Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура

1. Поняття світогляду. Раціональні і нераціональні елементи світогляду..

• Під світоглядом розуміють систему поглядів людини на світ та її місце у світі.

• Центральним поняттям світогляду є "погляд". Погляд завжди є результатом відібраного в досвіді знання, що містить у собі ставлення людини до речей, явищ та інших людей.

Отже, світогляд постає разом із формуванням особи та її досвіду в процесі виховання та освіти.

Важливим елементом світогляду є знання. Знання́ — форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини. Виділяють різні види знання: наукове, повсякденне (здоровий глузд), інтуїтивне, релігійне та інші. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок.

Ці́нність — будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію. Сучасні емпіричні дослідження людських цінностей охоплює теорія цінності.

Ідеалом називають такий погляд, що є взірцем досконалості поведінки і вчинків людини. Ідеал - це образ належного, того, що повинно бути, а не наявного, того, що є. Ідеали можуть бути відірвані від життя, недосяжними, або, навпаки, занадто приземлені. Індивідуальний ідеал спонукає людину до відкриття, пошуків, напруженої праці, служби, спілок і т. ін. Ідеал у сфері суспільного і політичного життя є синтезом усіх ідеальних змагань за розвиток нації. Тому так важливо серцем почувати свій ідеал, розумом уяснювати його собі, вживати всіх сил і засобів, щоб наближатися до нього.

Погляд, в якому виражене позитивне чи негативне ставлення до людей чи подій, називають оцінкою. Вона дає змогу людині орієнтуватися в світі цінностей, розрізняючи добро і зло, прекрасне й потворне, справедливе й несправедливе, розумне і безглузде тощо.

Такі погляди, в яких виражена віра у правомірність знань про події, явища тощо, називають переконаннями. У світогляд людини входять тільки ті знання, що її переконують та заслуговують на повну довіру, ті, якими людина керується у власній життєдіяльності.

Сукупність поглядів, які стверджують переконання, важливість для людини вчинків і поведінки, яку вона обрала, називають життєвою позицією.

Знання і цінності, безумовно, складають серцевину світогляду, його основний зміст. Але це в основному - раціональні елементи світогляду. Поряд з ними світогляд містить у собі почуття, віру, емоційне ставлення до світу, самого себе, що є його ірраціональними елементами. Тільки в сукупності всі ці елементи дають можливість зрозуміти зміст такого складного духовного утворення людини, як світогляд.

Світогляд є інтегральним утворенням, у якому принципово важливим є сплав компонентів. У його формуванні бере участь не лише розум, але й почуття та емоції. В ньому органічно поєднані інтелектуальний та емоційний досвід людини. Елементом світогляду є також воля. Завдяки цьому всі складові частини світогляду набувають нового статусу: переконань і керівництва до дії. У формуванні переконань важлива роль належить вірі (раціональній чи релігійній). Компонентами світогляду є також сумніви, скептицизм, догматизм. Отже, світогляд - це складна суперечлива єдність знань та оцінок, інтелекту та емоцій, розумного обґрунтування та віри, переконань і сумнівів, традиційного і творчого мислення.

Отже, світогляд, як система поглядів, складається з знань, оцінок, ідеалів, переконань та життєвої позиції людей. Погляди, як складова світогляду, стосуються всіх сфер життєдіяльності: економічної, соціально-політичної, релігійної, моральної, естетичної, природничонаукової тощо. Така система поглядів виражає зміст світогляду.