ЗМІСТ
ВСТУП 2
І. ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА 5
ІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЩОДО ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ 10
ІІІ. ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ 17
ІV. ЮРЕДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПОСВІДЧУЮТЬ ПРАВО НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ 26
V. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ 35
ВИСНОВОК 42
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 45
ВСТУП
Земля – це важливий ресурс, без якого неможливе життя на планеті. Як складова частина біосфери, вона включає ґрунти та інші природні елементи ландшафту, що органічно пов’язані між собою і забезпечують належне існування флори і фауни, а також є одним із головних ресурсів життєдіяльності суспільства, оскільки слугує територіальною базою для усіх видів діяльності людини, є виробничим фактором багатьох галузей.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Для людини життєво необхідними, в якості територіально-просторової основи для ведення господарської діяльності, є земельні ресурси.
Земельні ресурси – це землі, що використовуються або можуть бути використані для сільського чи лісового господарства, містобудівництва та ін.
Земельні ресурси України є основною продуктивною силою нашого суспільства. Вони забезпечують функціонування будь-якого виробництва та умови проживання людей, а також виступають як територіальний базис розміщення інших природних ресурсів.
Відносини щодо землі, яка використовується як головний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві, як територіальний базис, місце для розташування населених пунктів, різних об’єктів виробничого, культурно-побутового та іншого характеру, здійснення несільськогосподарської діяльності, регулюються земельно-правовими приписами.
Земельна реформа — комплекс правових, економічних, технічних і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення удосконалення земельних відносин, перехід до нового земельного ладу, що відповідає характеру регульованої соціально-орієнтованої ринкової економіки країни.
Суть земельної реформи полягає у створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі за рахунок перерозподілу земель.
Важливу роль у здійсненні земельної реформи відіграє земельний кадастр.
Земельний кадастр виконує певні ролі:
1) регулююча роль кадастру - інформаційно забезпечити формування, удосконалювання і функціонування адміністративних і економічних механізмів державного регулювання земельних відносин, і особливо формування земельного ринку;
2) фіскальна роль кадастру - інформаційно й організаційно забезпечити надходження податкових платежів за земельні ресурси, у т.ч. при здійсненні з ними різних угод (встановлення ставок податку й облік платників податків);
3) правова роль кадастру - забезпечити реєстрацію правового статусу земельних ділянок (їхня приналежність, дані про угоди, про форму права на ділянку і її правоволодільця) або її інформаційне забезпечення;
4) облікова роль кадастру - здійснити облік земельних ресурсів (їхньої кількості, місця розташування, розподілу між власниками і користувачами, якісного стану, ступеню залучення в ринковий оборот і т. п.) як найважливішого національного надбання;
5) господарська ( агровиробнича) роль кадастру - забезпечити потребу в даних про якість земель для сільськогосподарського (придатність до оброблення тих або інших культур) і іншого використання (для розміщення виробничих об'єктів, лісонасаджень і т. п.).
Державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення сукупність відомостей і документів про місця розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Державний земельний кадастр призначений для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання й охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Метою мого дипломного проекту є закріплення отриманих знань з основ земельного кадастру та їх застосування на практиці при виготовленні проекту відводу земельної ділянки землекористувачу у постійне користування з використанням кадастрових зйомок для визначення меж земельних ділянок згідно з вимогами та інструкцією Держкомзему України. Навчитися застосовувати нормативні і інструктивні документи, в яких встановлено порядок відведення земельної ділянки з застосуванням матеріалів кадастру і кадастрових робіт.
Завданням дипломної роботи є дослідити, проаналізувати наявні теоретичні матеріали, для виготовлення проектів відводу земельної ділянки землекористувачу у постійне користування з використанням кадастрових зйомок для визначення меж земельних ділянок згідно з вимогами та інструкцією Держкомзему України.
Об’єкт дослідження - є проект відводу земельної ділянки ОКП «Донецьтеплокомуненерго» для обслуговування будівель профілакторію по вул. Ємельянова, 69 м. Костянтинівка Донецької області.
Структура роботи – дана дипломна робота складається із вступу; п’яти розділів, а точніше природно – економічна характеристика місця знаходження земельних ділянок, теоретичні положення та законодавче забезпечення щодо посвідчення прав на земельну ділянку, геодезичні роботи та складання плану земельної ділянки, юридичне оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку та техніка безпеки; загальних висновків та списку використаної літератури.
І. Природно-економічна характеристика об’єкта
Костянтинівка – є містом обласного підпорядкування та центром району . Воно знаходиться в північній частині Донецької області. Відстань до обласного центру м. Донецька складає 68 км. Автомобільними дорогами місто зв’язане з найбільшими містами Донбасу і України. Через нього проходить дорога загальнодержавного значення, категорії 1-Б, Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь та дорога регіонального значення, 2-ї категорії, Красноармійськ – Артемівськ – Михайлівка. [8] На рис 1.1 показана схема розташування м. Костянтинівки на території Донецької області.
Рис. 1.1 Схема розташування міста Костянтинівки на території
Донецької області [9]
Проаналізувавши природну характеристику м. Костянтинівки, можна сказати що, тутешні кліматичні умови типові для південного сходу України - степовій, посушливій частині країни. Клімат континентальний, м'який і теплий, з тривалим літом і короткою зимою. Завдяки своєму положенню територія міста отримує значну кількість тепла. 45 паралель, що лежить на півдорозі між екватором і полюсом, розташована менш ніж у 20 км на південь від міста.
Середня річна температура повітря близько 7,5 градусів зі знаком плюс. Самий холодний місяць - лютий. Середня температура -18,4. Абсолютний мінімум -37. Самий теплий місяць - липень. Середня температура повітря +22,5. Абсолютний максимум +40. Різкі коливання місячних і добових температур найбільш характерні для зимових і частково весняних місяців.
Зима помірно холодна . Сніговий покрив встановлюється в грудні і зникає в березні. Осінь суха, тепла, з великим числом сонячних днів. В окремі роки влітку спостерігаються посушливі суховійні явища.
Протягом року переважають вітри східного, південно-східного і північно-західного напрямку. Особливо яскраво виражено це переважно в холодний період року з листопада по травень. Характерними є сухі східні і південно-східні вітри («суховії»), яким слабохвиляста або рівна і відкрита поверхня степу практично не ставить перепон. Народжуються вони в Сальських степах Росії. У холодні місяці є переважаючими. Приносять з собою морози і заметілі. Влітку ці вітри несуть із собою незвичайну сухість і спеку. За 1 секунду випарюють близько 1500 тонн води рослин, ґрунтів і річок. Найбільша кількість таких суховіїв падає на травень і серпень місяць. Частими бувають пилові бурі. В цілому ж, у літній період переважають західні і північно-західні вітри. Північні і північно-східні вітри приносять похолодання. Найбільша швидкість вітру спостерігається в зимовий час, найменша - в літні місяці.
У геолого-структурному відношенні Костянтинівка розташована в межах Дружковско-Костянтинівській антикліналі, яка є продовженням головної Горлівської антикліналі. Антикліналь - складка верств гірських порід, опуклістю повернута вгору; в ядрі її залягають давні породи, на крилах – молодші. Дружковско-Костянтинівська антикліналь являє собою велику лінійно-витягнуту складку.
Через всю територію міста протікає найбільша водна артерія - річка Кривий Торець, яка ділить його на правобережну і лівобережну частину. Загальна її довжина 88 км і з площею басейну 1690 км2. Річка бере свій початок в Ясинуватському районі. Приток у Кривого Торця небагато. Самий головний з них - р. Клебан-Бик - впадає в 5-6 км від Костянтинівки. По території міста протікають такі притоки: р. Наумиха, струмки і балки Мокрий, Лисяча, Довгенька, Грузька, Берестова, Довга, Водяний Яр.
Рельєф Костянтинівки характеризується наступними абсолютними відмітками: найбільш високі позначки правобережного схилу - понад 130 м знаходяться на його північній частині. Звідси спостерігається круте падіння рельєфу до заплави до позначки 120 м і в бік балки Грузської до позначки 100 м. Рельєф лівобережної частини більш пологий. Він пересічений двома балками: Довгій - з острогами в західній частині і Березоватій у східній частині. Найбільш високі відмітки тут (135 м) розташовані в західній частині території. Нижня частина схилу в межах міста має позначки 90-105 м. Заплава річки Кривий Торець біля залізничного вокзалу має відмітку 81-83 м.
Рослинний та тваринний світ міста дуже різноманітний.
Лучна рослинність, що склалася з різнотрав'я, розташувалася в балках, уздовж берегів річок, залізних і шосейних доріг. У цих місцях ростуть осот, молочай, пирій, подорожник, кульбаба, вівсюг, амброзія, повитиця, лопух, берізка, деревій, пижмо, ромашки білі і жовті. Зустрічається не мало рослинне перекотиполе: катран татарський, кермек широколистий, синьоголовник польовий.
З деревної рослинності у великих кількостях переважають каштан, акація біла і фіолетова, клен, тополя, верба, горобина, осика, вільха.
Серед тварин в ярах і великих лісах живуть зайці-русаки, лисиці, лісові куниці, їжаки звичайні та інші. В деякі холодні зими на територію району заходять вовки. З гризунів живуть польові миші, ховрахи, полівки. З птахів більш розповсюджені сороки, ластівки, горобці, плиски, дрозди, шпаки, щиглики, жайворонки, синиці, сойки, чернолобі сорокопуди, вівсянки. Загін курячих представлений сірими куріпками, фазанами, перепілками. Біля водоймища гніздяться лелеки , сірі чаплі, різні качки та інше.
Також в місті поширені плазуни і земноводні - жаби ставкові і зелені, болотні черепахи, ящірки моторні, звичайні вужі і водяні. [8]
Що стосується економічної характеристики міста, то Костянтинівка вважається центром скляної промисловості України. Тут розташовуються ряд підприємств і єдиний в Україні науково-дослідний інститут «Скла». Основними промисловими підприємствами є: хімічний завод, металургійний завод, заводи спецтехскло, стройскло - Тейдінг, Мегатекс, Цинк, Свинець, Втормєт.[10]
У промисловості працює майже 40% населення.
Чисельність населення міста Костянтинівки на 1 січня 2011 року становила 80416 чоловік. У 2012 році вона склала 77 767 осіб. Станом на 1 травня 2013 року чисельність населення становила 76 708 осіб. На рис. 1.2 показана динаміка зменшення чисельності населення за останні роки [10].
Рис. 1.2 Динаміка зменшення чисельності населення