- •Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура
- •1. Поняття світогляду. Раціональні і нераціональні елементи світогляду..
- •2. Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного освоєння світу.
- •3.Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука
- •4. Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності.
- •5. Риси української ментальності та їх відображення в світогляді. Українська міфологія.
- •7.Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція
- •8. Особливості формування та основні етапи розвитку укр. Філософії
- •9. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку.
- •10. Етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна), постмодерна філософія.
- •11. Функції філософії. Філософія і філологічні науки.
- •Тема 2 . Реальність і буття.
- •12. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •13. Феноменалізм і.Канта
- •14. Абсолютний ідеалізм Геґеля.
- •15. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.Ст. Антропологічний матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм
- •16. Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.
- •17. Боротьба проти метафізики. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше.
- •18. Феноменологія. Герменевтика.
- •19. Постмодерн і "прощання з метафізикою".
- •20. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •21) Структура свідомості та самосвідомість
- •22) Свідомість і мова. Л. Вітгенштайн
- •25) Теорія архетипів к. Юнга
- •27. Сутність свободи. Свобода вибору. Право на свободу.
- •Тема 5.Філософія суспільства 28. Суспільство як продукт взаємодії індивідів. М.Вебер і к.Поппер.
- •29. Концепції індустріального і постіндустріального, технотронного та інформаційного суспільства. Концепція індустріального суспільства.
- •30. Етнос і нація. Теорії нації.
- •Теорії нації.
- •31. Етнонаціональний розвиток України.
- •32.Концепції історичного розвитку суспільства за ф. Фукуямою.
- •Тема 6.Філософія історії
- •33. Історія суспільства як предмет філософського пізнання.
- •34. Стадійні моделі історії. Гегель і Маркс. Ю.Габермас
- •Хвилі цивілізаційного розвитку
- •35. Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер. Д.Тойнбі
- •36. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •38. Роль інтуїції в пізнанні. Інтелект і інтуїція: а.Бергсон.
- •39. Поняття пізнання. Види знання.
- •40. Повсякденне знання і повсякденна мова.
- •44 Ютоно-картезіанська парадигма.
- •45) Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •46) Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу.
- •47) Наука і логіка.
- •48) Загальні методи пізнання. Індуктивний метод.
- •49)8.9. Методи пізнання в мовознавчих науках, в теорії перекладу
- •52. Свобода як умова буття вартостей. Проблема ієрархії вартостей.
- •Дифузіонізм
- •56. Етнолого-історичні теорії української культури (п. Куліш, і. Чубинський, м. Антонович, і. Огієнко, і. Мірчук).
- •58.Постмодерна культура у рефлексіях р. Барта, у. Еко, ж. Дерріди, ф. Фукуями.
- •59. Культура і цивілізація.
- •60. Негативні стереотипи сприйняття української культури
16. Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.
Із самої назви стає зрозуміло, що мова йде про наявність двох начал. Тобто дуальність (дуалізм) - це ідея про існування двох протилежних начал, які не можна звести одне до іншого, але в той же час один без одного вони існувати не можуть. Дуальності приймають форму деяких полярних конструктів в розумі людини. Адже люди оперують саме такими протилежними поняттями, як добро і зло, біле і чорне і т.д. Принцип дуалізму полягає в твердженні, що в основі всього, що є в цьому світі, лежать два протиборчі початку. Якщо йти далі, то саме життя є боротьба протилежностей. У спокої немає життя, розвитку. У боротьбі народжується істина.
Метафізичне пояснення
Поняття про двох засадах всього сущого древнє, як сам світ. Дуалізм - це не поділ світу на два рівні, плану, це нерозривний взаємозв'язок, взаімообуславліваніе цих протилежних начал. Як вже говорилося, без одного немає іншого. Одне початок пояснюється через інше. Наприклад, без світла немає темряви, без зла немає добра тощо.
Індійській філософії дуалізм також властивий, зокрема, філософії школи
санкх’я: “Основною характеристикою санкх’ї є послідовний дуалізм, в результаті якого всі начала світу, яких налічується 25, кінець-кінцем, редукуються до двох першоначал: Пракріті/Прадхана– “непроявлений”резервуар всіх еволюціонуючих з нього світових феноменів (які осмислюються як модифікації трьох “атомарних” станів буття – гун, єдність яких і становить Пракріті) і Пуруша– духовне начало, “чистийсуб’єкт”.
Китайська філософська думка побудована на протиставленні принципів “інь ” та “ян”, які є водночас антагоністичними, але й взаємодоповняльними. Ця пара протилежностей також виражає і релігійний дуалізм стародавнього Китаю, оскільки “жіноча природа впізнається в усьому, що є інь, а чоловіча – у всьому, що ян, тема ієрогамії виникає як у космічному вимірі, так і врелігійному.
Дуалізм філософських поглядів Р.Декарта.
Рене Декарт – автор дедуктивного методу пізнання і засновник раціоналізму. В історії Нової філософії перший розробив дуалістичне філософське вчення. Він побудував свою філософську систему на основі визнання одночасно самостійного існування свідомості і матерії, душі й тіла. З одного боку, субстанція, як начало, є об’єктивним, вічним матеріальним тілом, котре для свого існування не потребує причини. Це – протяжна субстанція, реальне тіло. З іншого боку, філософ допускав нематеріальну, ідеальну, “мислячу субстанцію”, котра існує незалежно, сама по собі. Отже, Декарт визнавав два незалежних начала – матеріальне і ідеальне. В цьому і полягає його дуалізм. Людину він розглядав як механічне поєднання цих 2 субстанцій. Дуалізм субстанцій не давав змоги вирішити проблему пізнання світу, тому Декарт ввів третю субстанцію-Бога, яка зумовлювала їх єдність і можливість пізнання навколишнього світу.
Дуалізм Р. Декарта усунув Бога з природи, що означало початок споживацького ставлення до природи. Його онтологія формувала прагматичний світогляд, який започаткував знецінене ставлення до природи європейською цивілізацією.
