарбонатів, амонію, нітритів. Загальний вміст заліза при середній твердості води 6,85 - 7,65 ммоль/дм3 часто піднімаються до 15,0 ммоль/дм3, а в вміст розчинених органічних і мінеральних речовин коливаєається від 220 до 1 175 мг/дм3. В той же час вміст кисню у воді настільки знижений, що потребує застосування досить чутливих приладів для його визначення. За даними гідробіологічних досліджень, які проводились співробітниками Львівського національного університету ім. І. Франка, його концентрація змінювалась протягом літнього сезону від 0,17 до 2,94 мг/дм3, а в інформаційних звітах Львівського державного управління охорони навколишнього середовища відмічається, що його вміст не завжди навіть виявляється. Дуже низький рівень кисню у воді за відсутності достатньої кількості фото синтезуючих організмів ще більше поглиблює негативну екологічну ситуацію в цій міській річці.

Не сприяє покращенню екологічної обстановки і структура природних ландшафтів на позаміських ділянках річки. Більша частина земель її басейну розорорана (8 %), а решта зайнята болотами та озерами (1 %).

За ступенем забруднення органічними речовинами та іншими показниками Полтва належить до поліса пробних водойм. Нагадаємо, що поліса пробними вважають водойми, в яких майже повністю відсутній вільний кисень, у воді наявні білки, що не розклалися, значна кількість сірководню, двооксиду вуглецю, а біохімічні процеси мають відновлювальний характер. Крім того, показник біохімічної потреби у кисні (БСК5) досягає 40 мг О2/дм3. Усім цим показникам відповідає якість води у річці Полтві.

Для особливо забруднених водойм застосовується запропонована Гуднайтом і Уітлі біологічна індикація за бентос ним організмами. Згідно з цією методикою вважається, що ріка знаходиться в доброму стані, якщо олігохет менше 60 % від загальної кількості всіх бентонітів, задовільному стані - якщо їх 60-80 %, а у сильно забрудненому - якщо олігохет більше 80 %.

За цими показниками Полтва належить до сильно забруднених річок, бо кількість олігохет у верхів'ї досягає 99,9 %, а у гирлі 94,5 % загальної кількості бентос них організмів. Така якість води підтверджена методом біотестування донних відкладень із застосуванням тест-об'єкта Daphnia magna. Гостра токсичність витяжок з донних відкладень характерна практично для всієї акваторії ріки від очисних споруд до гирла. При перебуванні рачків у такому середовищі протягом 96 год. залишалось у живих лише 57-70 %, а при більш тривалому перебуванні у такій воді вони майже всі гинули.

Як свідчать гідробіологічні дослідження, на всіх ділянках ріки дуже нечисленний видовий склад зоопланктону. Фактично лише у місці впадіння річки у Західний Буг виявляються коловертки, чисельність яких досягала 8,6 тис. екз./м3. Такий низький рівень чисельності зоопланктону можна пояснити лише високим ступенем забруднення води, наявністю у ній токсичних речовин, про що свідчать результати біотестування.

Серед безхребетних переважають бентос ні організми, для яких висока насиченість донних ґрунтів органічними речовинами не є лімітую чим фактором для їх масового розвитку. Так, чисельність олігохет-тубіфіцид досягає 230 тис. екз./м2 а їх біомаса - 350 г/м2. На ділянці річки поблизу її впадіння у Західний Буг, де переважають глинисті та піщані грунти, чисельність тубіфіцид та інших видів олігохет становить близько 400 екз./м2, а біомаса лише 0,93 г/м2 [12].

Проблемі збереження природних якостей Полтви, як і інших річок, що протікають через територію міста, сьогодні турбує громадськість і адміністративні органи нашої країни. Серед заходів, що можуть позитивно вплинути на її вирішення, найперше значення має економне витрачання прісних вод на всіх етапах промислових, комунально-побутових технологічних процесів, впровадження менш водоємних і енергоємних виробництв, а також ефективних методів очищення води.

Вихід України на європейські і світові ринки потребує орієнтації на сучасні стандарти "зелених" технологій і екологічного менеджменту. Мова йде, перш за все, про необхідність проведення екологічної інвентаризації або перевірки (аудитування) кожного галузевого підприємства, кожного водокористувача і водо забруднювача з тим, щоб визначити пріоритети у впровадженні водоохоронних заходів.