5. Складений іменний присудок

дієслівна зв’язка	іменна частина
абстрактні: бути, бувати, являти собою, становити; напівабстрактні: стати, ставати, робитися, залишатися, зватися, називатися, вважатися, іменуватися, видаватися, виявлятися, здаватися, уявлятися, прикидатися тощо; повнозначні: лежати, стояти (за умови, що підмет – назва неістоти).	виражена прикметником, іменником, дієприкметником, займенником, числівником, прислівником, інфінітивом. Напр.: Сірість – це компроміс між білим і чорним (Ю. Рибников). Після нічної грози земля лежала ще сира (В. Захарченко).

Ускладнена форма складеного іменного присудка включає такі компоненти: модальне дієслово (або його еквіваленти – модально-предикативний прикметник чи стійкий зворот із модальним значенням) або фазове дієслово в дієвідмінюваній формі + дієслівна зв’язка у формі інфінітива (найчастіше бути, стати, ставати, робитися, залишатися) + іменна частина.

Напр.: Зрештою, кожна жінка має бути загадкою (В. Захарченко).

6. Учні повинні звернути увагу на розрізнення підмета і складеного іменного присудка.

1) Якщо підмет та іменна частина складеного іменного присудка виражені іменниками в називному відмінку, то потрібно враховувати такі показники:

а) порядок розташування (зазвичай перший підмет, а другий – присудок), напр.: Книги – морська глибина (І. Франко);

б) наявність вказівних часток це, то, ось, які зазвичай стоять перед присудком, напр.: Поезія – це завжди неповторність… (Л. Костенко);

в) можливість заміни одного з іменників орудним відмінком, уможливлює таку заміну присудок (цей критерій є найважливішим, оскільки визначає не суто формальне розташування компонентів, яке можна змінити, а глибші, комунікативні та семантичні співвідношення), напр.: Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова… (Панас Мирний) – Т.: Мова є найбільшим і найдорожчим добром кожного народу.

2) Якщо підмет і присудок виражені кількісними числівниками чи інфінітивами, то потрібно враховувати порядок розташування компонентів: перший підмет, а другий – присудок, напр.: Кохати – це щомиті дивуватись… (І. Драч); Два – це два (З розмови).

3) Якщо в реченні є іменник у називному відмінку та інфінітив, то функцію підмета виконує інфінітив, а присудка – іменник у називному відмінку, напр.: І плакати — це також щастя (Олександр Олесь) – Т.: І плакати є також щастям.

4) Якщо підмет і присудок (або один із них) виражені займенниками, співвідносними з іменниками, то при розрізненні, крім показників, зазначених у першому пункті, можна враховувати й логічний наголос, який падає на присудок, напр.: Звідки і хто ми, брате? (П. Камінь) – Т.: Звідки і ким ми є, брате?; …хто був той цар… (Леся Українка) – Т.: …ким був той цар…

7. Складним є й питання визначення синтаксичної функції деяких дієслів, що можуть бути повнозначними або слугувати допоміжним компонентом складених форм присудків. Це такі дієслова, як: бути, стати, робитися, залишатися, стояти, лежати та ін.

Бути

Повнозначне дієслово	Дієслівна зв’язка	Допоміжний компонент
Має семантику буття, існування, обов’язковим компонентом при ньому є обставина місця (може бути матеріально не вираженою, але легко встановлюваною): Це було на острові Цейлоні (В. Сосюра)	Уживається з іменною частиною (іменником, прикметником тощо), у теперішньому часі може мати нульову форму: Грицько був красень (Л. Костенко).	Уживається з інфінітивом, утворюючи складену форму майбутнього часу: Він буде грати реквієм річок (Л. Костенко)
простий дієслівний присудок	складений іменний присудок	простий дієслівний присудок

Стати

Повнозначне дієслово	Дієслівна зв’язка	Допоміжний компонент
Має значення ступити, зупинитися, обов’язковим компонентом при ньому є обставина місця (може бути матеріально не вираженою, але легко встановлюваною): Іван став на краю нивки (М. Коцюбинський)	Уживається з іменною частиною (іменником, прикметником тощо), синонімічна до бути, зробитися: Стане вічністю кожна хвилина (О. Пахльовська)	Уживається з інфінітивом, має фазове значення, є синонімічним до дієслова почати: …на тім кордоні стану жити (Л. Костенко)
простий дієслівний присудок	складений іменний присудок	складений дієслівний присудок

Стояти

Повнозначне дієслово	Дієслівна зв’язка	Допоміжний компонент
Має семантику стану, обов’язковим компонентом при ньому є обставина місця (може бути матеріально не вираженою, але легко встановлюваною): Стояла я і слухала весну (Леся Українка)	Уживається з іменною частиною (іменником, прикметником тощо) при підметі-назві неістоти, синонімічна до бути: Церква стояла із забитими вікнами (В. Захарченко)	Уживається з іменною частиною при підметі-назві істоти, має значення стану: Сава Андрійович стоїть засмучений (О. Довженко)
простий дієслівний присудок	складений іменний присудок	складний (подвійний) присудок

8. Другорядні члени речення – це додаткові повнозначні компоненти, які залежать від підмета й присудка й поширюють структуру речення. Якщо речення складається тільки з головних членів, то воно називається непоширеним, а речення з другорядними членами – поширеним. Другорядні члени речення, що залежать від підмета, називаються групою підмета, а другорядні члени речення, що залежать від присудка, − групою присудка.

Додаток – це другорядний член речення, що позначає предмет (об’єкт), на який спрямовані або якого стосуються дія, процес, стан чи ознака. Напр.: І пам’ять хоче вуха затулить (Л. Костенко).