Виступ на засіданні правописної комісії

Вельмишановні присутні! Сьогодні ми скликали засідання правописної комісії, щоб удосконалити чинні правила написання великої букви. На думку вчителів та учнів, саме цей розділ потребує уваги. Як відомо, існує кілька стереотипних видань правопису, у які внесено зміни. Отже, потрібно ґрунтовно проаналізувати кожен пункт правил, ураховуючи можливі пропозиції.

По-перше, у мене виникли зауваження щодо правил написання власних імен. Я вважаю, що у всіх виданнях занадто деталізовано правопис іншомовних імен. На кожен випадок є окреме пояснення. Наприклад, як слід писати такі імена: Мао Цзедун, Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, Абд ель Керім. Ці правила перевантажені лінгвістичними термінами (артиклі, частки) і зайвим текстом, тому учні не можуть їх добре запам’ятати. Пропоную виокремити правопис цих імен без пояснення.

По-друге, правопис відіменникових прикметників (Шевченківська премія, бальзаківські традиції, Тичинине слово, Маріїна хустка, кімірсенівські книги) варто розмістити після вищеназваного пункту, щоб учні склали цілісне уявлення про написання таких слів. Авторам українського правопису слід звернути увагу на помилкове трактування лінгвістичних термінів. У словосполученнях пушкінське перо, тичининська манера, шевченківський стиль прикметники названо присвійними, хоча, згідно з нормами, вони належать до розряду відносних.

Звернімо увагу на такий пункт, як написання з великої літери всіх слів або лише першого слова. Як на мене, ці правила слід упорядкувати за категоріями предметів. Наприклад, правопис назв організацій, партій, відділів, учених рад (Демократична партія України, учена рада Інституту мовознавства, Організація Об’єднаних Націй, Європейське Економічне Співтовариство) варто виокремити в один пункт, а назви закладів, установ, архітектурних пам’яток (Будинок учителя, Владича вежа) – в інший. Це також стосується вулиць, географічних об’єктів.

Крім того, у вчителів та учнів виникають зауваження щодо деталізованого правопису іншомовних географічних назв. Звернімо увагу на таке правило: «Назви іншомовних родових назв також пишемо з великої літери через дефіс (Іссик-куль (куль – озеро), Порто-Алегре (порто – порт), Ріо-Гранде (ріо – річка)». На мою думку, це правило складено досить грамотно й не потребує спрощення, адже учні повинні не лише запам’ятовувати, а й розуміти, що означають ці слова.

Отже, шановні присутні, прошу взяти до уваги пропозиції та висловити власні зауваження чи заперечення. Я погоджуюся з тим, що саме цей розділ українського правопису потребує більш детального аналізу й внесення відповідних змін. Дякую за увагу!

Бородкіна Наталя Василівна

(11 клас, м. Луцьк)