Основи біостатистики

•Визначення біостатистики, її роль у медицині та охороні здоров’я. Структура біостатистики.

•Поняття про генеральну та вибіркову сукупності в медико-біологічних дослідженнях. Репрезентативність вибіркової сукупності.

•Об’єкт, одиниця спостереження та ознаки, що

підлягають реєстрації. Поняття про нечислові дані, якісні ознаки.

•Види статистичних даних, статистична звітність, вибіркові дослідження.

•Маркетингові та соціологічні опитування, види запитань під час анкетування. Проблеми організації

опитувань в охороні здоров’я.

Два напрямки статистики

Статистика – це самостійна суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних історичних умовах.

Медична статистика уперше відокремилася від статистики населення у 1865 р. (посібник з медичної статистики, Fr.

Orsterlen).

Медична статистика – це вид загальної статистики, що вивчає питання, пов’язані з медициною, гігієною та суспільним здоров’ям населення.

Розділи біостатистики

1.Статистика здоров’я населення: вивчає кількісну сторону стану здоров’я населення як у цілому, так і

різних його груп (демографічні показники, захворюваність населення, інвалідність, фізичний

розвиток, донозологічні стани), залежність здоров’я населення від комплексу біологічних, медико-соціальних факторів і факторів

навколишнього середовища.

2.Статистика системи охорони здоров’я: вивчає кадри, мережу медичних закладів, проводить

оцінку діяльності органів і закладів охорони

здоров’я, а також заходи щодо охорони здоров’я

населення.

3.Статистика організації та проведення соціально-

гігієнічних, клінічних, експериментальних та інших досліджень, оцінка вірогідност і результатів цих

досліджень.

Завдання біостатистики:

•Вивчення стану здоров’я населення (демографічні процеси, захворюваність населення, фізичний розвиток, інвалідність та ін.);

•Вивчення залежності захворюваності, смертності населення від різних факторів навколишнього середовища;

•Вивчення даних про медичні кадри, мережу закладів охорони здоров’я з метою планування і визначення потреби населення у різних видах медичної допомоги;

•Оцінка якості і ефективності роботи лікарів й медичних закладів щодо попередження захворюваності і смертності;

•Оцінка вірогідності результатів статистичного

дослідження при проведенні соціально-гігієнічних, клінічних і експериментальних досліджень

•Об’єкт біостатистики - статистичні сукупності, які формуються залежно від мети дослідження (населення в цілому, окремі групи населення, кількість народжених за рік, та ін.

•Статистична сукупність – це група, що складається з великої кількості однорідних одиниць спостереження.

•Статистичні ознаки – ознаки, що характеризують одиниці спостереження або ознаки, за якими відрізняються одна від іншої одиниці спостереження (стать, вік, професія та ін.)

Класифікація статистичних ознак:

За характером вираження: атрибутивні, кількісні.

За характером варіації: альтернативні, дискретні (перервні), інкретні (безперервні).

За часом: моментні, інтервальні.

За способом виміру: первинні (факторні, результативні), вторинні (розрахункові)

Класифікація статистичних

ознак:

Атрибутивні ознаки – це ознаки описового характеру (стать, професія, результат лікування та ін.).

Кількісні ознаки – це ознаки, виражені за допомогою чисел (зріст, вага та ін.)

Альтернативні ознаки - це ознаки, що мають 2 значення (так/ні).

Дискретні ознаки – це ознаки, виражені цілими числами (кількість дітей у родині, кількість пологів у пологовому будинку та ін.)

Інкретні ознаки - це кількісні ознаки, що безупинно варіюють і можуть приймати будь-яке значення, як ціле, так і виражене за допомогою дробу (зріст дитини).

Моментні ознаки – характеризують досліджуваний об’єкт на певний момент часу (медичний огляд на 1 вересня 2014р.)

Класифікація статистичних ознак:

Інтервальні ознаки – характеризують досліджуваний об’єкт за певні проміжки часу (місяць, рік та ін.).

Первинні ознаки – характеризують одиницю спостереження у цілому. Можуть бути якісні, кількісні (стать, вага, вік та ін.).

Вторинні ознаки - одержують у результаті проведеного розрахунку первинних ознак (собівартість медичної

послуги, рівень захворюваності на 100 населення та ін.)

Факторні ознаки – статистичні ознаки, під впливом яких змінюються інші, залежні від них результативні ознаки.

Результативні ознаки – ознаки, що змінюються під впливом факторних ознак.

Статистична сукупність

Генеральна статистична сукупність – сукупність, що складається з усіх одиниць спостереження, що можуть бути віднесені відповідно до поставленої мети дослідження.

Вибіркова статистична сукупність – це частина генеральної статистичної сукупності, відібрана спеціальним вибірковим методом і призначені для характеристики генеральної статистичної сукупності.