Еталон відповіді :

І.Задача

Діагноз: закритий перелом кісток лівого передпліччя.

Невідкладна допомога: 1)Оглянути місце ушкодження 2)Знеболити 3Провести іммобілізація шиною Крамера 4)Транспортувати до рентгенгенологічногокабінету та в травматологічне відділення.

ІІ.Теоретичне питання Травматичний шок — небезпечна для життя нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на сильний больовий подразник, яка виникає під час поранень, переломів, опіків та інших тяжких уражень. Шок характеризується розладом діяльності центральної нервової системи, кровообігу, обміну речовин та інших життєво важливих функцій.

Теорії розвитку: 1.Нервово-рефлекторна: потік нервових імпульсів, що надходить із зони ушкодження, сприяє надмірному подразненню ЦНС і її виснаженню з розвитком охоронного режиму і ланцюга рефлекторних процесів, що зумовлюють зміни параметрів серцево-судинної і дихальної систем.

2.Теорія крово- і плазмо втрати: основна роль у розвитку шоку відводиться зниженню ОЦК в результаті кровотеч і крововиливів. 3.Токсична: згідно з цією теорією тяжкі зміни пояснюються отруєнням продуктами розпаду ушкоджених тканин; це призводить до розширення капілярів і збільшення їх проникності, що спричинює зниження ОЦК. 4.Судинорухова: травма спричинює рефлекторний параліч периферійних судин, що призводить до прогресуючого зниження АТ і скупчення крові у венозній системі. 5.Ендокринна: шок розглядається як ІІІ стадія загального синдрому адаптації, що виникає в результаті виснаження передньої частини гіпофіза і кори надниркових залоз. 6.Теорія акапнії: розвиток шоку пов'язаний зі зменшенням вуглекислоти в крові через гіпервентиляцію легень при болю. Жодна із запропонованих теорій не пояснює повністю розвиток шоку, оскільки за своєю природою він є полі етіологічним. Тому до основних чинників, що мають значення в розвитку шоку, належать: 1)больова імпульсація; 2)Крововтрата; 3)Токсемія; 4)Переохолодження.

Геморагічний шок - гостра серцево-судинна недостатність в результаті дефіциту ОЦК через значну втрату крові і зменшення перфузії життєво важливих органів. Гіповолемічний шок — шок, в основі якого лежить значне зменшення об'єму циркулюючої крові (плазми). Фази шоку за М.І. Пироговим: 1)Еректильна (компенсована) фаза; 2)Торпідна (декомпенсована) фаза. 1.Еректильна фаза– дуже коротка. Вона настає відразу після травми, триває недовго. Шкіра і видимі слизові оболонки бліді, пульс частий, АТ нормальний або дещо підвищений.Відзначається різке моторне і рухове збудження, яке виражається в гучних криках і невмотивованих рухах. Пацієнт схоплюється з ліжка, не відчуває болю. Його стан частково нагадує стан алкогольного сп’яніння, обличчя червоне, зіниці розширені.

2.Торпідна фаза– супроводжується різкою загальмованістю, зниженням реакції на зовнішні подразники, в’ялістю, апатією, зниженням рефлексів, пригніченням функцій ЦНС при збереженій свідомості. Відзначається різке погіршення діяльності серцево-судинної системи: блідість, частий пульс слабкого наповнення, зниження температури тіла й артеріального тиску. Ця фаза характеризується згущенням крові, порушенням обміну речовин і функцій всіх органів і систем. Настає кисневе голодування тканин, яке зумовлене порушенням мікроциркуляції.

Класифікація травматичного шоку за тяжкістю: Класифікація передбачає оцінку травматичного шоку за 4 групами показників, які характеризують: 1.обширність і характер ушкоджень; 2.ступінь порушення свідомості; 3.об’єм крововтрати; 4.рівень артеріального систолічного тиску. За цими параметрами розрізняють 3 ступені травматичного шоку. Шок 1-го ступеня. Систолічний АТ не знижується нижче 90 мм.рт.ст., крововтрата до 1 л, ушкодження середньої тяжкості, найчастіше ізольовані, загальний стан середньої тяжкості чи тяжкий, свідомість збережена.

Шок 2-го ступеня. Систолічний АТ 70-90 мм.рт.ст., крововтрата 1-1,5 л, ушкодження обширні, часто множинні чи поєднані і загрожують життю. Загальний стан потерпілого тяжкий, свідомість збережена або сопор.

Шок 3-го ступеня. Систолічний АТ знаходиться в діапазоні 70-50 мм.рт.ст., крововтрата понад 1,5-2 л, ушкодження обширні, множинні чи поєднані, загрожують життю в найближчі хвилини або години після травми. Загальний стан потерпілого тяжкий. Свідомість затьмарена, сопор або кома.

Перша допомога:

1.Спинення кровотечі, 2.Адекватна вентиляція легень, 3.Адекватне знеболення, 4.Накладання асептичної пов’язки на зону ушкодження, 5.Іммобілізація місць переломів,

6.Введення плазмо замінних препаратів, 7.Щадне транспортування.

Білет № 9

І.Задача

До вас на ФАП звернувся пацієнт із скаргою на біль у правому оці, сльозотечу, світлобоязнь. На роботі, при вибиванні металевої деталі з конструкції, йому в праве око попало стороннє тіло.

Ваш діагноз? Надайте невідкладну допомогу.

Діагноз: Стороннє тіло правого ока.

Невідкладна допомога:

1.Вивернути повіку

2.Промити фурациліном

3.Накласти бінокулярну асептичну пов’язку.

4.Транспортувати в стаціонар, огляд офтальмолога.

5.Провести профілактику правця.

ІІ.Теоретичне питання:

Сечо-камяна хвороба. Клініка,діагностика,тактика фельдшера при нирковій кольці. Лікування при сечо- камяній хворобі . Догляд за хворими в післяопераційному періоді.

Сечокам'яна хвороба нирок (нирковокам'яна хвороба, нефролітіаз, уролітіаз) в традиційній офіційній медицині - захворювання, пов'язане з утворенням каменів в нирках або інших органах сечовивідної системи. Сечокам'яною хворобою можуть страждати всі вікові групи - від немовлят до літніх людей. Від віку хворого, як правило, залежить тип сечового каменю. У більш старших людей переважають сечокислі камені. Білкові камені утворюються набагато рідше. Слід зауважити, що більше 60% каменів - змішані по складу. Вони можуть утворюватися в нирках, сечоводі, сечовому міхурі, мати розмір до 15 см і важити кілька кілограмів. Дрібні камені - пісок в нирках.

Клінічні прояви

Розміри конкрементів різноманітні - від дрібних, просовидних до великих, розміром з кулю для гольфу. Дрібні конкременти можуть евакуюватися з сечею, не викликаючи неприємних відчуттів. Конкременти розміром більші ніж 2-3 мм можуть викликати обструкцію сечоводу, яка виявляється розширенням його вищерозташованих відділів та чашково-мискової системи нирки, а також гострим приступом спастичних болів в поперековій області (ниркова колька ) з нудотою і блювотою, гематурією. Поза приступами сечо-кам'яна хвороба протікає з тупими болями в поперековій області, що посилюються, після тривалої ходьби, тряскої їзди та фізичних навантажень. Нефролітіаз може протікати безсимптомно і, стати випадковою знахідкою при рентгенологічному або ультразвуковому дослідженні. Тривале перебування великого каменя  в нирці, або тривала обструкція каменем сечоводу призводять до запалення нирки, втрати ниркової функціі

Діагностика сечокам'яної хвороби Правильно діагностувати сечокам'яну хворобу можна тільки на прийомі у лікаря-уролога. Лікування призначається спеціалістом на підставі бесіди з пацієнтом і даних урологічного обстеження: загальний аналіз сечі виявляє незначні домішки крові в сечі, мікробне інфікування, характер сольових домішок.

УЗД нирок - один з основних методів виявлення каменів - дозволяє оцінити ступінь анатомічних змін, викликаних наявністю або рухом каменю. Екскреторна урографія: у вену вводять контрастну речовину, і проводиться серія рентгенівських знімків. Панорамний знімок сечової системи дозволяє визначити місце знаходження каміння, їх розміри і форму. Однак існують так звані рентгенонегативні камені, які пропускають крізь себе рентгенівські промені, і тому їх не видно на знімках; радіоізотопна нефросцинтиграфія: у вену вводиться контраст і проводиться сканування нирок. Дуже інформативне дослідження, що дозволяє виявити порушення функцій нирок.

Лікування сечокам’яної хвороби В першу чергу при лікуванні каменів у нирках необхідно зупинити напад ниркової коліки. Наступні етапи лікування: видалення каменя, лікування інфекції і повторне попередження утворення каменів. В даний час терапія сечокам'яної хвороби включає в себе консервативний і оперативний методи лікування. Консервативне лікування - лікування за допомогою препаратів і дотримання дієти. Може бути цілком ефективним, якщо ниркові камені невеликого розміру (пісок). Сучасна медицина використовує препарати, при використанні яких може відбуватися розчинення каменів. Але пам'ятайте, що застосування цих препаратів можливо тільки під контролем уролога. У разі виникнення запального процесу також проводять антибактеріальну терапію. Інструментальне, або оперативне лікування - лікування в ході операції, при якому видаляють камені великого розміру або пісок у хворих з ускладненнями. Тут же застосовують дроблення каменів електромагнітними хвилями (дистанційна літотрипсія). Дистанційно-хвильова літотрипсія - вплив потужним ультразвуковим потоком на конкремент (камені або пісок в нирках). Ця методика найбільш краща, так як найлегше переноситься хворими. На жаль, роздрібнити камені таким чином вдається не завжди.

Білет № 10

І.Задача

Вас викликали до потерпілого. Чоловік впав з даху будинку на паркан і вдарився грудною кліткою. Пацієнт сидить, спираючись на руки. Скаржиться на сильний біль в лівій половині грудної клітки, наростаючу задишку. В лівій половині грудної клітки рвана рана, з якої виділяється піниста кров. Поставте діагноз. Ваші дії? ІІ.Теоретичне питання Сучасна багатокомпонентна анестезія. Види наркозу. Схема проведення комбінованого ендотрахеального наркозу.