25. Гармонічний музичний слух та методи його розвитку.

Гармонічним слухом називають музичний слух у його проявах по відношенню до співзвуччя комплексів звуків різної висоти в їх одночасному поєднанні.

Методи, які розвивають гармонічний слух:

•1. Програвання музичного твору в повільному темпі, що активізує інтенсивне прослуховування усієї гармонічної фактури.

•2. Розбір тонального плану, його аналіз. Прослуховування гармонічної основи твору.

•3. Програвання мелодії з гармонічним супроводом.

26. Внутрішній музичний слух та методи його розвитку.

Внутрішній слух — здатність в думках представляти, згадувати окремі якості музичних звуків мелодійні, гармонійні послідували, цілі музичні п'єси

Важливий метод розвитку внутрішнього слуху - підбір музики по слуху.

1. Підбір як основний вид піаністичної діяльності дуже корисний, оскільки вимагає від студента ясних і чітких слухових уявлень.

2. Виконання п'єси в заповільненому темпі, з установкою на передчуття наступного руху музики.

3. Програвання музичного твору способом „пунктира" - одна фраза „вслух", інша „про себе", зберігаючи в той же час відчуття цілісності твору.

4. Беззвучна гра на клавіатурі інструмента загострює внутрішній слух студента.

5. Прослуховування творів у записах при одночасному читанні нотного тексту.

6. Уявне програвання музичного твору (виконання „про себе"). Вчитися очима читати нотний текст.

Виховання і розвиток музичного слуху, є головним завданням педагога-музиканта. Він повинен знайти та запровадити методи і прийоми за допомогою яких може ефективно впливати на навчальний процес.

27. Початковий період навчання на музичному інструменті.

Головна мета початкового періоду навчання на фортепіано для групи не інструменталістів – це освоєння навичок гри з нот, що вимагає як від педагога, так і від студента-початківця максимальної уваги, передусім, в подоланні потреби студента невиправдано часто контролювати зором положення рук на клавіатурі. Щоб уникнути цього, з першого уроку перед студентом має бути поставлена чітка вимога: якомога менше дивитися на клавіатуру при грі на інструменті. При грі з нот неодмінно слід дотримуватися цільової установки на формування навички «читання з листа», яка, в початковому періоді навчання, має стати законом кожного уроку, кожного нового завдання.

Першочерговими завданнями будуть освоєння нотної грамоти і постановка рук, яка здійснюється в процесі гри з нот спеціально підібраного репертуару. Для постановки рук, в поєднанні з грою по нотах без контролю зором, найбільш підходить легкий клавішний репертуар. Перший дотик до клавіатури здійснюється 1-м і 5-м пальцями однієї руки на інтервалі квінті або всіма п’ятьма пальцями на близько лежачих білих клавішах. При цьому ставиться завдання зіграти квінту не дивлячись на клавіатуру. На першому уроці освоюється і п’ятипальцева-п’ятиклавішна позиція в різноманітному поєднанні і двох пальців (виконання відповідного їм інтервалу) по нотах правою і лівою руками. На перших уроках за умови читання інтервалів з нот без контролю зором, доцільно використовувати записи в тональностях до, соль мажор та ля мінор.

Вище окреслений підхід, дозволяє вирішити низку завдань постановки рук і загального музичного розвитку: домогтися орієнтації на п’яти клавішах без перевірки зором, засвоїти аплікатурні норми п’ятипальцевої позиції, знайти правильну посадку за інструментом; привернути слух до активної участі у процесі гри.

Робота над технічними завданнями, як і будь-яка інша свідома діяльність людини, починається з їх осмислення. Це правило має стати законом для юного виконавця. Тільки повністю пізнане розумом, може стати предметом тренувань. Можна вважати правилом вимогу вивчати на пам’ять технічно складні епізоди, що дозволить активізувати увагу до структури тексту.

Наступний етап – легатне відтворення звуків. Цей вид роботи найдоцільніше проводити на матеріалі вже знайомих інтервалів, з рівним навантаженням для правої і лівої руки, почергово міняючи їх функції. Проте набуття навичок техніки виконання досягається виключно в роботі над спеціально підібраним репертуаром.

Слід зауважити, що в умовах роботи зі студентською молоддю в училищі культури і мистецтв питання підбору початкового репертуару посідає важливе місце, оскільки репертуар дитячих музичних шкіл непридатний для використання в нашому випадку хоча б тому, що більшість творів написана для виконання обома руками у вузькому діапазоні і не розрахована на фізіологічні особливості будови руки студента. Ця обставина спонукає до творчої діяльності викладачів загального фортепіано по створенню власного репертуару. Відтак, Канівське училище культури і мистецтв має власні наробки для опанування курсу «Загального фортепіано» для студентів-неінструменталістів, враховуючи не лише рівень підготовки конкретного студента, а і його естетичні смаки та уподобання.

На особливу увагу при роботі зі студентами без музичної освіти заслуговують питання аплікатури. Складність процесу набуття навичок використання зручної та логічної аплікатури полягає в тому, що студент в найкоротший термін має зрозуміти, а не механічно завчити, її закономірності. При цьому слід привити студенту-неінструменталісту розуміння того, що аплікатура є обов’язковим елементом при виконанні нотного тексту.