- •1.Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2.Мова як суспільне явище. Функції мови в суспільстві.
- •3.Лексична та граматична норми у професійному мовленні.
- •4.Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •5.Поняття загальнонаціональної, державної та літературної мови.
- •6.Унормованість як ознака літературної мови. Типологія мовних норм.
- •7.Офіційно-діловий стиль: сфера використання та мовні особливості.
- •8.Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: спільні та відмінні риси.
- •9.Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •10.Поняття про мовний та мовленнєвий етикет.
- •14. Текст як форма реалізації
- •16. Професійна сфера як інтеграція
- •17. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Фцункції спілкування.Ділове спілкування
- •19. Гендерні та національні особливості спілкування.
- •20.Спілкування як інструмент професійної діяльності. Вербальні та невербальні засоби спілкування.
- •21. Спілкування і комунікація. Види, типи і форми спілкування.
- •22. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
- •23.Форми організації дискусії: «дерево рішень», «мозковий штурм», дискусія в стилі телевізійного ток-шоу.
- •24. Логічність як комунікативна ознака мовлення.
- •25.Родо-жанрова диференціація сучасної монологічної публічної мови.
- •26. Класифікація документів. Національний стандарт України.
- •29.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Прийоми впливу на слухачів.
- •30. Основні жанри наукового стилю. Їх мовні особливості.
- •31. Дискусія як форма колективного обговорення професійних проблем . Види дискусії.
- •32. Українська термінологія у професійному спілкуванні . Проблеми сучасного термінознавства.
- •38. Телефонна розмова як різновид професійної діалогічної мови.
- •40.Ділове листування . Класифікація листів. Реквізити та їх оформлення.
- •41.Ділові папери як засіб професійної писемної комунікації. Їх класифікація.
- •42.Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •43. Терміни, професіоналізми та їх ознаки.
- •44.Структурні особливості монологічного та діалогічного мовлення.
- •45.Етапи підготовки усного фахового виступу.
- •47.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •48.Довідково-інформаційні документи: протокол, витяг з протоколу
- •49. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •59. Ділова документація. Вимоги до тексту документа.
- •60. Структура професійної публічної промови.
7.Офіційно-діловий стиль: сфера використання та мовні особливості.
Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини.
Основне призначення стилю - регулювання офіційно-ділових стосунків.
Головні ознаки офіційно-ділового стилю: наявність реквізитів, що
мають певну черговість, однозначність формулювань, точність, послідовність викладу фактів, гранична чіткість висловлювання, наявність
усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінченьдокументів, широке вживання конструкцій (у зв 'язку з, відповідно до,
з метою, згідно з). Лексика стилю здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного
життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термшолопчну лексику. Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної будови з прямим
порядком слів; запроваджується поділ тексту на пункти, підпункти.
Виокремлюють такі його функціональні підстилі:
• законодавчий (закони, укази, постанови, статути);
• дипломатичний (міжнародні угоди, конвенції, комюніке (повідомлення), звернення (ноти), протоколи, меморандуми, заяви,
ультиматуми);
• адміністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, заяви, характеристики, довідки, службові листи тощо). Офіційно-діловий стиль реалізується в таких текстах: закон, кодекс, устав, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт,
інструкція, лист, список, перелік, накладна тощо, а також виступи
на зборах, наради, прес-конференції, бесіди з діловими партнерами.
8.Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: спільні та відмінні риси.
Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини.
Основне призначення стилю - регулювання офіційно-ділових стосунків.
Головні ознаки офіційно-ділового стилю: наявність реквізитів, що
мають певну черговість, однозначність формулювань, точність, послідовність викладу фактів, гранична чіткість висловлювання, наявність
усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінченьдокументів, широке вживання конструкцій (у зв 'язку з, відповідно до,
з метою, згідно з). Лексика стилю здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного
життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термшолопчну лексику. Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної будови з прямим
порядком слів; запроваджується поділ тексту на пункти, підпункти.
Виокремлюють такі його функціональні підстилі:
• законодавчий (закони, укази, постанови, статути);
• дипломатичний (міжнародні угоди, конвенції, комюніке (повідомлення), звернення (ноти), протоколи, меморандуми, заяви,
ультиматуми);
• адміністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, заяви, характеристики, довідки, службові листи тощо). Офіційно-діловий стиль реалізується в таких текстах: закон, кодекс, устав, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт,
інструкція, лист, список, перелік, накладна тощо, а також виступи
на зборах, наради, прес-конференції, бесіди з діловими партнерами.
Науковий стиль - функціональний різновид літературної мови,
що обслуговує сферу і потреби науки.
Основне призначення стилю - повідомлення про результати на-
укових досліджень, систематизація знань.
Головними ознаками наукового стилю є широке використання
науково-термінологічної лексики, слів з абстрактним значенням та
іншомовного походження. Показовим є членування тексту на розділи, підрозділи, параграфи, введення формул, таблиць, діаграм. Лексичні,
текстові одиниці репрезентують точність, логічність, узагальненість,
аргументацію висловлених положень.
Розрізняють власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний підстилі наукового стилю. Власне науковий репрезентується такими жанрами, як дисертація,
монографія, наукова стаття, доповідь, дипломна, магістерська, курсова
робота тощо.
Науково-популярному підстилю властива доступність викладу наукової інформації, розрахованої на нефахівців.
Науково-навчальний підстиль реалізується в підручниках, посібниках для учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів, слухачів
мережі просвітницьких установ.
Науковий стиль реалізується в таких жанрах: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія, виступи
на наукових конференціях, дискусії, доповіді на наукові теми.
