- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •Принцип доступності навчання математики.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання.
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •Додавання та віднімання нуля.
- •Обчислення прикладів з трьома компонентами.
- •Формування в учнів поняття про множення та ділення.
- •§46. Рівняння. Нерівності зі змінною
6. Принцип наочності навчання.
Він є одним з головних чинників, за допомогою яких у учнів з порушеннями функцій опорно-рухового апарату формується система математичних знань, тому програма націлює вчителя на широке використання наочності, дидактичного та роздаткового матеріалу. Шлях до абстрактно-логiчних узагальнень, на яких базується математика як наука, починається з чуттєвого пізнання дійсності. Оскільки учні учні мають значні порушення вищих психічних функцій, i в першу чергу мисленнєвих процесів, педагогу потрібно підібрати такі наочні посібники, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання, таблиці, плакати, малюнки, креслення тощо, якi б сприяли формуванню у них математичних уявлень. При цьому потрібно мати на увазі, що учні не можуть самостійно виділити суттєве в предметах або явищах, об'єднати їх між собою. Тому тi реальні наочні посібники, якi використовує вчитель на уроках, caмi по собі не можуть служити основою для розвитку мисленнєвих функцій. Для їх розвитку потрібно, щоб крім наочності у свідомості школяра існували i мовленнєві терміни, слова, фрази, якi б відображали сутність наочно сприйнятих форм, образів, предметів, дій з ними. Отже, програма націлює вчителя на використання словесних пояснень для формування математичних знань.
7. Принцип міцності отриманих знань.
Його суть полягає в тому, щоб школярі отримані на уроках знання, уміння i навички могли легко актуалізувати у відповідний момент. Оскільки учні схильні до уповільненого запам'ятовування i швидкого забування матеріалу програма передбачає його вивчення невеликими "порціями". При цьому значна кількість часу у ній відведена на повторення, узагальнення i закріплення. Повторення передбачає поступове розширення, а головне, поглиблення раніше вивчених знань. В основі будь-якого запам'ятовування є утворення часових зв’язків між новими подразниками, якi поступають до кори головного мозку, i слідами від минулих подразників. При цьому, якщо новий подразник потрапляє в середовище однорідних, близьких для нього по суті подразників - то суб'єкт краще зберігає його в пам’яті. Врахування цих особливості психічного розвитку учнів спеціальної школи i покладено в основу даного принципу. Вважається, що найважливішою умовою стійкості утворення математичних зв’язків у учних є забезпечення усвідомлення ними навчального матеріалу, тобто утворення відповідних змістовних зв’язків у кopi головного мозку. Якщо в процесі роботи на уроках вчитель буде лише багаторазово повторювати матеріал, не вимагаючи при цьому його розуміння, усвідомлення школярами, він досягне лише незначного результату. Тому програма націлює вчителя на використання різноманітних методів i прийомів під час вивчення матеріалу, застосовування теоретичних знань на практиці, постійного зв'язку їх з життям. Цьому сприяє те, що матеріал в програмі розбитий на змістовно закінчені складові частини, якi дозволяють педагогу врахувати ці особливості учних під час навчання.
8. Принцип науковості і системності навчання.
Потрібно сказати, що не зважаючи на значні інтелектуальні відхилення, притаманні учним, весь матеріал подається науково достовірним i відповідає реальній дійсності. Використання даного принципу для учнів спеціальної школи має важливе значення, оскільки в них легко виникають неправильні уявлення, якi потім буває надзвичайно важко викоренити. Оскільки багато учних не вміють використовувати на практиці математичні знання, вміння та навички, в програмі вказується на необхідність в організації спеціальних уроків, спрямованих на використання отриманих знань під час трудової діяльності.
Принцип науковості поєднується з принципом системності отриманих знань. Це означає, що знання, якими оволодівають учні на уроках з математики, даються за певною науковою системою, яка визначає послідовність їхнього знайомства з ними. При цьому в кожному класі отримані раніше знання поглиблюються i удосконалюються.