5. Заклепкові з'єднання

Нерознімне з'єднання деталей, яке вико­нують за допомогою заклепки, називають заклепковим. У скріплюваних деталях свер­длять отвір, діаметр якого дорівнює 1,05 діаметра заклепки (слайд 13, а). В одер­жаний таким чином отвір вставляють за­клепку (слайд 13, б) і виступну її частину розклепують до утворення замикальної го­ловки (слайд 13, в, г).Щоб розклепування не було утрудненим, заклепки виготовляють з досить плас­тичних матеріалів.

Слайд 13

Випускають заклепки з напівкруглою, потайною, напівпотайною і плоскою головками з покриттям і без нього.

Діаметр та товщина заклепки залежить від товщи­ни скріплюваних листів і визначається за спеціальними формулами.

У з'єднанні заклепки розміщуються ря­дами, сукупність яких утворює заклепко­вий шов. Ці шви можуть бути однорядни­ми (слайд 14, а, г), дворядними (слайд 14, б, в) та багаторядними. Залежно від розмі­щення заклепок у рядах їх поділяють на па­ралельні та шахові (слайд 14, б). За взаєм­ним розміщенням з'єднуваних деталей шви бувають внапусток (слайд 14, а...в) і сти­кові (слайд 14, г).

Заклепковий шов зображують у двох проекціях: головне зображення (простий або ступінчастий розріз) та вигляд звер­ху.

На слайді 14 показано однорядний та різноманітні дворядні шви.

Слайд 14

6. Зварні з'єднання

Зварні з'єднання є найбільш поширени­ми нерознімними з'єднаннями. Вони утво­рюються при розплавленні металу в зоні стику і його подальшому затвердінні. Ме­тал, що затвердів після розплавлення, на­зивають зварним швом. Зварні шви діста­ють зварюванням, плавленням і тиском. У першому випадку застосовують електро­дугове (Е), ручне (Р), напівавтоматичне (П), автоматичне (А) або газове (Г) зварювання. Одним з видів зварювання тиском є кон­тактне (КТ) зварювання, що поділяється на точкове, роликове, рельєфне та стикове.

Зварні шви класифікують за такими оз­наками:

1. за способом взаємного розміщення зва­рюваних деталей (рис. 4, а...г) – стикові, (С), кутові (У), таврові (Т), внапусток (Н);

2. за формою підготовки кромок – без скосу кромок (рис. 5, а); з відбортовуванням (рис. 5, б, в); з різноманітними скосами кромок (рис. 5, г);

3. за характером виконання – суцільні, переривчасті, точкові, однобічні й двобічні.

Слайд 15

Зварні шви на кресленнях зображують умовно:

а) незалежно від способу зварювання видимі шви зображують суцільною товстою основною лінією, а невидимі – штриховою (слайд 16, а);

б) видиму одиничну зварну точку умовно показують знаком +, виконаним суцільною товстою основною лінією, невидимі одиничні точки не зображують (слайд 16, б).

Слайд 16

Для позначення типу зварного шва від його зображення проводять лінію-виноску, що починається односторонньою стрілкою. Для видимого шва над поличкою, а для не­видимого – під поличкою записують не­обхідні параметри стандартного зварного шва:

• номер стандарту на тип і конструк­тивні елементи зварного шва;

• літерно-цифрове позначення шва за цим стандартом (беруть з таблиць);

• спосіб виконання зварювання (можна не зазначати);

• знак і розмір катета шва;

— знак і параметри переривчастих швів.

Якщо у виробі є кілька однакових звар­них швів, то їх позначають одним номером. На одному зі швів наносять повне його по­значення, а на решті – присвоєний но­мер.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

1. Шляцьові зєднання.

2. З'єднання паянням, склеюванням і зшиванням.

Питання і завдання для самоперевірки:

1. Які рознімні та не рознімні зєднання найбільше застосвують у техніці?

2. Які види різьби розрізняють залежно від її профілю?

3. Які основні види кріпильних деталей? Призначення їх.

4. Записати позначення стандартного болта, гвинта, шпильки та розшифрувати їх.

5. Які спрощення допускають пр. и зображенні різьбових зєднань?

6. Побудувати ескіз гвинта, наполовину загвинченого в глухий отвір.

7. Як умовно позначити заклепки на кресленні?

8. За якими ознаками класифікують зварні шви?

9. Як умовно зображають та позначають зварні шви?

10. Як умовно позначають зєднання паянням, склеюванням і зшиванням?

Лекція 3.