- •Основний зміст
- •Загальні відомості про вироби і креслення
- •Оформлення креслень
- •Лінії, що використовуються при побудові креслень
- •Геометричні побудови на кресленні
- •Тема. Зображення на кресленнях План
- •Основний зміст
- •Загальні положення. Види зображень. Вигляди
- •Розрізи, перерізи
- •Умовності та спрощення при побудові зображень.Виносні елементи
- •Тема. Аксонометричні проекції, технічний рисунок План
- •Основний зміст
- •Основні поняття і визначення
- •Прямокутні ізометрія і диметрія
- •Косокутна фронтальна диметрія
- •Основний зміст
- •Класифікація з’єднань
- •Різьбові з’єднання
- •3. Шпонкові з'єднання
- •4. Штифтові з'єднання
- •5. Заклепкові з'єднання
- •6. Зварні з'єднання
- •Тема. Елементи будівельного креслення
- •Основний зміст
Лінії, що використовуються при побудові креслень
Слайд 4.
На слайді 5 у відповідності з таблицею 1 (слайд 4) наведено приклади застосування різних типів ліній при виконанні різноманітних креслень.
Слайд
5.
Шрифти креслярські. Усі написи на кресленнях та інших технічних документах слід виконувати креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81. У стандарті подано оновні розміри та конструкції літер. Висоту h великих літер називають розміром шрифту. Встановлено такі розмір и шрифтів: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40.
Основні параметри шрифту (слайд 6) наведено у таблиці 2. Стандартом встановлено такі види шрифтів:
тип А без нахилу та з нахилом літер і цифр до основи рядка приблизно 75°;
тип Б без нахилу та з нахилом літер і цифр до основи рядка приблизно 75°.
Таблиця 2
Слайд 6.
Стандартом рекомендується виконувати шрифти на допоміжній сітці. Це зручно, бо дає змогу точно відтворювати форму шрифтів, конструкцію літер і цифр та співвідношення окремих елементів. Крок сітки залежить від типу шрифту та його розміру.
У креслярському шрифті використовують український (російський), латинський та грецький алфавіти, арабські та римські цифри, а також знаки.
Форми літер українського (російського) алфавіту наведено на слайді 7: а – шрифт типу А – з нахилом; б – типу Б – без нахилу.
а)
б)
Слайд 7.
Масштаби креслення. Нанесення розмірів. Одиниці вимірювання. Правила нанесення виносних та розмірних ліній, розмірних чисел, умовних знаків.
Масштабом називають відношення лінійних розмірів зображення предмета до відповідних розмірів самого предмета.
Перевагу віддають зображенню предмета в натуральну величину, тобто в масштабі 1:1. Однак, якщо треба зменшити або збільшити зображення, то застосовують такі масштаби:
масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;
масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 10:1; 20:1;40:1; 50:1; 100:1.
Слід по можливості не застосовувати масштаби 1:2,5; 1:15; 1:75; 2,5:1.
Під час проектування генеральних планів великих об'єктів допускається застосовувати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.
Масштаб на рисунку позначається в призначеній для цього графі основного напису за типом 1:1; 1:2; 2:1 тощо, в інших випадках – за типом (1:1); (1:2); (2:1) тощо.
Якщо окреме зображення виконано в масштабі, що відрізняється від масштабу всього креслення, то масштаб позначається безпосередньо біля напису, що стосується цього зображення, наприклад, А(5 : 1), Б—Б(1 : 2).
Розміри на кресленнях наносять для визначення величини виробу і його елементів. Основні правила нанесення розмірів на кресленнях регламентуються ГОСТ 2.307-68. Число розмірів на зображеннях повинно бути мінімальним, але достатнім для виготовлення і контролю виробу. З одного боку, нестача хоча б одного розміру робить креслення неприйнятним, з іншого – на кресленнях не повинно бути зайвих розмірів, які можна підрахувати або визначити геометричними побудовами. Не дозволяється повторювати розміри одного елемента на різних зображеннях. Нанесення розмірів повинно відповідати технології і послідовності виготовлення виробу. Розміри повинні бути такими, щоб при виготовленні виробу не потрібно було займатись підрахунками. Розміри наносять за допомогою виносних та розмірних ліній і розмірних чисел. Розмірна лінія на обох кінцях, як правило, має стрілки, що упираються у виносні, осьові або контурні лінії. Форму розмірної стрілки показано на рис. 3. Розмірна лінія не може збігатись з будь-якою іншою лінією.
Рисунок 3.
Виносні лінії повинні виходити за розмірні на 1-5мм. Мінімальна відстань між паралельними розмірними лініями – 8 мм, а між розмірною і контурною – 10 мм. Слід уникати випадків перетину розмірних і виносних ліній. Розмірне число проставляється у міліметрах, як правило, на відстані 1 мм над розмірною лінією ближче до її середини. Слід уникати нанесення розмірів невидимих елементів, які показано штриховою лінією. При нанесенні кількох паралельних або концентричних розмірних ліній розмірні числа над ними проставляють у шаховому порядку (рис. 4).
Рисунок 4.
Розміри бувають лінійні (рис. 5, а) та кутові (рис. 5, б).
а) б)
Рисунок 5.
Лінійні розміри визначають довжину відрізка. Розмірну лінію наносять паралельно цьому відрізку, а виносні – перпендикулярно. В окремих випадках виносні лінії можуть утворювати гострий кут із розмірною. Розмірну лінію для кутового розміру (дуги або кута) проводять у вигляді дуги з центром у вершині кута або в центрі дуги. Виносні лінії при нанесенні розміру кута проводять радіально, а при нанесенні розміру дуги - перпендикулярно її хорді або радіально (рис. 4, 5).
Діаметр кола позначають знаком Ø, що є колом, діаметр якого становить 5/7 від висоти цифр розмірного числа, перекресленим прямою, нахиленою під кутом приблизно 75° до розмірної лінії. Різні варіанти нанесення розмірів кола показано на рис. 6.
Рисунок 6.
Перед розмірним числом радіуса обов'язково ставлять знак R. Правила нанесення радіуса показано на рис. 7. Якщо при цьому потрібно координувати центр кола, то його позначають перетином центрових та виносних ліній, до яких проводять розмірні лінії, та ставлять розмірні числа. Якщо центр кола лежить на великій відстані, то його можна наблизити до дуги, а радіус позначити зі зламом під кутом 90°. Якщо центр кола не фіксується на рисунку, то розмірну лінію радіуса можна не проводити до центра.
Рисунок
7.
Розміри квадрата та квадратного отвору позначають знаком □ перед розміром сторони квадрата (рис. 8). Грані зображуються суцільними тонкими лініями, проведеними по діагоналі.
Рисунок 8.
Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення стрілок, їх виносять за виносні лінії (рис. 9). При нестачі місця для стрілок на ланцюжку розмірних ліній замість розмірних стрілок наносять точки або засічки довжиною 2-4 мм під кутом 45° до розмірної лінії.
Рисунок
9.
Контурна лінія розривається, якщо вона перетинається з розмірною стрілкою. Кут нахилу розмірного числа до горизонтальної лінії рамки повинен бути таким, щоб воно не виглядало перекинутим. Тому, якщо кут нахилу розмірної лінії до горизонтальної лінії знаходиться в межах від 90° до 120°, розмірне число виносять на полицю лінії-виноски. Аналогічне правило є і для кутових розмірів. Розмірне число виноситься на полицю і в тому випадку, коли для нього не вистачає місця над розмірною лінією (рис. 10).
Рисунок 10.
Уклон характеризує відхил прямої лінії від горизонтального положення і вимірюєтьея тангенсом кута її нахилу (рис. 11).
Рисунок
11.
Розмір конусності наносять для елементів деталей конічної форми. Конусністю називається відношення діаметра основи конуса обертання до його висоти. Конусність зрізаного конуса визначається як відношення різниці діаметрів основ до висоти (рис. 12).
Рисунок
12.
