- •В.В. Ткачов, г. Грулер, н. Нойбергер, с.М. Проценко, м.В. Козарь
- •Передмова
- •Загальні поняття й структура систем керування
- •Дискретні або цифрові ск
- •Основи обчислювальної техніки
- •Основи булевої алгебри
- •Базові логічні елементи
- •Реалізація логічних елементів (ле)
- •Діодні логічні елементи
- •Транзисторні логічні елементи
- •Комбінаційні пристрої
- •Дешифратори, мультиплексори, демультиплексори
- •Арифметичні пристрої Напівсуматор
- •Повні двійкові суматори
- •Однорозрядний двійковий суматор
- •Багаторозрядний суматор
- •Арифметико-логічні пристрої
- •Цифрові пристрої послідовністного типу Тригери
- •Регістри
- •Паралельний регістр
- •Послідовний регістр
- •Лічильники
- •Підсумовуючі двійкові лічильники
- •Організація пам'яті
- •Оперативні запам'ятовувальні пристрої
- •Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Методи й способи реалізації дискретних і цифрових су
- •Контрольні запитання
- •2. Загальні відомості про мікроконтролери
- •Структура й функціональні можливості базової моделі мcs-51 (мк51)
- •Програмно доступні ресурси мк51
- •Методи адресації в мк51
- •Система команд мк51
- •Арифметичні команди
- •Логічні команди
- •Команди пересилання
- •Команди передачі керування
- •Команди роботи з бітами
- •Контрольні запитання
- •3. Порти вводу/виводу інформації
- •Контрольні запитання
- •4. Організація переривань
- •Контрольні запитання
- •5. Організація тимчасових затримок у мікропроцесорних системах
- •Контрольні запитання
- •Правила написання програм для мк 51
- •Компілятор для мікроконтролерів сімейства мк51
- •Синтаксис мови асемблера
- •Директиви асемблера
- •Обчислення під час транслювання
- •Порівняння під час транслювання
- •Повідомлення про помилки асемблювання
- •Методика роботи з компілятором x8051
- •Діалоговий режим
- •Режим командного рядка
- •6.8. Редактор зв'язків для компілятора мікроконтролера сімейства мк51
- •Приклади вводу інформації з дискретних датчиків
- •Організація передачі інформації в послідовному форматі в мікропроцесорних системах (мпс)
- •Принципи передачі інформації з послідовного каналу зв'язку
- •Послідовний інтерфейс у мікроконтролері мсs51
- •Режим роботи 0
- •Контрольні запитання
- •9. Послідовні шинні системи (канали зв'язку)
- •Загальні поняття про електронні шинні системи
- •Різновиди послідовних шинних систем
- •Окремі приклади інтерфейсів та послідовних шин
- •Інтерфейс rs 232
- •Визначення логічного рівня
- •Розведення контактів та сигналів
- •Довжина кабелю
- •З’єднання rs 485
- •Концепція шини
- •Передача даних на рівні розрядів
- •Керування доступом до спільного ресурсу (розподіл доступу до шини) та тактова синхронізація
- •Адресація користувачів шини ( I 2c – блоки)
- •Can (Controller Area Network –мережа контролерів)
- •Фізичні характеристики
- •Характеристики протоколу рівня передачі бітів
- •Протоколи застосування на базі can
- •Основні характеристики can
- •Контрольні запитання
- •Приклади розробки систем керування на базі мк-51
- •Система керування з неперервними характеристиками
- •Система керування кроковим двигуном
- •Практична частина Лабораторна робота №1
- •Методика виконання.
- •Вихідні дані для програми:
- •Лабораторна робота №2
- •Індивідуальні задання:
- •Лабораторна робота №3
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань
- •Лабораторна робота №5 Дослідження тимчасових затримок у мп системах
- •Приклад:
- •Методика виконання:
- •Варіанти задань.
- •Лабораторна робота №6
- •Методика виконання:
- •Задання:
- •Лабораторна робота №7 Дослідження послідовного інтерфейсу в
- •Методика виконання.
- •Список літератури
- •Для нотаток
- •Для нотаток
- •Для нотаток
Концепція шини
I 2C
125
однак не всім мікросхемам це властиво. Більшість інтегральних схем, сумісних
з шиною
I 2C , ніколи самостійно не ініціюють передачу, і таким чином можуть
приймати тільки режим пристрою, якого ведуть. Фактично лише модулі з власним інтелектом спроможні виконувати обидві функції. Тому що будь-яка кількість інтегральних схем на шині може ініціювати пересилання сигналів,
шина
I 2C вважається мультиведучою. Звісно, в один момент часу може бути
активним та використовувати шину лише один ведучий пристрій. Протокол
шини
I 2C пропонує різноманітні засоби для попередження конфліктів. Тому
ведучі пристрої перед початком передачі інформації перевіряють, чи вільна шина. Випадок, коли обидва ведучі пристрої одночасно готові розпочати передачу, може бути сприйнята двома способами: тактовою синхронізацією та керуванням доступом до спільного ресурсу. При цьому перший використовують для того, щоб синхронізувати тактовий час обох пристроїв. Керування доступом приводить до того, що ведучий прилад спочатку видає 1 як задане, в той час як інший ведучий прилад видає 0 та втрачає право доступу
до спільної шини. Тому нульовий логічний рівень на шині
«домінантним рівнем».
I 2C вважається
Рис. 9.8. Дротяне з’єднання «І»
Як SCL, так і SDA лінії функціонують в двох напрямках. Вони постійно тримаються на високому рівні за допомогою резистора, що підтягує рівень. Коли шина вільна, обидві лінії мають високий рівень. Мікросхеми, підключені
до шини
I 2C , повинні мати вихід з відкритим стеком або колектором. З ними
126
а в так званому швидкісному режимі при розширені протока
I 2C – 400 Кбіт/с.
Кількість користувачів шиною обмежується лише максимальною ємністю шини
400 пФ.
