Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
олімпіада черкаси.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.74 Mб
Скачать

2.1.1. Методичні рекомендації до теми „Фонетика”

Основні поняття: фонема, звук, склад, відкритий, напіввідкритий, закритий, прикритий, напівприкритий, неприкритий, наголошений, ненаголошений; голосні і приголосні звуки, сонорні, шумні (дзвінкі, глухі); губні, язикові (передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові), глотковий; позиційні зміни, комбінаторні зміни: асиміляція (уподібнення), акомодація (пом’якшення), подовження, спрощення.

  1. Розрізняють голосні (утворені лише за допомогою голосу) і приголосні (утворені за допомогою голосу й шуму або лише шуму) звуки.

Голосні звуки характеризують за такими диференційними ознаками: за наголошуваністю (наголошені й ненаголошені) та за огубленістю (лабіалізовані: [о], [у] й нелабіалізовані: [а], [е], [и], [і]).

Типологія приголосних звуків базується на таких характеристиках:

  1. за співвідношенням голосу й шуму:

Сонорні

(голос переважає над шумом)

шумні

Дзвінкі

(шум переважає

над голосом)

Глухі

(лише шум)

[м], [в], [н], [л], [р], [й]

[б]

[д]

[з]

[дˆз]

[ж]

[дˆж]

[ґ]

[г]

[п]

[т]

[с]

[ц]

[ш]

[ч]

[к]

[х]

[ф]

  1. за місцем творення:

губні

язикові

глотковий

передньо-язикові

середньо-

язикові

задньо- язикові

[б], [п], [в], [м], [ф]

[д], [т], [з], [с], [дˆз], [ц], [дˆж], [ч], [ж], [ш], [л], [р], [н]

[й]

[ґ], [к], [х]

[г]

  1. за способом творення:

зімкнені

щілинні

зімкнено-щілинні

Дрижачий

(вібрант)

[д], [т], [б], [п], [ґ], [к], [м], [н],

[г], [х], [з], [с], [л], [й], [в], [ж], [ш]

[дˆз], [ц], [дˆж], [ч]

[р]

  1. за палатальністю (м’якістю):

лише тверді

лише м’які

можуть бути і м’якими, і твердими

[б], [п], [в], [м], [ф], [ґ], [к], [х], [г], [дˆж], [ч], [ж], [ш]

[й]

[д], [т], [з], [с], [дˆз], [ц], [л], [р], [н]

  1. за наявністю носового резонатора: носові ([м], [н]) і неносові (чисті) – решта;

  2. за акустичним сприйняттям: шиплячі ([дˆж], [ч], [ж], [ш]) і свистячі ([з], [с], [дˆз], [ц]).

  1. Фонетичний розбір передбачає визначення характеру модифікацій звуків, серед яких розрізняють позиційні й комбінаторні. Позиційні зміни зумовлені позицією звука в слові. Позиційні зміни голосних – це: и], [ие], [оу] в ненаголошеній позиції.

Традиційно визначають випадки, коли наближення и], [ие] не відбувається, зокрема:

  1. [е] на початку слова, напр.: [елеиме΄нт];

  2. в абсолютному кінці слова, напр.: [ходи΄ти], [впе΄рше];

  3. у закінченнях слів, напр.: [зеиле΄ний].

Однак слід пам’ятати, що в найновішому Орфоепічному словнику подано наближення и], [ие] в усіх ненаголошених позиціях.

Наближення у] відбувається перед складом з наголошеним [у] чи [і], напр.: [зоузу΄л'а], [тоуб’і].

Комбінаторні модифікації зумовлені комбінацією (поєднанням) звуків у мовному потоці. Розрізняють такі різновиди комбінаторних змін:

  1. асиміляція (уподібнення приголосних);

  2. дисиміляція (розподібнення);

  3. акомодація (пом’якшення твердих звуків [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ш], [дˆж], [ч], [ґ], [к], [г], [х] перед і, я, ю, є): [в’і΄теир];

  4. спрощення;

  5. подовження.

3. Виокремлюють такі різновиди асиміляцій (уподібнень) приголосних:

1) за дзвінкістю: будь-який глухий перед наступним дзвінким одзвінчується, напр.: молотьба – [молод'ба΄], якби – [йаґби΄];

2) за глухістю: загалом дзвінкі приголосні в кінці слова чи складу не оглушуються ([ка΄зка], [го΄луб]), окрім таких випадків:

а) /г/ ® [х] у словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дьогтю тощо;

б) префікс /з/ ® [с] перед с і ц, напр.: [с'ц'іди΄ти], [с:и΄пати];

в) прийменник /з/ ® [с] перед с, ц, к, п, т, х, ф, напр.: [сха΄ти];

г) у префіксах роз-, без- перед с, ц, к, п, т, х, ф залежно від темпу мовлення може відбуватися оглушення або ні, напр.: [розказа΄ти] або [росказа΄ти], [беизпе΄чно] або [беиспе΄чно];

3) за м’якістю:

а) д, т, з, с, ц, дз, л, н перед наступним м’яким приголосним уподібнюються за м’якістю, напр.: [у΄ман'с'киĭ], [п’і΄с'н'а];

б) з, с, дз, ц і перед напівпом’якшеними приголосними уподібнюються за м’якістю, напр.: [с'в’а΄то], [ц'в’ах];

4) інші види уподібнень (за способом, місцем творення тощо):

/жц'/ ® [з'ц']: /н'і΄жц'і/ – [н'і΄з'ц'і];

/чц'/ ® [ц':]: /ру΄чц'і/ – [ру΄ц':і];

/тц'/ ® [ц':]: /кві΄тц'і/ – [кв’і΄ц':і];

/шц'/ ® [с'ц']: /му΄шц'і/ – [му΄с'ц'і];

/зч/ ® [шч]: /зчи΄стити/ – [шчи΄стиети];

[жч]: /розчеса΄ти/ – [рожчеиса΄ти];

/зш/ ® [ш:]: /зши΄ти/ – [ш:и΄ти];

[жш]: /ви΄візши/ – [ви΄в’іжши];

/зж/ ® [ж:]: /зжи΄тис'а/ – [ж:и΄тиес'а];

/жс'/ ® [з'с']: /зва΄жс'а/ – [зва΄з'с'а];

/чс'/ ® [ц'с']: /моро΄чс'а/ – [моро΄ц'с'а];

/тч/ ® [ч:]: /тчемо΄/ – [ч:емо΄];

/сш/ ® [ш:]: /прин'і΄сши/ – [приен'і΄ш:и];

/тш/ ® [чш]: /коро΄тший/ – [коро΄чший];

'с'/ ® [ц':]: /ми΄йет'с'а/ – [ми΄йеиц':а];

/шс'/ ® [с':]: /смійе΄шс'а/ – [с'м’ійе΄с':а].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]