3. Складнопідрядні речення

№

Різновид речення

Сполучні засоби

Запитання до підрядн.

частини, опорні слова

в головній частині

Приклади

І.

СПР, у яких підрядна частина пояснює слово в головній

1.

СПР

означальне:

Сп. слова: хто,

що, який, чий,

котрий, куди,

де, звідки, як,

коли; скільки,

наскільки;

сполучн.: що,

щоб, наче та ін.

Який? яка? яке?

Іменники

а) Почуття без

розуму – це той

хміль, який і

голову зірве

(М. Стельмах);

Толстой створив такий світ, якого не знали до нього (П. Загребельний);

2.

СПР з’ясувальне

Сполучн.: що,

щоб, чи;

сп. слова: хто,

що, який, чий,

котрий, куди,

звідки, де, як,

коли, скільки,

наскільки та ін.

Відмінкові запитання

(що? чого? кого?

чим?)

Опорні слова:

а) дієсл. зі значенням:

мовлення, мислення,

волевиявлення, буття,

сприймання тощо;

б) прикметники зі

значенням вольового

та емоційного стану:

певен, згоден,

благословен, радий,

переконаний, блажен;

в) прислівники:

жаль, шкода, слід,

відомо, приємно,

закономірно, треба;

г) іменники дієслівн.

походження, які

мають здатність

керувати: думка,

мрія, надія, чутка,

віра, переконання

тощо;

а) Розкажи, як за

горою сонечко

сідає

(Т. Шевченко);

б) МВФ певен, що

Україна без його

грошей не

обійдеться й

наступного року

(З газети);

в) Жаль, що не

дружив я з

голубами

(А. Малишко);

г) Він [дощ] тихо плаче правду, що я когось далекого люблю (Л. Костенко).

СПР, у яких підрядна частина пояснює головну в цілому

3.

СПР місця

Сполучні слова:

де, куди, звідки,

звідкіля,

звідкіль

Де? куди? звідки?;

а) стосується головної частини в цілому;

б) підрядна частина постає уточнювальним компонентом обставини місця головної частини.

а) Де кров текла козацька, трава зеленіє (Т. Шевченко).

б) Оддалік, де жита вигинались на рівнинах, плив комбайн

(О. Довженко).

4.

СПР часу

Сполучники:

коли, як,

якже, в той час

як ,доки, поки,

в міру того як;

після того

як, перед тим

як, до того

як, раніше ніж,

аж поки, аж

доки, щойно,

відколи, відтоді

як, з того часу

як, з тих пір як,

як тільки,

тільки що,

тільки-но,

ледве, лиш(е),

Коли? поки? доки? з

якого часу? до якого

часу? як довго?

Підрядна частина

пояснює головну в

цілому або уточнює

обставину часу,

виражену

прислівником.

Доки сонце зійде,

роса очі виїсть

(Н. тв.).

Навесні, коли

цвітуть сади,

особливо легко

дихається

(З газети).

5.

СПР умови:

Сполучники:

якщо, коли,

як, раз, якже;

коли б, якби,

аби.

За якої умови?

при якій умові?

І якщо впадеш

ти на чужому

полі, прийдуть з

України верби і

тополі…

(В. Симоненко);

6.

СПР причини

Сполучники:

бо, тому що,

через те що, у

зв’язку з тим

що, бо ж, щоб,

оскільки, адже,

внаслідок того

що, завдяки

тому що,

затим що

Чому? через що? з якої причини? від чого?

Боїться смерті,

тому що нема за

що вмирати

(О. Довженко).

7.

СПР мети:

Сполучники:

щоб, щоби, аби,

для того щоб, в

ім’я того щоб,

задля того щоб,

з тим щоб, на

те щоб, затим

щоб (хай,

нехай)

Для чого? навіщо? з

якою метою?

Вона потрібна, мати, нам, живим, аби почули, доки ще не пізно

(Б. Олійник).

8.

СПР допустове:

1) власне допустові:

а) обмежувально-допустові;

б) протиставно-допустові;

в) розділово-допустові;

2) узагальнено-допустові.

1) а) Хоч(а),

хай, нехай,

дарма що,

незважаючи

на те що;

б) хоч – а, хай –

але, нехай – та;

в) чи…чи – (а),

хоч…хоч– (але);

2) як не, де не,

скільки не, куди не, який не, хто не, хоч як, хоч який.

Незважаючи на що?

Нехай відомий я

поет, але собі я

невідомий

(В. Симоненко);

Чи так, чи не так, а не буде з риби рак

(Нар. тв.);

Як не мудруй, а правди ніде діти

(Нар. тв.)

9.

СПР способу дії:

Сполучники:

як, щоб.

Як? яким способом?

у який спосіб?

Ми не могли

пройти повз цю

пам’ятку

культури, щоб не

поцікавитись її

історією

(З газети);

10.

СПР міри і

ступеня.

Сполучники:

щоб, що (й);

сполучні слова:

скільки,

наскільки.

якою мірою?

скільки? наскільки?

Поза хатами тяглися виноградники, скільки можна було окинути оком (І. Нечуй-

Левицький).

11.

СПР порівняльне

Сполучники як,

мов, немов,

немовбито,

ніби, нібито,

наче, начебто,

неначебто

тощо.

Як? подібно до чого?

Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).

12.

СПР наслідкове

Сполучник

так що

(ускладнений

частками – так

що аж, так що

й), аналоги

сполучників

аж, так, що.

Не відповідає на

запитання.

Всі три лави

збилися на

невеликому тирлі,

так що й тікати було нікуди (Ю. Мушкетик);

13.

СПР супровідне

Сполучне слово

що в різних

відмінках; що =

і це.

Підрядна частина не

відповідає на

запитання; містить

додаткове

повідомлення

стосовно висловленого

в головній.

Козаки

відповідали

дружним

реготом, що ще

дужче дратувало

шляхту

(П. Панч).