19.Продуктивність праці: сутність, показники, напрямки підвищення продуктивності праці.

Продуктивність праці- характеристика ефективності та результативності праці(с-ки продукції ,послуг надає працівник за одиницю робочого часу).Прод.пр. = Vн.р/Тч. ,Її вимірювання здійснюється з допомогою 3 методів: 1.Натуральний(м. л. шт.)виробіток у натуральних одиницях;трудомісткість одиниці продукції. 2.Вартісний метод:валова,товарна, чиста продукція на одиницю часу(год, день одного середнього працівника) Вал.прод. = С+V+m, де С-уричевлення;v – вартість живої прод.;m- додатковий прибуток. 3.Трудовий: затрати праці на виготовлення замовлення К.в. = Пп1:Пп0/ВП1:ВП0 темпів зростання продук. Праці (Пп) та обсягів виробництва (ВП). 1 –звітний період; 0 –базисний період. Факторний аналіз продуктивності праці дозволяє визначити вплив чинників її формування на її рівеь. 1.дельта Пп.КП = КП1-КП0:КП1*100%. 2. Дельта Пп. ВП = (ВП1*ВП0)*КП0:КП1*ВП0 *100%, де КП1 КП0 – к-ть працівників у звітному та базисному періоді. ВП1 ВП0 – обсяг виробленої продукції у звітному і базисному періоді.

20. Оплата праці: сутність, організація, форми та системи оплати праці на підприємстві

Оплата праці робітників — це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Вона визначається значною мірою кількістю і якістю витраченої праці, однак на неї впливають і чисто ринкові фактори, такі як попит та пропозиція праці, конкретна кон'юнктура, що склалася, територіальні аспекти, законодавчі норми.

Оплата праці складається з:

1.Основна заробітна плата – залежить від результатів праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадами 2. Додаткова з/п – залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Головні функції: 1. Відтворювальна – встановлення норм оплати праці на такому рівні,який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та водночас дає змогу застосувати обґрунтовані норми праці. 2. Стимулююча – можливий рівень оплати праці має спонукати до найефективніших дій на своєму робочому місці. 3.Регулююча .4. Соціальна – спрямована на забезпечення однокової оплати за однакову роботу.

Відрядна форма оплати праці проводиться за нормами й розцінками установленими на підставі розряду працівника. Погодинна форма заробітної плати здійснюється за годинними тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівнем кваліфікації, що визначається тарифним розрядом.

Системи відрядно форми оплати праці: 1.Відрядна пряма Дпвс = Ро*О, де Ро –розцінка за одиницю виробленої продукції; о – к-ть одиниць виробленої продукції. 2. Відрядна не пряма – Дпвс = s*t*Квн, де S – погодинна тарифна ставка; t – фактично відпрацьована к-ть годин;Квн середній коефіц. виконання норм всіма робітниками що обслуговуються. 3. Відрядно-преміальна Двпс = РоО+m, де РоО-відрядний заробіток; m- премія. 4. Відрядно-прогресивна Дпрог = Р*nо+Рі*nі, де nо- оплата робіт виконаних у межах встановленої норми;Р- розцінка; Рі – підвищені розцінки; nі – роботи виконані понад нормативний рівень. 5.Акордна – працівникові або групі працівників розцінки встановлюють не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його виконання.

Системи погодинної оплати праці: 1.Проста погодинна Дпп = Ср*t, де Ср –годинна тарифна ставка відповідн. розряду; t – к-ть відпрацьованих годин. 2.Погодинно-преміальна Дпрем=С1*t+m, де С1*t –тарифний заробіток;m- премія.

Розрахунки:1) КВР = Зф*Зmin,де Зф- частина від ділення попередньої з/п за попередній період; Зmin – мінімал. рівень з/п за цей же період. 2) Мі(к-ть балів отриманих окремим працівником) = КВР*N*КТУ, де N- к-ть відпрацьован. днів;КТУ – коефіц. трудової участі. 3) Рб (рівень оплати одного балу) = ФОТ*М, де ФОТ-фонд оплати праці підприємства. 4) ЗПі (з/п окремих працівників) =Мі*Рб.

Надбавки до заробітної плати мають бути стимулюючого характеру і завжди пов’язуються з діловими якостями конкурент. працівника.