- •22. Робота над творами малої форми. Етапи роботи над малою формою в старших класах дмш
- •23. Принципи звуковидобування і прийоми гри на муз.Інструменті.
- •24. Розвиток навичок читання нот з аркуша.
- •25. Гармонічний музичний слух та методи його розвитку.
- •26. Внутрішній музичний слух та методи його розвитку.
- •27. Початковий період навчання на музичному інструменті.
- •28. Методика роботи над музичним твором.
- •29. Організація самостійної роботи учня.
- •30. Розвиток навичок гри на слух.
22. Робота над творами малої форми. Етапи роботи над малою формою в старших класах дмш
На першому етапі основним завданням є створення загального уявлення про твір та емоційне сприйняття його в цілому. Зміст роботи - знайомство з матеріалами про твір та знайомство з самим твором. Перш за все, педагог повинен розповісти учневі про творця твору, про епоху, в яку воно виникло, про стилістичні особливості листи і необхідної манері виконання; характер твору, його формі, основних темах. Цю розмову варто побудувати дуже жваво, цікаво, наводячи для ілюстрації фрагменти твору у власному виконанні або запису. Учням старших класів можна порекомендувати літературу про композитора або творі. Потім необхідно програти твір з початку до кінця по можливості без тривалих зупинок. Під час гри необхідно звертати увагу на вказівки темпу, динаміки, штрихів. Велику допомогу при початковому програванні надає диригування педагога, яке допомагає зрозуміти характер твору. Приблизно таке ж значення має спільне виконання п'єси учням з педагогом. Крім того, ці прийоми не дозволяють учню зупинятися через дрібних помилок і, отже, сприяють більш цілісного сприйняття твору. Отже, в результаті первинного знайомства з твором учень повинен якомога повніше знати про нього, розуміти технічні та художні завдання і представляти звучання. Необхідно відзначити, що слухові уявлення грають дуже важливу роль на будь-якому етапі вивчення твору: від розбору до виконання на сцені. Правильно сформовані слухові уявлення впливають на якість інтонації, звуковидобування, фразування. Учень повинен чітко представляти результат, якого він хоче досягти. Незважаючи на всю важливість, перший етап роботи над твором нетривалий - один-два уроки. Самим же трудомістким і тривалим є другий етап. Основне тут - робота над передачею у звучанні виразних засобів музичного тексту. Застосування різних способів звуковидобування обумовлюється авторськими вказівками характеру п'єси, темпу, штрихів, динамічних і агогіческіх відтінків. Твір доцільно грати по частинах. Поділ на частини має здійснюватися на основі аналізу форми твори: треба встановити кількість і межі частин, періодів, речень, фраз, а також їх тематичне схожість і відмінність. Слід відпрацьовувати окремі фрази, об'єднуючи їх потім у пропозиції та періоди. Правильна фразування - одна з основ виразного виконання. Працюючи над фразировкой, необхідно визначити межі фраз, артикуляцію всередині фрази, звукове співвідношення фраз при об'єднанні їх у більші побудови. На даному етапі важливо встановити артикуляцію всередині фрази та її кульмінацію. Працюючи над фразировкой, особливу увагу необхідно приділити розподілу смичка. Так само важливо вибрати правильну аплікатуру. При виборі аплікатури необхідно пам'ятати, що вона є засобом виразності, повинна бути підпорядкована музиці. Зміна струн повинна бути дуже м'якою і непомітною слуху. Зміна позицій повинна бути плавною, без зайвих призвуків, з обов'язковим ослабленням тиску до кінця переходу. На третьому етапі синтезується все, що зроблено раніше: встановлюється звукове співвідношення фраз усередині пропозицій, і періодів - всередині більш великих побудов; визначається єдина лінія розвитку музичного матеріалу, виявляється головна кульмінація твору, співвідношення з нею приватних кульмінацій. Рекомендується працювати над усім твором, або над його великими розділами, об'єднуючи їх потім у закінчене ціле. Щоб створити струнку композицію і правильно розкрити художній образ твору, треба спиратися на авторські вказівки в нотному тексті. Вірна інтерпретація твору залежить від точного прочитання тексту. Зрозуміло, у кожного виконавця може бути своє трактування, але вона не повинна суперечити задумом автора. Розподіл роботи над твором на етапи умовно, тому що вона являє собою єдиний процес, в якому неминучі повторення і повернення до того, що вже було зроблено. Отже, виявляється основний шлях вивчення будь-якого музичного твору: від загального (ознайомлення з твором в цілому на першому етапі) до приватного (відпрацювання елементів на другому етапі) і знову до загального, але в новій якості (створення цілісного художнього образу на третьому етапі). Роботу над твором добре завершити публічним виступом учня. Концерт завжди приносить нове, несподіване відчуття. Незвична обстановка естради, залу настільки діють на учня, що його виконання стає відмінним від гри у звичайній, класної обстановці. Щоб підготувати учня до виступу, треба попередньо поставити його в умови, близькі до концертних: організувати кілька репетицій у залі, де відбудеться виступ, запросивши на них слухачів з числа педагогів чи батьків учнів; дати можливість виконати всю програму цілком, не перериваючи гри, в тому порядку і з тими інтервалами між п'єсами, які будуть на концерті. Під час репетицій вносяться останні корективи у виконання. Перед концертом педагог повинен поговорити з учнем про зовнішній вигляд і поведінку на естраді - виході, поклоні і т.д. Це буде сприяти не тільки створенню сприятливого враження у публіки, але й внутрішньої зібраності у виконавця, підвищенню почуття відповідальності. Після концерту, на черговому уроці, треба вказати на допущені помилки, дати оцінку грі і заохотити учня. Таким чином, концертний виступ ставати частиною навчального процесу: воно завершує роботу над репертуаром і дає матеріал для подальших занять.
