- •Лекцiя 10.
- •1.Становище виробничої діяльності підприємств будіндустрії.
- •2.Наукове забезпечення оновлювальної діяльності.
- •3.Високопрофесійне управління оновлювальною діяльністю.
- •4.Стан державного фінансування оновлювальної діяльності.
- •5.Іноземні інвестиції в оновлювальну діяльність.
- •6.Рекламна діяльність для реалізації оновленої продукції
5.Іноземні інвестиції в оновлювальну діяльність.
Одним із вигідних джерел фінансування оновлювальної діяльності в Україні повинні стати іноземні інвестиції. Останні нині надходять до нашої країни в основному через кредити. До того ж, інтенсивність таких інвестицій у порівнянні, наприклад, з Росією на порядок нижча. Серед головних причин малоактивної діяльності зарубіжних інвесторів в Україні - відсутність достатніх банківських гарантій і страхування господарського ризику щодо надання кредитів. Як показує досвід Китаю та інших країн, іноземні інвестиції більш активно і масштабно вкладаються у ті регіони, де створенні та функціонують вільні економічні зони. В Україні таких зон мало або поки що дуже мало, хоч про окремих з них, уже проводяться проектні напрацювання (Закарпаття, Одеський регіон, Яворівські зона).
6.Рекламна діяльність для реалізації оновленої продукції
Оновлювальні процеси в Україні стануть спроможними ініціювати потужні імпульси розвитку ефективної соціально орієнтованої економіки, якщо спиратимуться на взаємозв’язаний правовий механізм економічного управління оновлювальною діяльністю та необхідну вірогідну інформаційну базу.
Якомога швидше треба завершити взаємно узгоджене забезпечення; науково-технічної стратегії України; інтелектуальної власності, правого статусу наукових працівників та інженерних кадрів; регулювання діяльності різних науково-дослідницьких організацій, технопарків і технополісів, «інкубаторів», вільних економічних зон; нового підходу до оцінки та оплати індивідуальної праці; стимулювання міжнародного науково-технічного спів робітництва, активної зовнішньоекономічної та спільної з іноземними партнерами науково-підприємницької діяльності; конкретно-конкурсної системи розробки і реалізації оновлювальних проектів; винахідницької і патентно-ліцензійної діяльності на підприємствах і в організаціях різних форм власності.
Недостатньо періодично з’являтися на відповідних ринках з новими продуктами і технологіями, треба на них постійно бути присутніми - брати участь у міжнародних виставках (ярмарках), добре знати ринкову конюктуру, своєчасно інформувати потенційних клієнтів про свої нові наміри і пропозиції. Успіху на ринку досягає той, хто поряд з іншими складовими володіє інформацією, перш за все комерційною. Звідси бере витоки нагальне завдання для України, її ділових людей - мати власний повноцінний ринок інформації.
Для цього дуже важливо негайно приступити до формування сучасної інформаційної індустрії для обслуговування інвесторів, продуцентів, споживачів продукції оновлювальної діяльності.
