Білет № 1

І.Задача:

Ви працюєте на ФАПі. До Вас звернувся 18-річчний юнак, який склом порізав ліве передпліччя. По зовнішній поверхні передпліччя рана 4 см незначною кровотечею.

Ваш діагноз. Надайте невідкладну допомогу.

ІІ. Теоретичне питання

Шлунково-кишкові кровотечі. Причини виникнення, діагностика кровотеч.

Невідкладна допомога. Консервативні методи лікування.

Еталон відповіді:

І.Задача

Діагноз: різана рана лівого передпліччя.

1. Невідкладна допомога:

1.оглянути рану;

1. перевірити рухи в пальцях кисті;

2. провести первину хірургічну обробку рани;

3. накласти асептичну пов’язку ;

4. покласти холод на ран

5. Консультація хірурга (за потребою).

2. оглянути рану;

6. перевірити рухи в пальцях кисті;

7. Провести первину хірургічну обробку рани;

8. накласти асептичну пов’язку ;

9. покласти холод на ран

10. Консультація хірурга (за потребою).

ІІ.Теоретичне питання

1.Шлунково-кишкова кровотеча- стан, що характеризується кровотечею в просвіт шлунка або кишківника.

Етіологія:

-спостерігається з розширених вен стравоходу;

- при виразках шлунку та дванадцятипалої кишки;

- злоякісних пухлинах;

-туберкульозі та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту

Невідкладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі

Послідовність заходів	Зміст заходів	Примітка
Невідкладна допомога	1. Створити спокій(фізичний, психічний). 2. Надати пацієнту положення Тренделенбурга( при колапсі). 3. Заборонити вживання їжі і води. 4. Накласти міхур з льодом на живіт. 5. Внутрішньовенно ввести 10 мл 10% розчину кальцію хлориду, 5 мл 12,5% розчину натрію етамзилату внутрішньовенно або внутрішньом’язово. 6. Струминно внутрішньовенно ввести кровозамінні препарати: реополіглюкін, желатиноль.	Зменшується кровотеча. Сприяє перерозподілу крові і нормалізації АТ. Запобігання подразненню слизової оболонки шлунка. Звужуються судини і зменшується кровотечі. Збільшується ОЦК.
Транспортування	Пацієнта скерувати в хірургічне відділення на ношах в положенні лежачи в супроводі медичного працівника.	Стежити за загальним Станом пацієнта, пульсом, АТ.

Догляд за пацієнтами із шлунково-кишковою кровотечею

Назва заходу	Послідовність дій	Примітка
Обладнання	Тонометр, годинник, судно, кухоль Есмарха, вода, лід, міхур, клейонка.
Техніка прове- дення	1.Створити пацієнту фізичний і психічний спокій. 2.Слідкувати за дотриманням пацієнтом суворого ліжкового режиму. 3.На надчеревну ділянку накласти міхур з льодом. 4.При блюванні надати допомогу згідно з модулем.	Сприяє припиненню кровотеч. Не допускається рецидив кровотечі. Досягається звуження судин і зменшення кровотечі. Не допускається аспірація блювотними масами.
	5.Зробити пацієнту очисну клізму для очищення кишок від крові. 6.Вимірювати АТ, підраховувати пульс і частоту дихання. 7.Стежити за кольоровим випорожнень. 8.Стежити за харчуванням пацієнта: 4-5 днів мають бути голодна дієта, з п’ятого дня - рідка їжа в напівголодному вигляді. 9.Здійснювати догляд за шкірою, ротовою порожниною, статевими органами згідно з відповідними алгоритмами, виконувати лікувальну фізкультуру і дихальну гімнастику.	Зменшується інтоксикація організму. Забезпечується виявлення змін з боку життєво важливих органів і систем. Діагностується прихована кровотеча. Досягається ефективність лікування. Не допускається виникнення ускладнень.

Білет № 2

І.Задача: Вас викликали до пацієнта 50 р. Який скаржиться на сильний біль у поперековій ділянці зліва. Біль іррадіює в пах,статеві органи ,стегно. Пацієнт неспокійний,приймає різне положення не знаходить собі місця. Шкірні покриви блідні, покриті холодним потом. Біль не знімає ні грілкою,ні гарячою ванною. Поставте попередній діагноз і надайте невідкладну допомогу.

ІІ.Теоретичне питання: Перелом склепіння та основ черепа. Діагностика і перша мед. допомога. особливості транспортування хворих.

Діагноз: сечокам’яна хвороба ускладнена нирковою колікою. Невідкладна допомога:

1. Огляд і пальпація живота,

2. перевірити симптом Пастернацького.

3. Знеболення і спазмолітики,порадимо хворому звернутися до хірурга або до уролога , якщо біль не знімається.

ІІ. Теотеричне питання

Черепно-мозкова травма — це збірне поняття, яке включае механічне ушкодження кісток, а також вмісту черепа. Черепно-мозков травма становить 30-50 `% усіх травм; поєднується з травмам грудної клітки, гомілки, таза, ключиці; виникає на фоні алкоrольного сп'яніння, що значно ускладнюе стан пацієнта й утруднює ранню діагностику ушкодження. Слід запам'ятати, що при черепно-мозковій травмі можуть ушкоджуватися як тканини мозку, так і черепні нерви, кровоносні: судини, стінки шлуночків мозку і лікворопровідні шляхи; головний , мозок може ушкоджуватись не тільки в місці травми, а й з протилежного боку, а також від гідродинамічних (лікворних) коливань. При черепно-мозковій травмі крім частин головного мозку уражується його стовбур, в якому розміщені центри, що регулюють роботу життєво важливих органів і систем, а також обмінних процесів.

Виділяють три основні форми черепно-мозкової травми:

а) струс (commotio) мозку;

б) забій (contusio) мозку;

в) стиснення (compressio) мозку.

Кожний із трьох видів ушкоджень черепа має визначальний клінічний симптомокомплекс, але нерідко спостерігається поєднання двох або трьох патологічних станів, тобто коммоціональноконтузійний синдром. У патогенетичному відношенні при всіх ушкодженнях черепа спостерігаються набухання, набряк мозку і порушення регулюючих функцій кори великих півкуль внаслідок безпосередньої травми мозку. Головний мозок --- це складний агрегат колоїдів, який складається із рідких, напіврідких і твердих фаз. Для нього характерна дуже мала величина колоїдів і велика дисперсність їх. Це призводить до того, що мозкова тканина легко всмоктує воду із спинномозкової рідини, крові, лімфи, між тканинної рідини. У результаті цього розвиваеться набряк мозку. Набряк мозку залежить від порушення водного обміну внаслідок одночасного ушкодження відповідних вегетативних центрів у мозку, а також від порушення кровообігу. При вогнищевих крововиливах спостерігається вогнищевий набряк, який залежить від венозного стазу, накопичення в мозковій тканині вуглекислоти і продуктів розпаду, що посилює молекулярну концентрацію і спричинює течію рідини в бік мозкової тканини. Хлоропенія і накопичення хлору в тканинах сприяє розвитку набряку внаслідок гідрофільності іонів хлору. Таким чином, набряк мозку е наслідком порушення осмотичних процесів. З цієї точки зору е виправданою осмотерапія (гіпертонічний розчин солі, глюкози тощо).

Струс головного мозку — це найлегша форма черепно-мозкової травми, яка характеризується розвитком функціональних, зворотних змін. Настає внаслідок перелому склепіння черепа, основи черепа, а також спостерігається при падінні, ударі.

Послідовність заходів:	Дані обстеження пацієнта і характер заходів:	Примітка:
Встановлення діагнозу на основі: а)Скарг	Скарги на нудоту, блювання, запаморочення, головний біль, втрату пам' яті. Запам'ятай! В окремих випадках пацієнт недооцінює свій загальний стан, скарг не висловлює.
б) Анамнезу захворювання. в) об'єктивного – обстеження.	Травма голови. При огляді пацієнт блідий, о- лий кволий, непритомний, лежить нерухомо; іноді його частота становить 40-50 уд/хв, АТ знижений, дихання сповільнене.
Перша допомога	1. Створити спокій (психічний і фізичний).2. Надати пацієнту горизонтальне положення (при блюванні. голову повернути набік). З. На голову покласти холод. 4. При порушення серцево-судинної діяльності ввести кофеїн коразол. 5. Провести інгаляцію кисню. 6. Внутрішньовенно ввести40 мл 40 `% розчину глюкози, внутрішньом'язово - 10 мл 25 `%о розчин маrнію сульфату. 7. 3а наявності рани на голові ви- конати її хірургічну обробку згідно з модулем. 8. Виконати транспортну іммобілізацію шиною Еланського згідно з модулем. Пацієнта транспортувати на ношах в горизонтальному положенні в стаціонар.	3меншуеться біль Покращується кровообіг голов- ного мозку Для зменшення набряку мозку Нормалізується серцево-судинна діяльність Зменшується гіпоксія 3 дегідратаційною метою. Профілактика інфекційних ускладнень 3меншуеться біль під час транспортування Стежити за загальним станом пацієнта.
Транспортування:

Стиснення головного мозку

Стиснення головного мозку виникае на фоні забиття тяжкого ступеня в 60 о/о випадків. Найчастіше стиснення мозку зумовлене внутрішньочерепною гематомою - 64 %, відламками кісток склепіння черепа - 11 %, набряком мозку - 11 `%о або поєднанням цих, причин - 11 `%о . 3абиття головного мозку настає при падінні, ударі по rолові або. як наслідок перелому черепа. При забитті головного мозку спостерігають функціональні і незворотні зміни. Відзначаються всі симптоми струсу головного мозку, а також локальні (місцеві) симптоми (паралічі, порушення мовлення, ушкодження черепних нервів). У головному мозку розрізняють три великі утворення: півкулі головного мозку, мозочок і стовбур (довгастий мозок, міст, ніжки мосту). Найбільшу частину головного мозку займають півкулі, які розділені поздовжньою щілиною. Глибокі міжчасткові борозни розділяють кожну півкулю на п'ять часток: лобову, тім'яну, скрохеву, потиличну й острівцеву. . У центральній звивині знаходяться рухові центри кори головного мозку. Моторні центри найбільш високо розташованих відділів передцентральної звивини пов'язані з м'язами нижньої кінцівки (центр м'язово-суглобового чуття), найбільш низькі - м'язами порожнини рота, гортані. У корі зацентральної звивини розміщується кіркови кінець шкірного аналізатора (центр загальної чутливості - больової, температурної, дотикової). Причерепно-мозковій травмі в разі ушкодження центрів відповідно порушуеться їх функція. Головний мозок кровопостачаеться внутрішніми сонними і хребтовими артеріями. Оболонки головного мозку. Головний мозок покритий такими оболонами: зовнішня тверда оболонка, наступна – павутинна оболона головного мозку, а ближе до мозку прилягае м'яка, або судинна, оболонка. У порожнині черепа тверда мозкова оболонка дає декілька відростків, які в місці прикріплення до кістки або по вільному краю розщеплюються й утворюють порожнини, щілини тригранної форми. Вони не мають клапанів, вистелені ендотеліем і називаються венозними пазухами твердої оболони головного мозку. По боках від турецького сідла розміщуеться парна печериста пазуха. У печерис- ті пазухи впадають верхня і нижня очні вени. 3а допомогою емісарних (зв'язуючих) вен печериста пазуха з’єднується з крилоподібним (венозним) сплетення. У середині печеристої пазуки проходить внутрішня сонна артерія. . У твердій оболоні, яка утворює стінку пазухи, знаходяться відвідний, окоруховий, блоковий і очні нерви. До зовнішньої стінки прилягае трійчастий вузол. 3верху спереду, прикриваючи між печеристу пазуху, розміщуеться перехрест зорових нервів. При тромбозі печеристої пазухи внаслідок гнійних процесів у ділянці обличчя у пацієнтів спостерігається східна косоокість. Павутинна оболона - ніжна без судинна оболона. Розміщується безпосередньо під твердою оболоною, відділена субдуральним простором і нещільно з’єднана з м'якою оболоною, не проникає в борозни мозку. М'яка оболона головного мозку заходить у всі борозни і проникає в мозкові шлуночки, де утворює судинні сплетення. Вона добре кровопостачаеться. Між павутинною і м'якою оболонами е під павутинний простір, який з’єднаний з таким же простором спинного мозку і містить спинномозкову рідину. Спинномозкова рідина травмах із субарахноїдальними крововиливами може бути забарвлю. на в червоний колір, тому пункцію проводять з метою діагностики і лікування.

Послідовність заходів.	Дані обстеження пацієнта і характер заходів.	Примітка.
Встановлення діагнозу на основі: а)скарг б) анамнезу захворювання в) об’єктивного обстеження	Скарги на запаморочення, сильний головний біль, повторне блювання, порушення ковтання, координацію рухів. Травма голови. Свідомість після травми збережена, через деякий час втрата свідомості, пізніше настае збудження, що змі- нюеться млявістю і сонливістю. Дихання спочатку сповільнене, з часом прискорюється, у тяжких випадках стає шумним, нерівного характеру. Брадикардія змінюється прискоренням і ослабленням пульсу. 3іниця на боці стиснення мозку спочатку звужена, потім вона розширю- еться.
Перша допомога .	1.Забезпечити спокій, надати пацієнту горизонтального положення з повернутою вбік головою. 2. На голову покласти холод. З. Звільнити ротову порожнину від залишків блювотних мас. 4. При непритомному стані пацієнту необхідно перевірити прохідність верхніх дихальних шляхів. Примітка 5. При різко виражених розладах дихання, зупинці дихання і серця про- вести штучне дихання і непрямий масаж серця. б. При ослабленні серцево-судинної діяльності ввести внутрішньовенно серцеві глікозиди, кордіамін, розчин кофеїну. 7. Ввести пацієнту внутрішньовенно 40 `% розчин глюкози 20 мл, 25 % розчин сульфату магнію внутрішньом'язово 5-10 л (під контролем артеріального тиску). 8. Подати інгаляцію кисню	Досягається зменшення болю Досягається звуження судин, не допускається набряк мозку 3абезпечуеться дихання Нормалізується функція дихання і робота серцево- судинної системи Покращується серцево-судинна діяльність Покращується серцево-судинна діяльність Досяrаеться зменшення набряку головного мозку 3меншуеться гіпоксія мозку.
Транспортування.	Пацієнта транспортувати на ношах в горизонтальному положенні в стаціонар.	Стежити за загальним станом пацієнта.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОТИ ПРИ ПЕРЕЛОМІ ОСНОВИ ЧЕРЕПА

Послідовність заходів	Дані обстеження пацієнта і характер заходів	Примітка
Встановлення діагнозу на основі: а) скарг б) анамнезу захворювання в) об’єктивного обстеження	Скарги на нудоту, блювання, головний біль, запаморочення. 3аnам'ятай! Потерпілий може бути непритомний. Травма голови. 3апам'ятай! Синці в ділянці очних ямок і соскоподібного відростка з'являються через 18-24 год. При огляді виявляють витікання спинномозкової рідини і крові з носа, носоглотки, вух (синці в ділянці очних ямок, соскоподібного відростка), порушення функції черепних нервів (лицевого, слухового, зорового тощо), брадикардія. При огляді виявляють витікання спинномозкової рідини і крові з носа, носоглотки, вух (синці в ділянці очних ямок, соскоподібного відростка), порушення функції черепних нервів (лицевого, слухового, зорового тощо), брадикардія. Пацієнту надати горизонтального положення (без подушки). На голову накласти міхур з льодом. При порушенні дихання дати кисень з кисневої подушки. При порушенні серцевої діяльності ввести серцеві засоби (кофеїн, коразол тощо). При зупинці дихання негайно про- вести ШВЛ	Досяrаеться зменшення болю Звужуються судини, зменшуються набряк мозку Забезпечується мозок киснем Покращується серцево-судинна діяльність Відновлюється дихання.
Транспортування	Потерпілого транспортувати в стаціонар у положенні лежачи, під голову покласти ватну подушку або гумове коло. Зафіксувати язик для запобі- гання його западанню.	Стежити за загальним станом пацієнта.

Перелом основи черепа виникае найчастіше під час дорожньо-транспортних пригод, падінні з висоти на голову тощо. Такий вид переломів вважають тяжкою травмою, що супроводжується ушкодженням тканин головного мозку або симптомами

подразнення оболон мозку.

Десмургія — це розділ хірургії, який вивчає пов'язки. Під пов'язкою розуміють все, що накладається для лікування на ранову або запальну поверхню тіла. Пов'язка складеться із двох частин: — власне пов'язка — перев'язувальний матеріал, який накладається на рану. Це стерильна марля, суха або просякнена антисептичними розчинами, мазями; — фіксуюча частина, яка утримує перев’язувальний матеріал на поверхні тіла.

Класифікація пов’язок:

І. За типом використаного матеріалу пов'язки поділяють на дні групи:

а) м'які (клейові, бинтові, косинкові );

б) тверді (шинні, крохмальні, гіпсові).

ІІ. 3а призначенням розрізняють такі пов'язки:

1) закріплювальні, які утримують перев'язувальний матеріал на рані або на ураженій поверхні;

2) іммобілізувальні, або нерухомі, які забезпечують нерухомість ураженої частини тіла;

3) екстензійні — пов'язки з витяганням;

4) стиснї, або гемостатичні;

5) коригувальнигі;

6) захисні;

Закріплювальні пов'язки за способом: фіксації перев’язувального матеріалу поціляють на:

а) бинтові;

б) клейові;

в) косинконі.

Бинтові пов'язки поділяють на:

а) колоні, або циркулярні;

б) спіральні;

в) повзучі; або змієподібні;

г) восьмиподібні, або хрестоподибні;

У) колосоподібні і черепашачі пов’язки;

д) поворотні.

НАКЛАДАННЯ БИНТОВИХ ПОВЯЗОК

Назва заходу	Послідовність дії	Примітки
Обладнання	Бинт різної ширини від 3-5 см до 12-16 см, лоток, ножиці Лістера, Купера.
Підготовка медпрацівника до маніпуляції	1. Вимити і висушити руки. У разі потреби надягнути фартух і рукавички. 2. Підготувати необхідне обладнання.	Для індивідуальної безпеки. Забезпечуються умови для проведення маніпуляції.
Підготовка пацієнта до маніпуляції	1.Пояснити пацієнту хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення. 2. Ділянці тіла, на яку накладають пов'язку, надати фізіологічного положення (наприклад: при накладанні пов'язки на верхню кінцівку лікоть зігнути під кутом 90`, а при накладанні на нижню кінцівку — її зігнути під кутом 135°). З. Допомогти пацієнту сісти на стілець або лягти на перев’язувальній стіл.	Дотримуватися право пацієнта на отримання інформації. Для максимального розслаблення м'язів кінцівки Досяrаеться ефективність проведення маніпуляції Техніка проведення
Техніка проведення	1. Медичний працівник стає лицем до пацієнта спереду і з правого боку від нього. 2. Головку бинта взяти у праву руку, а кінець -- у ліву. . Запам'ятай! В окремих випадках е винятки, наприклад, при накладанні колосоподібної пов’язки на правий плечовий суглоб слід взяти головку бинта в ліву руку, а кінець — у праву тощо. 3. Бинтування починати із закріпленого туру бинта, загнувши шматочок у вигляді трикутника і укріпити коловими турами, продо- вжувати в напрямку від периферії: до центру, знизу вгору і зліва направо за ходом годинникової стрілки 4. Бинт слід накладати по бинтовій поверхні, не відриваючись від неї при поетапному рівномірному натягу, щоб кожний наступний тур бинта прикривав попередній на'1/2 або 2/3 його ширини. Запам'ятай! При накладанні пов'язок на частини тіла, які мають форму конуса (стегно, гомілка, передпліччя), потрібно через кожні ] —2 оберти бинта перегинати його. 5. Бинт закріпити нижче або вище від рани, з протилежного боку від неї.	Досяrаеться спостереження за станом пацієнта. Забезпечується послідовність накладання пов'язки. Досягається максимальна фіксація пов’язок. Забезпечується ефективність бинтування. Досягається добре прилягання пов'язки до тіла. 3апобігання додатковому травмуванню.

Білeт №3

І. Задача:

Ви працюєте на здоров пункті. До вас звернувся потерпілий 30 років, який довгий час перебував на морозі. Скаржиться на оніміння, біль в пальцях рук, поблідніння шкіри. Поставтe діагноз та надайте допомогу.

ІІ. Теоретичне питання Контроль якості передстерелізаційної обробки інструментарію.

І. Задача

Діагноз: Відмороження пальців рук.

Допомога:

1.Оглянути кисті.

2.Розтерти пальці рук доки не набудуть рожевого кольору( крім снігу)

3.Зробити теплу ванну для кистей (t 20-40)

4. Накласти асептичну повязку

5.Знеболити

6.Напоїти гарячим питтям

7.Направити до хірурга.

ІІ.Теоретичне питання

1.Дезенфекція

Інструменти в розібраному вигляді замочити в 3% р-н хлораміну на 1 год. При кімнатній t* промити інструменти до зникнення запаху хлору

2) покласти інструменти в мильний р-н з t 50* на 15 хв

- промити інструменти за допомогою йоржа в цьому ж мильному р-н протягом 30 с.

- сполоснути інструменти під проточною водою за допомогою йоржа протягом 7-10 хв.

- сполоснути кожний інструмент дистильованою водою протягом 1 хв.

- висушити інструменти в сухо жарової шафі до зникнення вологи

Контроль якості очищення

Від усієї кількості інструментів береться 1% але не менше 3-4 інструментів

Контроль залишків білка та крові:

1.Бензединова проба до 0.025 гр. сульфату бензидину додати 2мл. 50% оцтової кислоти и 2 мл 3% пероксиду водню 2 кр. Реактивну нанести на вибраний інструмент та зачекати 2 хв. При появі синьо-зеленого забарвлення проба вважається позитивною.

2.Амідопіринова проба: змішати однакову кількість ( по 2-3 мл) 5% спиртового р-н амідопірину 30% оцтової кислоти, 3% пероксиду водню нанести по дві краплі реактивну на інструмент при появі рожевого забарвлення проба вважається позитивною.

Примітка:

При позитивнії пробі на білок оброблення повторюють з етапу замочення в мильному р-ні, якщо проба на залишки мильного засобу позитивна то повторити з етапу промивання під проточною водою.

Білет №4

І.Задача

До Вас звернувся пацієнт 70 років із скаргами на розлади сечовипускання – часте, болюче і утруднене, особливо в нічний час. За останні 24 години сеча не виділяється зовсім. Ваш діагноз. Надайте невідкладну допомогу.

ІІ.Теоретичне питання

Механічна травма живота. Діагностика. Гострий живіт при травмі живота.

Особливості госпіталізації. Показання до оперативного лікування.

Еталон відповіді

І. Задача

Діагноз: Гостра затримка сечі при аденомі передміхурової залози.

Невідкладна допомога:

1.Катетеризація сечового міхура.

2.Направити в урологічне відділення для оперативного лікування хвороби.

ІІ.Теоретичне питання

Ушкодження і гострі захворювання органів черевної порожнини.

Основною причиною травмування у мирний час є ДТП, у результаті яких люди отримують тяжкі поєднані ушкодження.

Класифікація:

1. Закриті:

• удари

• розриви м’язів

• розриви апоневрозів

2. Відкриті:

• непроникні

• проникні

• з ушкодженням внутрішніх органів

• без ушкодження внутрішніх органів

За характером поділяють на такі типи:

• ізольована травма живота

• поєднана травма (з ушкодженням інших органів і частин тіла),

• комбінована травма (поєднання механічного ушкодження з термічним, радіаційним)

Закриті ушкодження

Виникають при ударі або падінні на передню черевну стінку, спину.

Клінічна картина:

Біль у ділянці травми, гематома синець, крововилив) у п/ш жирову клітковину. Розриви м’язів передньої черевної стінки можуть бути повними або частковими. При обстеженні потерпілого під шкірою визначаються дефект м’язів і гематома яка може бути обмеженою і розпливчастою. При значних розривах м’язів черевної стінки можуть виникати ознаки подразнення очеревини, парез кишок, затримка газів, випорожнення рефлекторного характеру. Діагноз забою черевної стінки і розриву м’язів установлюють , аналізують травму, локальну болісність і гематоми.

Лікування:

1. Спокій

2. Місцево холод

3. Знеболювальні засоби

Великі гематоми розкривають, згустки видаляють, на судини накладають лігатури. При значних розривах м’язів їх необхідно зшивати.

Відкриті ушкодження:

Наносяться, як правило, холодною бо вогнепальною зброєю.

Клінічна картина:

Біль, кровотеча. Припухлість навколо рани. Симптомів подразнення очеревини при непроникних пораненнях немає.

Лікування:

При непроникних – оброблення рани і накладання швів на шкіру.

При проникних – лапаротомії і ревізія внутрішніх органів.

Ушкодження внутрішніх органів:

1. Розрив паренхіматозних органів (печінка, селезінка).

Клінічна картина гострої крововтрати: хворий блідий, загальмований, пульс прискорений, слабкого наповнення, АТ знижений. Біль у животі наростаючого характеру.

2. Розрив порожнистих органів (шлунка, кишки).

Клінічна картина гострого перитоніту: біль розлитого характеру, нудота, блювання, хворий блідий, риси обличчя загострені, свідомість сплутана, пульс частий. Спостерігається симптом Щоткіна-Блюмберга.

Перша допомога:

• асептична пов’язка

• холод

• протишокові препарати

• госпіталізація.

Шлунково-кишкова кровотеча

Класифікація:

1. За походженням:

• виразкового походження

• невиразкової етіології(ерозійний гастрит, поліпоз, рак)

• несправжні (захворювання крові, геморагічний діатез)

• незрозумілої етіології

2. За джерелом кровотечі:

• артеріальна

• венозна

• капілярна

• змішана

3. За обсягом втрати крові:

- легка – 20 % ОЦК – до 100 мл

- середньої тяжкості – до 30 % ОЦК – 1500 мл

- тяжка – більше 30 % ОЦК – більше 1500 мл.

Розрізняють такі періоди кровотечі:

1.Прихований

2. Наочних проявів, якими можуть бути:

- блювання з домішкою крові

- дьогтеподібне випорожнення – мелена

- посилення перистальтики кишок

- кров’яні проноси

Невідкладна допомога при закритих ушкодженнях живота

1. Хворого необхідно госпіталізувати в хірургічне відділення.

2. Забороняється введення болетамувальних засобів, спазмолітинів, наркотичних анальгетиків, оскільки вони можуть згладити справжню клінічну картину травми органів живота.

3. місцево холод.

4. Контроль загального стану і показників гемодинаміки (пульс, АТ).

Невідкладна допомога при відкритих ушкодженнях з випадінням петель кишок

1. своєчасне знеболення для уникнення травматичного шоку.

2. Петлі, що випали, забороняється вправляти в черевну порожнину.

3. Накривання петель кишок, що випали, волого-висихаючою пов’язкою для запобігання висиханню і зниження ризику інфікування.

4. Фіксація простирадлом для запобігання подальшому випадінню і щадного транспортування.

5. Екстрена госпіталізація.

Білет №5

І.Задача: Ви фeльдшeр швидкої допомоги. Вас викликали до потерпілого 22 років, який при падінні з даху отримав травму лівого стегна. Стегно деформоване, при пальпації визначається біль і крепітація кісткових відламків.

Поставте попередній діагноз. Надайте невідкладну допомогу.

ІІ.Теоретичне Питання. Доброякісні та злоякісні пухлини молочної залози. Симптоми, диференційна діагностика, Лікування хворих з пухлинами молочної залози.