Висновок
Приєднання Русі-України до візантійсько-слов’янського (православного) цивілізаційного простору визначило її подальший культурний розвиток. Під егідою християнства при потужному грецькому і південнослов’янському впливі визріла середньовічна руська культура, яка, однак, була складним синкретичним феноменом, адаптувавши в собі багаті традиції попередньої язичницької доби.
1 По два імені мали не лише князі, але і представники інших суспільних верств, навіть духівництво – так, в Новгороді у ХІІ ст. паламар церкви св. Миколая на переписаному ним Стихирарі зробив примітку з зазначенням: «Писав грамоту сію чоловік, ім’я якому хресне Яків, а мирське Творимир».
2 Про вшанування предків та інші язичницькі пережитки у князів докладніше див.: Комарович В.Л. Культ рода и земли в княжеской среде XI–XIII вв. // Труды Отдела древнерусской литературы. – М., Л.: Изд-во АН СССР, 1960. – Т. XVI. – C. 84–104, а також Литвина А.Ф., Успенский Ф.Б. Выбор имени у русских князей в Х–ХVІ вв. Династическая история сквозь призму антропонимики. – М.: Индрик, 2006. – 904 с.
3 Схима – обітниця православних ченців вести особливо аскетичне життя. Прийняття схими супроводжувалося зміною імені (див. вище про значення імені в міфологічній свідомості).
4 У Софії Київській абсолютна більшість написів сконцентрована у правій (південній) частині собору, а з лівого (північного) боку їх виявлено мало, натомість стіни тут вкриті численними продряпаними хрестами – свідченням неписьменності. У Середньовіччі храмовий простір був розмежованим на дві половини: чоловічу – праву, жіночу – ліву. Отже, серед жіноцтва письменність зустрічалася набагато рідше, ніж між чоловіками.
5 У 2003 р. Псалтир Гертруди (також відомий під назвою Псалтир Егберта) включено до Міжнародного реєстру «Пам'ять світу» як видатний зразок середньовічної німецької культури.
6 У середньовічних країнах візантійського культурного кола, в тому числі в Русі-Україні, Біблія як повний єдиний кодекс (зібрання) книг Старого і Нового Заповітів не була відома, а домінував апракосний тип, тобто поділ текстів відповідно до порядку їх читання на богослужіннях протягом літургійного року.
7 Роман і Давид – хрестильні імена св. Бориса та Гліба.
8 Династія Комнінів правила в Візантійській імперії в 1057–1059, 1081–1185 рр.
9 Ктитор – особа, яка надала кошти для спорудження храму.