1.Поняття про сегментні та суперсегментні мовленнєві одиниці. Фонетичне слово (поняття про проклітики й енклітики), синтагма, фраза, склад. Український фонетичний складоподіл.

Усі одиниці фонетики діляться на сегментні і суперсегментні.

Сегментні одиниці - одиниці, які можна виділити в потоці мовлення. Починаючи від найменшої список сегментних одиниць виглядає так: звук, склад, фонетичне слово, мовний такт (синтагма), мовна фраза.

· Фонетична фраза - відрізок мовлення, який представляє собою інтонаційно-смислову єдність, виділене з обох сторін паузами.

· Синтагма (мовної такт) - відрізок фонетичної фрази, характеризується особливою інтонацією і тактовим наголосом. Паузи між тактами не обов'язкові (або короткі), тактовое наголос не дуже інтенсивно. Слід розуміти, що синтагма це мовної такт, а не мовна фраза.

· Фонетичне слово (ритмічна структура) - частина фрази, об'єднана одним словесним наголосом.

· Склад - найменша одиниця мовної ланцюжка.

· Звук - мінімальна фонетична одиниця.

Суперсегментні одиниці (інтонаційні засоби) - одиниці, які накладаються на сегментні: мелодійні одиниці (тон), динамічні (наголос) і темпоральні (темп або тривалість).

· Наголос - виділення у мові певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою інтенсивності (енергії) звуку.

· Тон - ритміко-мелодійний малюнок мовлення, який визначається зміною частоти звукового сигналу.

· Темп - швидкість мови, яка визначається кількістю сегментних одиниць, виголошених за одиницю часу.

· Тривалість - час звучання сегмента мови.

У процесі мовлення мовленнєвий потік розпадається на відрізки більшої чи меншої довжини, що виділяються різними фонетичними засобами і становлять певні одиниці.

В українській мові такими фонетичними одиницями є фраза, синтагма, фонетичне слово, склад і звук.

Якої ж довжини повинні бути ці відрізки? На думку О. Волоха, відрізок мовного потоку повинен відповідати таким вимогам:

– бути відокремленим виразно тривалими паузами від інших аналогічних відрізків;

– мати певне інтонаційне оформлення;

– містити в собі якесь повідомлення, тобто виражати якусь думку .

Для виділення й характеристики звукових одиниць звичайно починають із членування мовного потоку на більші відрізки, які потім послідовно членують на менші сегменти.

Фраза– це відрізок мовлення (найбільша вимовна одиниця), що характеризується смисловою завершеністю та інтонаційною оформленістю, обмежений досить тривалими паузами. Як бачимо, це відносно закінчене висловлювання, що співвідноситься з реченням.

Фраза членується на менші одиниці – синтагми (або мовленнєві такти).

Мовленнєвий такт – це основна одиниця ритміко-інтонаційного членування фрази, що вимовляється одним безперервним потоком і виділяється паузами.

Таким чином, синтагма є відрізком усного мовлення, що виділяється в межах фрази як певна інтонаційно-смислова єдність. Синтагму може становити одне або кілька слів.

Закон поділу мовлення на синтагми першим почав вивчати О.Востоков на початку ХІХ ст.

У складі синтагм (мовленнєвих тактів) виділяють одне або кілька фонетичних слів. Фонетичне слово – це відрізок мовлення, що має один словесний наголос. Фонетичним може бути окреме повнозвучне слово, тоді межі фонетичного слова збігаються з межами слова як лексичної одиниці мови; а також поєднання повнозначного слова із службовими, що виступають як клітики ( проклітики чи енклітики).

Клітики – це слова, які не мають самостійного значення., наголосу і приєднуються до повнозначних слів, утворюючи разом з ними фонетичне слово. В українській мові клітиками є майже всі службові слова.

Ненаголошене слово, яке стоїть перед наголошеним повнозначним, приєднується до нього і називається проклітикою.Проклітиками бувають односкладові прийменники, сполучники і деякі частки.

Ненаголошене слово, що стоїть після повнозначного наголошеного, називається енклітикою. Енклітиками бувають частки.

Фонетичне слово поділяється на склади (найменші вимовні одиниці), а склади на звуки (найменша мовна одиниця).