Розділ іі навчально-методичні рекомендації щодо виконання конкурсних завдань з української мови і літератури

2.1. Теоретичний коментар до завдань з української мови

Традиційно всеукраїнські філологічні олімпіади проходять у два етапи − письмові тури з української літератури і з української мови. Олімпіадні завдання відповідають сучасним вимогам до вивчення української мови й літератури, орієнтовані на лінгвістичну компетентність учнів, їхній інтелектуальний потенціал, неординарність та креативність мислення.

Завдання з української мови для 9–11 (обласний етап – для 8−11) класів вибудувані у звичному форматі: традиційно перше завдання – творча робота, обов’язкове речення для синтаксичного аналізу, завдання з розгорнутою відповіддю на теоретичне питання, завдання відкритого типу на конструювання мовних одиниць, виправлення помилок, вибір нормативної форми тощо, тестові завдання та ін.

На останній – ХХУ − Всеукраїнській олімпіаді певні труднощі викликало творче завдання в 10 класі – конструювання складного синтаксичного цілого, у якому потрібно було представити власне розуміння вислову. На думку членів журі, варто було б уточнити кількість слів, адже складне синтаксичне ціле як синтаксична одиниця може співвідноситися з різними за обсягом висловлюваннями. Відсутність настанови щодо обсягу творчої роботи спричинила труднощі в оцінюванні завдання, адже менше за розміром складне синтаксичне ціле логічно містить меншу кількість помилок, а тому й оцінка за мовне оформлення відповідно вища.

Традиційно пропонують завдання із синтаксису – виконати синтаксичний розбір складного речення. Для аналізу варто добирати типові конструкції, позбавлені неоднозначності трактування їхнього функціонального статусу. Загальне зауваження щодо завдання із синтаксису, неодноразово висловлюване членами журі, − пропонувати для аналізу пунктуаційно оформлене речення, що частково позбавить варіантності в моделюванні структури та у виконанні окремих етапів синтаксичного розбору. Оскільки в методиці і в практиці роботи вчителів відсутні єдині вимоги до синтаксичного розбору, що спричинює недотримання учасниками однакової схеми його аналізу та характеристики членів речення, пропоновані в посібнику методичні рекомендації сприятимуть виробленню загальної моделі.

В останні роки замість тестових завдань запропоновані бліц-запитання, що мають на меті представити чіткі та лаконічні відповіді. Передбачено й завдання на конструювання мовних одиниць: утворити прикметники від поданих власних назв, розшифрувати лінгвістичні поняття тощо. Значну увагу приділено питанням культури мовлення, а тому запропоновані завдання з редагування речень, нормативної сполучуваності слів, переклад тексту українською мовою тощо. Обов’язковою складовою в кожному класі є завдання на визначення рівня сформованості орфографічної й пунктуаційної грамотності.

Допущені в роботах учасників олімпіади помилки вкотре засвідчили потребу в навчально-методичних рекомендаціях. Особливої уваги потребують проблемні питання з фонетики, морфеміки, словотвору, морфології та синтаксису.