- •1.Визначити поняття культура, нація, національна культура
- •2. Прослідкувати процес еволюції поняття культура
- •3. Розкрити суть теоретичних концепцій культурного прогресу
- •4. Охарактеризувати укр національну культуру як цілісну систему
- •5. Національна самосвідомість
- •7. Характеристика універсальних цінностей укр національної культури
- •8. Дати трактування поняттю "національне відродження"
- •9. Витоки укр культури
- •13.Про походження етнонімів «Русь» «Рось» «Русини» «Україна».
- •14.Визначити найхарактерніши риси трипільської культури.
- •16.Побут і звичаї давніх словян.
- •17.Міфологічна культура, її роль у розвитку давньо руської та сучасної української культури.
- •18.Світогляд як вихідна форма духовного освоєння світу.
- •28. Специфіка художньої культури Київської Русі
- •39.Складність церковного життя в Україні у 16 ст – перш пол.17 ст.
- •42. Пересопницьке Євангеліє.
- •43.Історико-культурні наслідки Берестейської церковної унії.
- •44.Поширення католицизму на укр..Землях.
- •45)Виникнення братств, спрямування їх діяльності на утвердження в ук гуманістичних ідеалів просвітництва.
- •46)Явище полемічної літератури в україні. Іван Вишенський.
- •47)Острозька академія в розвитку освіти й духовного життя України.
- •48)Козаччина як культурне явище: захист віри, і прав і культури українського народу.
- •49)Лицарська культура запорізького братства
- •50)Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби.
- •51)Феномен кобзарства
- •52)Образ козака мамая його символічно-узагальнюючий характер.
- •54. Козацько-гетьманська держава за часів Мазепи, Скоропадського
- •55. Діяльність митрополита Петра Могили
- •56. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •57.Вертеп і вертепна драма в українській культурі
- •58. Феофан Прокопович
- •59. Г. Сковорода
- •60. Українське барокко
- •61. Козацькі літописи Самовидця, Граб*янки, Величка
- •62. Народні думи.
- •63.Розвиток барокової поезії,церковної музики
- •64.Музична культура періоду барокко
- •65.Бароко у живопису.Жовківська художня школа
- •66.Розвиток парсунного портрета і гравюри
- •68.Садово-паркове та декоративно- ужиткове мистецтво
- •69.Місце і значення «Історії Русів» в Українській культурі
- •70.Культурницько-просвітницька діяльність Харківського та Київського університетів
- •71.Кирило-Мефодіївське товариство та його роль у культурному розвитку України
- •78. Внесок м.І.Костомарова у дослідження та популяризацію укр.Культури.
- •79.Культурницько-просвітницька діяльність п.Куліша.
- •80. Роль м.С.Грушевського у національно-культурному розвитку України.
- •81.Національно-культурне відродження в Галичині. «Руська трійця».
- •82. Леся Українка в українській художній культурі.
- •83. «Українізація» 20-х років як соціокультурний феномен.
- •84. Розвиток національної освіти та науки.
- •85. Впливи європейського модернізму на розвиток української культури
- •86. Український театр 20-30 р. Хх ст. Театр «Березіль» Леся Курбаса.
- •87. Розвиток образотворчого мистецтва школи м. Бойчука.
- •88. О. Довженко та український кінематограф
- •89. Досягнення і втрати української культури 30-х років. Чорна доба «розстріляного відродження»
- •97.Трансформація української культури в процесі становлення інформаційної цивілізації.
- •100. Культурологічний підхід до осмислення світу молоді.
- •102. Студентська субкультура.
- •104. Система соціальних потреб студенства їх культурнотворче спрямування.
- •106. Процес національної ідентифікації української молоді.
- •107. Культура дозвілля української молоді
1.Визначити поняття культура, нація, національна культура
Культура - сукупність досягнень людського суспільства у виробничій, суспільній та розумовій діяльності, зокрема в галузі освіти, науки, мистецтва, відображає історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини. У широкому розумінні - все що сворено людським суспільством та існує завдяки фізичні та розумовій праці людей на відміну від природи. Нація - історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки. Нації визначаються певним рядом характеристик, що стосуються як індивідуальних її членів так і всієї нації. Такі характеристики мають нести в собі як об'єднавчу функцію — спільнота людей, що не має між собою нічого спільного, не може бути нацією, так і відокремчу — що відрізняє дану націю від сусідніх.Національна культура - синтез культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства. Вона є модерним утворенням: на противагу архаїчним культурам, що об'єднували кількісно невеликі спільноти, здебільшого культурно однорідні, вона переважно містить у собі різнорідні складові, а тому кожна конкретна нація має різний ступінь цілості.
2. Прослідкувати процес еволюції поняття культура
Слово "культура" походить від лат.,що озн. - обробіток, - обробляти, а пізніше - вклонятися, вшановувати. До середини І ст. до н.е. ці слова повязувалися саме із землеробською працею. Поступово поняття "культура" поширюється на такі сфери людської діяльності, як виховання, навчання, вдосконалення самої людини. У європейській думці Нового часу культура розглядалася насамперед як феномен духовного порядку, як наслідок і прояв творчої діяльності в галузі науки, мистецтва, релігії, права тощоМайже всі просвітницькі концепції культури базувалися на ідеї загальності людського розуму та його законів; вони природно повґязали культуру з тими перевагами і благами, які несуть людині вдосконалення й застосування розуму. Отже, з перебігом часу сутність поняття культури змінювалася залежно від змісту, що в нього вкладався. Але як би не різнилися підходи до визначення поняття "культура", практично всі вони збігаються в одному - це характеристика способу життєдіяльності людини, а не тварин. Культура - основне поняття для позначення особливої форми організації життя людей.
3. Розкрити суть теоретичних концепцій культурного прогресу
Вивчення походження, сутності культури знайшло свій вияв у різних теоріях культури. Серед них найбільш типовими є еволюціоністська, антропологічна, філософська, революційно-демократична, а також циклічна концепція та інші.
Сутність Еволюціоністської теорія культури полягає в тому, що висувається і обґрунтовується принцип єдності людського роду та спорідненості потреб різних народів у формуванні культури. Провідна ідея еволюціонізму — це прямолінійність культурного прогресу і обов'язкова вимога для кожного народу пройти всі необхідні стадії розвитку.
Сутність Антропологічної, або функціональної концепції полягає в тому, що виникнення й розвиток культури пов'язується з потребами людства.Потреби, що обумовили виникнення культури, діляться на первинні, похідні та інтегративні. Первинні потреби спрямовані на продовження роду і забезпечення його життєдіяльності, їм відповідає розвиток знань, освіти, житлових умов. Похідні потреби спрямовані на виготовлення і вдосконалення знарядь праці. Їм відповідає розвиток економіки і культури господарювання. Інтегративні потреби проявляються в необхідності згуртування і об'єднання людей, в потребі авторитету. Соціологічна. Її сутність полягає в тому, що культура розглядається як цілісне утворення, складна ієрархічна система культурних і соціальних систем. Значного поширення набула марксистська концепція культури. Її основоположниками були К. Маркс і Ф. Енгельс. Вона грунтується на принципі, що визначальним у походженні і розвитку культури є матеріально-перетворююча суспільна діяльність людей, яка спрямована перш за все на задоволення матеріальних потреб, а також на формування висококультурної людини як суспільного суб'єкта діяльності.