Curatio

Велика кількість медикаментозних засобів (краплі Смирнова, тауфон, вітайодуроль, катахром, сенткаталін та ін.) призначають з метою не так просвітлення кришталика, як стримування подальшого розвитку катаракти. Краплі, що містять вітаміни, мікроелементи, амінокислоти, призначені для корекції обмінних процесів у кришталику. Ефективність інсталяційної терапії зазначеними засобами сумнівна.

Хірургічне втручання — поки що єдиний ефективний засіб лікування. Екстракція катаракти — найчастіша операція в офтальмологічній практиці. Ще в епоху Середньовіччя катаракти позбавлялися зміщенням (реклінацією) її в склисте тіло. У середині XVIII ст. Давіель почав видаляти тьмя­ний кришталик через розтин у капсулі ока. У 1949 р. англієць Г.Рідлі впер­ше в умовах клініки замість видаленого імплантував штучний кришталик — ІОЛ (інтраокулярна лінза). Афакічне око, що має лише заломлюючу силу рогівки, потребує оптичної корекції окулярами, контактними лінзами або штучним кришталиком. Гострота зору без корекції становить 0,02 — 0,04. Сильні (+12 дпт) товсті збиральні лінзи в окулярах оптично недосконалі, а при монокулярній афакії не переносяться взагалі.

Контактні лінзи мають очевидну перевагу перед окулярами як в оптич­ному, так і косметичному відношенні, хоча також не позбавлені недоліків: подразнення очей (непереносність), нестійкий бінокулярний зір.

Оптимальне вирішення проблеми — інтраокулярна корекція. Катаракту усувають або інтракапсулярно (разом з капсулою кришталика), або екстракапсулярно (зі збереженням задньої й почасти передньої частини кап­сули кришталика). Інтракапсулярна екстракція з використанням низько­температурної техніки — кріоекстракція катаракти — була розроблена польським професором Т.Кравичем і дістала визнання в усьому світі. Однак пізніше стало очевидним, що екстракапсулярна екстракція катаракти більш практична (завдяки використанню капсули кришталика для фіксації штучного кришталика). У зіничній зоні передньої частини капсули роблять отвір, крізь який видаляють ядро і кришталикові маси, а в капсулярному мішку розміщують ІОЛ. Інтракапсулярна фіксація ІОЛ дає високий зоровий ефект (у 95% випадків зір становить 0,5 і більше) і забезпечує стабільніше положення імплантату, що зумовлює цілковиг реабілітацію практично для будь якої професійної діяльності.

У розвинених країнах близь ко 90% екстракцій катаракти за вершується імплантацією ІОЛ. Мікрохірургічна техніка екстракції катаракти та імплантації ІОЛ дає змогу оперувати хворих на різни: стадіях патологічного процесу. Показаннями до операції слід вважати труднощі у виконанні професійних обов'язків при гостроті зору нижчій за 0,5 Використання ультразвукової техніки робить можливим емульсифіку вати тьмяний кришталик і видалити його крізь невеликий розтин (3 мм у капсулі ока. Факоемульсифікацію застосовують переважно для видалеи ня незрілих катаракт. Розроблені моделі ІОЛ з гнучних матеріалів (силікон, гідрогель), котрі в скрученому вигляді імплантують в око крізь роpтин. Сучасна технологія дає змогу досягати швидкої реабілітації хворих на катаракту і проводити операції амбулаторне.