29. Організація самостійної роботи учня.

Самостійна робота в процесі музично-інструментальної підготовки забезпечується всім ходом уроку з вчителем. Існує навіть так звана «напівсамостійна» форма роботи на уроці як модель домашньої. Адже в домашній роботі не може бути ніяких особливих форм і методів, які б не використовувались на уроках. І тому кожен урок має бути зразком, «прообразом» домашньої роботи. Об’єм роботи, порядок відпрацьовування, чергування форм, вибір методів – усе це обумовлюється й окреслюється на уроці. Студент повинен навчитись раціонально розподіляти час, необхідний для виконання поставлених завдань. Ще одна проблема – навчитись контролювати результат своїх занять: недостатньо лише «відсидіти» за інструментом необхідну кількість часу і формально «пройти» всі «обов’язкові» форми та методи – треба ще досягти певного рівня якості на певному етапі роботи.

Основні умови плідної самостійної роботи майбутніх учителів музики:

- осмисленість занять;

- уміння слухати свою гру;

- слухове уявлення конкретної звукової мети;

- правильне визначення основних труднощів, як наслідок – виокремлення складних побудов чи окремих елементів музичної тканини, зосередження на них уваги;

- усвідомлення першочергових завдань та шляхів їх вирішення;

- постійний контроль за якістю звучання та підпорядкування всієї, навіть суто технічної роботи музичному змісту;

- наполегливість у викоріненні помилок.

Серед творів різних жанрів, які опановують студенти в процесі музично-виконавської підготовки, виконання творів великої форми зазвичай викликає у них найбільше утруднень. Робота над творами великої форми передбачає наявність у студентів відповідних знань та вміння узагальнювати власні виконавські навички. До творів великої форми належать сонатини, сонати, варіації, рондо, концерти. Їм притаманна різноманітність змісту, значна протяжність розвитку музичного матеріалу. Великі за обсягом твори мають складну форму побудови, основою якої є представлення музичними засобами не тільки різних дійових осіб, а також конфлікту між ними та відповідних драматичних колізій. Складний, багатогранний зміст творів великої форми вимагає вирішення різних художніх та піаністичних завдань, уміння підпорядкувати всю дію в творі одному наскрізному розвиткові для досягнення єдності виконання.

30. Розвиток навичок гри на слух.

Музично-слухова уява виникає в процесі музичної діяльності і є результатом слухових вражень. В процесі навчання гри на фортепіано підбір і транспонування на слух є ефективним методом музичного розвитку студентів і має велике практичне значення у розвитку музичних здібностей і можливостей. Активний розвиток музичних здібностей в процесі виконавської діяльності, виховання творчої ініціативи відбувається в процесі самостійного підбору на слух знайомих мелодій, в пошуках осмислених засобів їх відтворення. Ці види музичної діяльності активно впливають на виховання музичної уяви та творчої ініціативи. Спів і підбір на слух - найелементарніші форми тієї діяльності, яка не може здійснюватись без музично-слухових уяв і є умовою їх створення та розвитку.

Важливим етапом у розвитку музично-слухової уяви є перехід від їх безпосереднього виникнення до вміння довільно викликати потрібні музично-слухові образи. Такою діяльністю є підбір на слух.

Основною умовою для формування музичної уяви є активна спрямованість діяльності. В процесі підбору на слух створюється спрямованість до творчого осмислення і виконання поставленого завдання. Вірно побудований процес формування навичок підбору на слух обов'язково приведе до розвитку слухової уяви, а також і до розвитку внутрішнього слуху.

Почути в реальному звучанні, подумки уявити собі і знову відтворити в реальне звучання на певній висоті - такий процес підбору на слух. Відтворене вже в звучанні перевести на іншу висоту - це процес транспонування. Таким чином, і підбір, і транспонування сприяють розвитку звуковисотного слуху. Звуковисотна уява, яка виникла під час сприйняття, реально втілюється в звучання і не тільки закріплює початкове сприйняття, але й активізує його, створюючи передумови для подальшого удосконалення практичної діяльності.

Процес формування музично-слухової уяви пов'язаний з процесом запам'ятовування. Чим краще розвивається музично-слухова уява, і чим вона активніша, тим краще розвивається музична пам'ять. В свою чергу, активний процес музичного запам'ятовування - сприятливий грунт для розвитку музично-слухової уяви, її точності, чіткості, яскравості і міцності. Підбір на слух можна починати після того, як студент добре запам'ятав мелодію. Тоді він зможе відшукати звуки мелодії на клавіатурі. Але в процесі підбору на слух відбувається і інше: це "випадіння" з пам'яті закінчення фрази, її середини тощо. В такому випадку процес формування слухової уяви якби співіснує з процесом музичної пам'яті. Однак не можна зводити формування музично-слухової уяви до процесу пам'яті і навпаки. І слухова уява і музична пам'ять розвиваються і удосконалюються в процесі навчання і музичного виховання. Для кращого і міцнішого запам'ятовування потрібна воля. Довільне оперування музично-слуховими уявами органічно пов'язане із вольовою цілеспрямованістю.

У формуванні музичної уяви та в запам'ятовуванні головну роль відіграє процес мислення та ціленаправлена увага. Емоційне сприйняття музичного матеріалу, його зміст і форма подачі однаково впливає на швидкість запам'ятовування та на формування відповідних уявлень. Оперування музично-слуховими уявами та процес запам'ятовування потребують систематичних вправ.

В процесі підбору на слух в органічному взаємозв'язку розвиваються звуковисотні, ритмічні і темброві уяви. Якщо перші і другі сприяють музичному розвитку як "носії" музичного сенсу, то темброві безпосередньо пов'язані з процесом виконання і є засобом виразного втілення художніх музичних образів. Темброві уяви, в свою чергу, впливають на якість виконавських умінь і навичок, які завжди потребують проявів творчої ініціативи.

Формування музично-слухової уяви передбачає роботу над розвитком умінь довільно викликати слухові музичні образи. В підборі на слух це проявляється найяскравіше. Прослухавши мелодію, потрібно тільки на основі слухового сприйняття довільно об'єднати музичні образи і реальне звучання. Студент вчиться сприймати музичний задум з його звуковисотною та ритмічною характеристикою і почуте втілити в конкретне звичне темброве звучання.

Формування музично-слухової уяви це шлях для розвитку внутрішнього слуху. Навіть гра по нотам повинна спиратися на вміння спочатку "почути" внутрішнім слухом, або уявити собі те звучання, яке потім буде втілене в відповідне виконання. Розвиток звуковисотної уяви в процесі підбору на слух на фортепіано - один із важливих засобів формування внутрішнього слуху.

Що дає підбір на слух?

- виховання активності і самостійності у вирішенні звуковисотних завдань (розвиток внутрішнього слуху);

- дієвість оперування слуховими уявами: потрібно уважно слухати, активно уявляти собі почуте, вірно відтворювати;

- удосконалення слухового самоконтролю, що вкрай важливо для розвитку і якості виконання;

- залучення до широкого кола музичних явищ через безпосереднє їх відтворення на інструменті;

- розвиток особистої ініціативи, дає можливість вільно імпровізувати.

Робота над розвитком умінь і навичок підбору на слух і транспонування повинна проводитись не епізодично, а в процесі усього періоду навчання гри на інструменті.