42.Термін та його ознаки. Термінологія як система.

Термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Ознаки терміна : Системність - кожний термін входить до певної терміносистеми,у якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміносистеми він може мати зовсім інше значення. Точність - термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями. Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми - якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, це зумовлено їх призначенням, але повністю усунути багатозначність (найчастіше двозначність) не вдається. Наявність дефініції - кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей, називають терміносистемами або термінологічними системами.

Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру:

• логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують системні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці,- то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);

• мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові тощо)

43. Терміни, професіоналізми та їх ознаки.

Ознаки терміна в попередньому.

Професіоналізм – це слово або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами і професіоналізмами полягає у тому, що терміни це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів. Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвленні, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі людям, які не належать до певної сфери. Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

44.Структурні особливості монологічного та діалогічного мовлення.

Діалог - це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб,комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця). Висловлювання у діалозі називаються репліками (комунікативними кроками). Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету і завдання, формується під впливом мотивів фахової діяльності.

Найхарактерніші ознаки діалогу: 1)безпосередність словесного контакту двох учасників спілкування;2) швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування; 3)ситуативна залежність реплік; 4)можливість імпліцитного способу передачі інформації (репліки скорочені, нерозгорнуті); 5)використання паравербальних засобів (жести, міміка, рухи тіла,погляд, відстань тощо), що реалізуються візуально; 6)зорове й слухове сприйняття учасників діалогу; 7)важливість інтонації, тембру, тональності. Інтонація сприяє формуванню діалогічного контексту.

Монолог - форма мовлення адресата, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови. Усі форми усного монологічного мовлення можна переділити на дві

Групи: 1) безпосередньо-контактне, або аудиторне монологічне мовлення (мовець і слухач перебувають у прямому контакті, бачать і чують один одного); 2)посередньо-контактне, або мікрофонне мовлення (радіо, телебачення).

Окреме місце займає внутрішній монолог - мовлення «про себе», міркування, роздуми.

Найважливіші ознаки монологу: 1)однобічний характер висловлювання, не розрахований на негайну реакцію слухача; 2)підготовленість і плановість (лекція, доповідь тощо); 3) певна тривалість у часі; 4)індивідуальна композиційна побудова значних за розміром уривків; 5) розгорнутіші й складніші синтаксичні побудови; 6)композиційна завершеність і загальна структурна цілісність висловлювання.