5. Безсполучникові складні речення

З однотипними частинами:

Розділовий знак

З різнотипними частинами:

1) єднальні (синонімічні до ССР єднальних зі сполучником і):

а) одночасності перелічуваних подій, явищ, напр.: Реве Дніпро, лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко);

б) часової послідовності, напр.: Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко);

2) зіставно-протиставні (синонімічні до ССР зіставних і протиставних зі сполучниками а, але):

а) зіставлення, напр.: Бджоли раді цвіту, люди раді літу (Нар. тв.);

б) протиставлення, напр.: Гірка праця – солодкий спочинок (Н. тв.).

, ;

, −

:

: −

−

−

−

−

−

−

:

: −

1) з’ясувально-об’єктні (синонімічні до СПР з’ясувальних із що, щоб), напр.: І я бачу: правду говорили (А. Шиян);

б) причини (=СПР причини зі сполучником бо), напр.: Не копай другому яму – сам упадеш (Н. тв);

в) наслідкові (= СПР наслідкові, і тому, так що), напр.: Защебетав соловейко – пішла луна гаєм(Т. Шевченко);

г) порівняльні (= СПР порівняння, як), напр.: Мовить слово – соловей співає (Н.тв.);

д) часу (= СПР часу, коли), напр.: Прийде година – достигне і калина (Н.тв.);

ґ) умови (= СПР умови, якщо), напр.: Боятися смерті– на світі не жити (Н. тв.);

д) допустові (= СПР допусту, хоч), напр.: Кинь правду в калюжу – вона чиста буде (Н. тв.);

е) мети (= БСР мети, щоб), напр.: Вволю багатства мати – треба чесно працювати (Н. тв.);

є) пояснювальні, у яких друга частина пояснює один із членів першої або її в цілому (можна ввести а саме), напр.: Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко);

ж) приєднувальні, зокрема:

1) перша частина має еліптичний характер, а друга розкриває її зміст (= і побачив, що; і почув, що; і відчув, що), напр.: Обернувся я на хати – нема в мене хати (Т. Шевченко);

2) перша частина становить самостійне повідомлення, а друга доповнює її, зазвичай починаючись словами це, то, ось, такий, напр.: Вже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (О. Гончар).