- •1.Спілкування і комунікація. Функції сп-ня.
- •2.Види професійного спілкування
- •3.Типи і форми професійного спілкування
- •4.Етапи спілкування
- •5.Особливості ділового сп-ня
- •6.Ораторське мистецтво,його ф-ї та закони
- •7.Доповідь як жанр публічного виступу,її різновиди.
- •8.Жанри публічних виступів:промова,лекція,виступ.
- •9.Аргументація як засіб переконання. Види аргументів.
- •11.Процес становлення української термінології.
- •12.Термін,його ознаки та види
- •13.Способи творення термінів
- •14.Становлення і розвиток наукового стилю мови
- •15.Особливості наукового тексту
- •16.Науковий етикет
- •17.Бесіда як різновид професійного мовлення
- •18.Етикет службової телефонної розмови
- •20.Збори як форма прийняття колективного рішення
- •23.Рецензія та відгук чк різновиди документів наукового х-ру.
- •24.Курсові та дипломні роботи як студентські наукові дослідження
1.Спілкування і комунікація. Функції сп-ня.
Спілкування-це взаємодія 2 і б. людей, ,спрямована на узгодження і об ‘єднання зусиль з метою налагодження взаємин і досягнення загального р-ту. Комунікація-процес соц..взаємодії,цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних аспектах сп-ня. Комунікативний процес - обмін інформацією між індивідами або групами метою якого є точне й повне засвоєння повідомлень. Складовими комунікативного процесу є:1-відправник(особа,яка збирає передає інформ.);2-повідомлення(сама інформація);3-єасіб передавання інформ.;4-одержувач(особа,якій призначена інформ). Функції сп-ня- зовн.прояв властивостей сп-ня,тобто ті завдання,які воно виконує у процесі сусп.діяьності.
Ф-ї спілкування:1-Інформаційна(процес формування,перетворення,сприйняття інформ.);2-регулятивна(ф-я корегування поведінки як власної так і поведінки співробітника);3-афективна(х-зує емоційну сферу людини).
В залежності від мети виділяють такіф-ї – 1)-Контактну ф-ю(становлення контакту як стану готовності до передачі і сприйняття інформ);2)-Спонукальна ф-я(заохочення партнера по сп-ню); 3)-Координаційна(взаємна орієнтація і погодження дій при організації взаємної діяльності);4)-Розуміння(розуміння не лише інформ.,яка передається,а й розуміння партнерами один одного);5)- Налагоджування стосунків(становлення і фіксація свого місця в системі рольових,статусних,ділових зв’язків).6)-Впливузміна стану,поведінки.намірів,рішень).
2.Види професійного спілкування
За специфікою суб’єктів (особистість чи група):-міжособистісні; -міжгрупові; -сп-ня між особистістю і групою.
За кільк. Учасників:-самоспілкування (вн. Сп-ня); -міжособистісне(між 2 особами) -групове(3-5 осіб); -публічне(б.20 осіб); -масове(сп-ня,яке спрямовне на великі маси людей)
За тривалістю:-постійне сп-ня; -періодичне(між структурними підрозділами); -короткотривале(з відвідувачами); -довготривале(з постійними партнерами)
За взаємодією між співробітниками: -необхідне сп-ня(контакти,без яких спільна діяльність неможлива); -бажане сп-ня(контакти,які сприяють успішному вирішенню нових проблем:виробничих,професійнх….); -небажане(контакти,які заважають досягненню нової мети).
3.Типи і форми професійного спілкування
Вербальне сп-ня:
Пряме(здійснюється шляхом безпосереднього контакту між учасниками сп-ня)-може бути індивідуальним та груповим;монологічним та діалогічнм.
-Особливістю індивід. монологічного сп-ня є:передавання усної інформ. Адресату без зворотнього зв’язку(формулювання керівником завдання).
-Індивідуально-діалогічне передбачає зворотній зв'язок між спврзмовниками(поетапне передавання інформ).
Вербальне(непряме)сп-ня-відсутність безпосереднього контакту між учасниками(інформаційне супроводження документів).Непряме вербальне сп-ня може відб. з використанням технічних засобів(телефон,факс,пошта).
Невербальне спілкування(обмін інформації між людьми за допомогою жестів,міміки,поз,рухів,тощо).
Писемна х-ся чіткішим добором мовних засобів і реалізується в документах;
Усна форма передбачає укладання документа.
