Змістовий модуль 1.

ОСНОВИ ТЕХНІЧНОГО ТА ПРОЕКЦІЙНОГО КРЕСЛЕННЯ

Лекція 1.

Тема.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕНЬ

План

1. Загальні відомості про вироби і креслення

2. Оформлення креслень

3. Правила нанесення розмірів.

4. Геометричні побудови на кресленні

Література:

А) основна:

1. Антонович Є.А. Креслення / Є.А. Антонович та ін. – Львів : Видавн. «Світ», 2006.

2. Ванін В.В. Оформлення графічної документації: Навчальний посібник / В.В. Ванін та ін. – К. : Каравела, 2003.

3. Верхола А.П. Інженерна графіка: креслення, комп’ютерна графіка / А.П. Верхола, Б.Д. Коваленко. – К.: Каравела, 2006.

4. Державні стандарти: ГОСТ 2.301-68 (СТ РЕВ 1181-78) – формати; ГОСТ 2.104-68 (СТ РЕВ 140-74, СТ РЕВ 365-76) – основні написи; ГОСТ 2.302-68 (СТ РЕВ 1180-78) – масштаби; ГОСТ 2.303-68 (СТ РЕВ 1178-78) – лінії; ГОСТ 2.304-81 (СТ РЕВ 851-78...СТ РЕВ 855-78) – шрифти креслярські.

Б) додаткова:

5. Боголюбов С.К. Черчение: Учебник для средних специальных учебных заведений / С.К. Боголюбов. – 2-е изд., испр. – М. : Машиностроение, 1989.

6. Годик Е.Й. Техническое черчение / Е.Й. Годик, В.М. Лисянский, В.Е. Михайленко, А.М. Пономарьов. – К. : Высшая школа, 1983.

7. Михайленко В.Є. Інженерна графіка: підручник для студентів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації / В.Є. Михайленко, В.В. Ванін, С.М. Ковальов [За ред. В.Є. Михайленка]. – Львів, 2002.

8. Техническое черчение: Учебник для вузов / Е.И. Годик, В.М. Лисянский, В.Е. Михайленко, А.М. Пономарев. – 5-е изд., перер. и доп. – К. : Вища шк., 1983. – 439 с.

9. Черчение: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов/Д.М. Борисов, Е.А. Василенко, Б.А. Ляпунов, М.Н. Макарова [Под ред. Д.М. Борисова]. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Просвещение, 1987.

10. Черчение / А.М. Хаскин. – 4-е изд., перераб. и доп. – К. : Вища шк. Головное изд-во, 1985. – 447 с.

В) Інтернет-ресурси:

1. http://dvoika.net/ (Сайт містить навчальний матеріал з нарисної геометрії та креслення)

2. http://www.chertilnik.ru/ingraf_teoriya.html (Сайт містить теоретичну інформацію з курсу «Креслення»)

3. http://www.gubkin.ru/faculty/mechanical_engineering/chairs_and_departm s/automation_designing_buildings/questions-0506.php (Сайт містить довідкову інформацію по ГОСТ'ам для виконання креслень).

Основний зміст

1. Загальні відомості про вироби і креслення

Відомості про державні стандарти

Вироби та їхні складові частини

2. Оформлення креслень

Інструменти, матеріали та приладдя для креслярської діяльності. Прийоми їх підготовки до роботи, правила збереження та безпечного користування.

Для виконання креслень використо­вуються креслярські інструменти і при­ладдя.

Креслярський папір має підвищену цупкість і буває різної якості. Для виконан­ня креслярських робіт олівцем слід виби­рати папір, поверхня якого не псується при витиранні гумкою, а для роботи тушшю потрібно перевіряти, чи не розтікається туш. Креслярський папір має гладкий ли­цевий бік і шорсткий – зворотний. Для виконан­ня ескізів і розрахунково-графічних робіт використовується міліметровий папір, на якому нанесено міліметрову сітку.

К реслярські олівці маркуються за твердістю. Тверді олівці позначаються літерою "Т" або "Н", м'які - "М" або "В" і середньої твердості - "ТМ" ("НВ"). Ци­фри, які стоять перед літерою, показують ступінь твердості або м'якості олівця. Твердість олівця вибирається в залеж­ності від твердості креслярського паперу і коливається у межах від "2Т" до "М". Олівцями підвищеної твердості викону­ють побудови і наводять тонкі лінії. Більш м'якими олівцями наводять товсті лінії і виконують написи. Загострюють олівці на довжину до 25 мм з кінця, проти­лежного фабричному клейму. Графітний стрижень оголюється на довжину до 10 мм. Йому, в залежності від призначення, надається форма конуса, зрізаного цилі­ндра або стамески (слайд.1). Після заго­стрення олівця графітний стрижень під­правляють на наждачному папері.

Слайд 1.

Креслярські дошки виготовляються різних розмірів. Для навчальних цілей ви­користовують дошки 1000 х 650 мм. Папір кріпиться до дошки кнопками або клей­кою стрічкою (скотчем) ближче до лівого боку дошки. Відстань від нижнього краю паперу до нижнього ребра дошки повин­на перебільшувати ширину рейсшини.

Рейсшина являє собою лінійку, довжина якої приблизно дорівнює довжині крес­лярської дошки.

К осинці випускаються двох типів — з кутами 45°, 45°, 90° і з кутами 30°, 60°, 90°. Косинці використовуються для проведення вертикальних, а також ліній під кутами 30°, 45°, 60° до рейсшини або лінійки. Одним катетом косинця прикладають до рейсши­ни або лінійки, а вздовж другого катета або гіпотенузи проводять лінію.

Лекала призначаються для проведення кривих ліній, які не можна за­мінити дугами кіл. Точки, через які по­трібно провести криву, спочатку з'єдну­ють тонкою лінією від руки, а тоді підби­рають лекало до окремих частин кривої для наведення їх олівцем чи тушшю. Для виконання креслень потрібно мати набір з кількох лекал.

Креслярські інструменти для прове­дення кіл, обведення ліній тушшю, вимі­ру довжини відрізків виготовляються у ви­гляді набору, який називається готоваль­нею. Готовальні бувають різного складу. На слайді. 2 наведено приклад середньої го­товальні.

Слайд 2.

Графітні стрижні для циркуля загост­рюють так само, як і для олівця. Рейсфедер використовується для обведення тушшю прямих і кривих ліній. Кронциркуль падаючий вико­ристовується для проведення кіл невели­ких діаметрів. Циркуль розміточний і ви­мірювач необхідні для точного вимірюван­ня і фіксації довжин відрізків. Циркуль крес­лярський призначається для проведення кіл та їх дуг. Креслярський циркуль має дві вставні ніжки: для проведення кіл графі­том і тушшю (круговий рейсфедер). Якщо розхилу циркуля не вистачає для прове­дення кола великого діаметра, в циркуль вставляється подовжувач. Центрик вико­ристовується для фіксації голки циркуля при проведенні концентричних кіл.

Формати креслення. Спосіб утворення, умовні позначення. Розміри форматів. Рамка креслення та рамка основного напису.

Формати креслярських аркушів вибира­ють залежно від габаритних розмірів крес­лення. Розміри форматів визначаються роз­мірами зовнішньої рамки креслення (рис. 1). Згідно з ГОСТ 2.301-68 регламенту­ються п'ять основних форматів: А0, А1, А2, АЗ, А4, розміри сторін яких подано в табл. 1. У разі потреби можна користуватися форматом А5 зі сторонами 148 х 210 мм.

Формат	Розміри сторін формату, мм
АО	841 х 1189
А1	594x841
А2	420 х 594
АЗ	297 х 420
А4	210x297

Рисунок 1.

Площа формату А0 (841 х 1189) дорів­нює одному квадратному метру. Інші ос­новні формати можуть бути одержані послідовним поділом формату А0 на дві рівні частини паралельно меншій стороні відпо­відного формату.

Крім п'яти основних форматів, дозво­ляється користуватися додатковими, що утворюються кратним збільшенням меншої сторони основного формату.

Позначення додаткового формату скла­дається з позначення основного формату та числа, що вказує кратність збільшення. Наприклад, А1 х 2, АЗ х 5.

Поле креслення обмежується рамкою, товщина лінії якої не менше ніж 0,7 мм, на відстані 20 мм від лівої межі аркуша (поле для підшивання) та на відстані 5 мм від інших сторін зовнішньої рамки (див. рис. 1). У правому нижньому куті незалежно від розмірів сторін поля креслення розмі­щується основний напис за ви­нятком формату А4, де він розміщується тільки вздовж сторони 210 мм (рис. 2).

Рисунок 2.

Для геометричного та проекційного креслень основний напис можна заповню­вати спрощено (слайд 3, форма 1), для інших креслень усі графи основного напису мають бути заповнені відповідно до ГОСТ 2.104-68 (слайд 3, форма 2). Крім того, для цих креслень обов'язкова додаткова графа 26 розміром 70 х 14 мм у лівому верхньому куті (див. рис. 1), де записують (повернутим на 180° відносно основного напису) позначення конструкторського документа (графа 2 основного напису).

Слайд 3.

Лінії креслення, їх типи, призначення, прийоми виконання.

При виконанні креслень використо­вують лінії, що встановлені стандартом ГОСТ 2.303-68, який регламентує різні типи ліній, що використовуються при побудові креслень. У таблиці 1 (слайд 4) наведено типи ліній, їх найменування, накреслення і розміри коснруктивних елементів ліній, товщина ліній відносно суцільної товстої лінії та основне призначення. Товщина всіх ліній на одному рисунку залежить від товщини s лінії види­мого контуру, яку вибирають у межах 0,5... 1,4 мм залежно від розмірів, складності та призначення рисунка, розмірів формату. Вибрані товщини ліній мають бути однако­вими для всіх зображень на даному кресленні.

Штрихи штрихових та штрихпунктирних ліній, а також відстані між штрихами мають бути однакової довжини. Штрихпунктирні лінії повинні закінчуватися штрихами. Центр кола позначають перетином штрихів. Для кола, діаметр якого менший ніж 12 мм, центрові штрихпунктирні лінії замінюють суцільними тонкими лініями.

Таблиця 1