4. Особливі дієслівні форми Дієприкметник

(вказує на ознаку предмета за дією)

Активні (виражають ознаку предмета за його ж дією)		Пасивні (виражають ознаку предмета за дією над ним)
теперішнього часу	минулого часу
суфікси -уч, (-юч), -ач, (-яч):	суфікс –л:	суфікси -н, -ен, -т:
пишучий, сидячий.	посивілий, пожовклий.	зроблений, зораний, кинутий.

Розрізнення дієприкметників та прикметників:

1) активні дієприкметники теперішнього часу відрізняються від прикметників морфологічною будовою: зокрема, дієприкметник має зберігати суфікс тієї дієвідміни, до якої належить твірне дієслово: палячий (бо палять), блискаючий (бо блискають), летячий (бо летять) (дієприкметники), а палючий, блискучий, летючий (прикметники);

2) активні дієприкметники минулого часу, на відміну від прикметників, що мають суфікс -л, утворені від дієслів доконаного виду, а тому мають у морфемному складі префікс, напр.: пожовклий, позеленілий, достиглий – пор.: спілий, зрілий, стиглий, прілий, талий, тривалий, кислий (прикметники);

3) пасивні дієприкметники мають відповідні суфікси й залежні слова: перекладна література (прикметник) – перекладена (кимось) література (дієприкметник); для пасивних дієприкметників характерною ознакою є його здатність вживатися у складі пасивних форм; якщо ж дієприкметник не має потенційної здатності керувати іменником або займенником у формі орудного відмінка, якому в активному звороті відповідає іменник або займенник у називному відмінку, то це засвідчує його перехід до класу прикметників, напр.: усміхнене обличчя, розхмарене небо, умита дитина (у значенні чиста) – але пор.: умита матір’ю дитина (дієприкметник);

4) пасивні дієприкметники різняться й наголосом: у дієприкметниках він падає на корінь, у прикметниках – на суфікс: ва'рене (дієприкметник) і варе'не (прикметник); розрізняються й наявністю / відсутністю подвоєння в суфіксах: незба'гнений Апостол (дієприкметник) і незбагне'нний світ (але довгожда'ний – прикметник);

5) складні лексеми, утворені способом зрощення (лексико-синтаксичним) від прислівника й пасивного дієприкметника, належать до прикметників, напр.: нижчепідписаний, вищезгаданий, довгоочікуваний.

Дієприслівник

(називає додаткову дію)

Недоконаного виду	Доконаного виду
суфікси -учи, (-ючи), -ачи, (-ячи)	суфікси -вши, -ши
Пишучи, сидячи	Написавши, принісши

5. Близькими до пасивних дієприкметників є предикативні форми на -но, -то. Заслуговує на увагу розгляд морфологічних ознак: мають значення виду, керують відмінковою формою залежного іменника – та синтаксичних (є головним членом односкладного речення на відміну від дієприкметника, який виконує функцію означення або іменної частини складеного іменного присудка): написано ручкою, вишито рушник, збито поле.