- •1.1 Сутність та значення дебіторської заборгованості в господарському обороті підприємства.
- •1.2 Загальна характеристика методичних підходів щодо аналізу дебіторської заборгованості підприємства та методи її оптимізації
- •1.3 Управління дебіторською заборгованістю підприємства
- •Розділ 2 аналіз стану дебіторської заборгованості тов « тінес україна»
- •2.3 Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості тов «тінес україна»
- •3.1 Розробка механізму удосконалення управління дебіторською заборгованістю підприємства
- •3.2 Методика аналізу та побудова ефективної системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві
- •3.3 Обґрунтування оптимального розміру дебіторської заборгованості за критерієм рентабельності та забезпечення поточної платоспроможності
3.2 Методика аналізу та побудова ефективної системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві
Виходячи зі стратегічно важливого значення стану дебіторської заборгованості на підприємстві для забезпечення нормальної фінансово-господарської діяльності, кожне підприємство має систематично проводити заходи щодо оптимізації процесу управління дебіторською заборгованістю. Для цього можуть застосовуватися різні методи, спрямовані на зниження ризиків і підвищення поточної ліквідності боргів [39].
Нами запропонована методика побудови системи управління дебіторською заборгованістю на ТОВ «ТІНЕС УКРАЇНА» на основі проведення статистичного аналізу ефективності фактичного рівня управління і використання кадрового потенціалу підприємства без створення спеціалізованої організаційної структури.
На основі даних дебіторської заборгованості підприємства по основним дебіторам (неповному списку) можна оцінити ефективність управління з використанням методів варіаційного статистичного дослідження. Насамперед, це такі показники: зважена середня арифметична, мода, медіана, показники концентрації та нерівномірності розподілу ознаки (дебіторської заборгованості). В останньому випадку йдеться про правомірність застосування коефіцієнтів Джині, Герфіндаля, варіації, а також графічної ілюстрації нерівномірності розподілу дебіторів за допомогою кривої Лоренца.
Отримання аналітичної статистичної таблиці, що дозволяє визначити характеристики варіаційного ряду дебіторської заборгованості підприємства, передбачає проведення розрахункових дій.
1. Визначення оптимального числа груп для сукупності дебіторів. На даному етапі доцільне застосування формули Стерджеса, яка має вигляд:
(3.1)
де |
n |
– |
число одиниць сукупності (підприємств-дебіторів). |
За даними ТОВ «ТІНЕС УКРАЇНА» кількість основних підприємств дебіторів складає 62, таким чином маємо наступне:
Число груп можна прийняти рівним 7, тобто r = 7.
2. Наступним етапом є встановлення інтервального варіаційного ряду дебіторів. Доцільним є встановлення інтервалів з урахуванням концентрації розмірів дебіторської заборгованості. В додатку Д наведені статистичні показники інтервального варіаційного ряду з розшифровкою розрахункових процедур і застосуванням відповідних формул.
3. На основі розрахованих даних визначаємо показники інтервального варіаційного ряду: середню зважену арифметичну, моду і медіану.
(3.2)
де |
|
–– – |
середня зважена арифметична; середина інтервалу; кількість дебіторів. |
Таким чином середня зважена дорівнює 17,48 тис. грн.
Модальне
значення ознаки (Мо) для ряду з нерівними
інтервалами визначається із застосуванням
показника щільності розподілу (Yk).
Найбільша
щільність розподілу в групі 4: Yk
=
=
10,22.
Модальне значення розраховується за
формулою 3.3, що наведена нижче:
(3.3)
де |
|
– – |
значення інтервалу; щільність розподілу. |
Використавши дані з додатку Д маємо наступне:
(тис.грн.)
Медіана (Ме) - значення ознаки, що припадає на середину ранжованої сукупності, розраховується із застосуванням показника накопичених частот, розрахунок якої здійснюється за наступною формулою:
(3.4)
де |
|
– – |
сума накопичених позаду медіанного інтервалу частот; кількість дебіторів на заданому інтервалі. |
На основі вище зазначеної формули розрахуємо медіану:
У разі використання накопичених часток значення повинно бути наближено рівним розрахованому:
4. На основі даних таблиці Д.1 розрахуємо показники варіації:
дисперсію:
(3.5)
де |
|
– – |
значення дисперсії; середня зважена арифметична; |
середньоквадратичне відхилення
:
(тис.грн.)
коефіцієнт варіації:
(3.6)
де |
|
– – – |
коефіцієнт варіації; середня зважена арифметична; середньоквадратичне відхилення.
|
5. На даному етапі здійснюємо розрахунок коефіцієнта концентрації Джині. Даний коефіцієнт використовується для вимірювання ступеню нерівномірності розподілу одиниць сукупності дебіторської заборгованості підприємства за 2014 рік. Даний коефіцієнт доцільно визначати за формулою 3.7, що наведена нижче:
(3.7)
де |
|
– – – |
значення коефіцієнта Джині; відповідне значення накопиченої частки; значення частки дебіторської заборгованості груп дебіторів в загальному обсязі дебіторської заборгованості, розраховану наростаючим підсумком. |
Для отримання значення коефіцієнта Джині використаємо таблицю Д.1 та результати допоміжних розрахунків, показані в таблиці 3.1, яка наведена нижче:
Таблиця 3.1 – Проміжні розрахункові дані для отримання коефіцієнта Джині нерівномірності розподілу дебіторської заборгованості підприємства
Група, r |
|
|
1 |
3,156 |
2,322 |
2 |
10,254 |
9,152 |
3 |
27,564 |
20,507 |
4 |
50,446 |
48,474 |
5 |
64,038 |
58,853 |
Продовження таблиці 3.1
Група, r |
|
|
6 |
90,323 |
77,850 |
Всього |
245,779 |
217,158 |
Перейдемо безпосередньо до розрахунків:
6. На даному етапі встановлюємо значення коефіцієнта Герфіндаля. Даний коефіцієнт показує сумарну частку домінуючої групи серед дебіторів підприємства і розраховується за формулою 3.7:
(3.7)
За даними таблиці Д.1 коефіцієнт Герфіндаля дорівнює 0,2012.
7. Далі ми пропонуємо розрахувати коефіцієнт асиметрії Пірсона, формула якого приведена нижче:
(3.8)
де |
|
– – – |
коефіцієнт асиметрії Пірсона; середня зважена арифметична; середньоквадратичне відхилення. |
Таким чином даний коефіцієнт дорівнює -0,1.
За допомогою таблиці 3.1 можна побудувати криву Лоренца. На горизонтальній осі будуть знаходитися накопичені частки (дебіторська заборгованість у %), а на вертикальній - величини параметрів часток дебіторської заборгованості груп дебіторів в загальному обсязі дебіторської заборгованості, розраховану наростаючим підсумком. Координати точок діагональної прямої відповідають рівним значенням пари P і q. Вони зростають пропорційно числу 14, 29.
Крива Лоренца нерівномірності розподілу дебіторської заборгованості досліджуваного підприємства в 2014 році наведена на рисунку 3.1, що представлений нижче:
Рисунок 3.1 – Крива Лоренца розподілу дебіторської заборгованості підприємства за 2014 рік
Розраховані нами статистичні показники оцінки розподілу дебіторів підприємства за величиною їх заборгованості можуть бути використані для оцінки ефективності управління оборотними активами, і перш за все, їх найбільш вагомої частини - дебіторської заборгованості. Зведемо отримані нами статистичні індикатори в таблицю 3.2, наведену нижче:
Таблиця 3.2 – Основні статистичні індикатори оцінки ефективності управління дебіторською заборгованістю підприємства в 2014 році
Індикатор |
Позначення |
Значення індикатору |
Середня зважена арифметична, тис.грн. |
|
17,48 |
Мода, тис.грн. |
Мо |
18,41 |
Медіана, тис.грн. |
Ме |
17,329 |
Дисперсія |
Д |
89,66 |
Середньоквадратичне відхилення, тис.грн. |
|
9,47 |
Коефіцієнт варіації, % |
v |
54,18 |
Коефіцієнт Джині, % |
D |
28,60 |
Коефіцієнт Герфіндаля, % |
H |
20,11 |
Коефіцієнт асиметрії Пірсона |
|
-0,1 |
Таким чином, середня зважена арифметична дебіторської заборгованості склала 17,48 тис. грн.. Для кількості дебіторів в складі 62 підприємств величина середньої невелика, що являється наслідком великої концентрації заборгованості в розмірі до 20 тис. грн.. Про це свідчать отриманні значення моди та медіани (18,41 та 17,329 відповідно). Орієнтуючись на значення коефіцієнта Пірсона, асиметрія сукупності заборгованості дебіторів є лівосторонньою. Спираючись на основи загальної теорії статистики відомо, якщо відношення коефіцієнта асиметрії Пірсона до його квадратичного відхилення, яке розраховується за формулою 3.9, менше числа 3, то асиметричність є помірною, не звертаючи уваги на неоднорідність сукупності заборгованості дебіторів.
(3.9)
де |
|
– – |
середньоквадратичне відхилення коефіцієнта асиметрії; кількість одиниць сукупності (кількість дебіторів); |
В даному випадку співвідношення дорівнює -0,334, що вказує на помірну асиметричність сукупності. Це також підтверджується тим, що медіана наближена до середньої зваженої арифметичної та менша за моду. З цього можна зробити висновок, що розподіл дебіторської заборгованості піддається поясненню в рамках нормального ймовірнісного закону, що, в свою чергу, дає змогу оцінити ступінь передбачуваності поведінки дебіторів, тобто їх керованості. Достатньо високе значення середньоквадратичного відхилення свідчить про великий розкид значень дебіторської заборгованості і вказує на існування ризику у вирішенні проблеми стягнення її простроченої частини. Непомірно високий рівень коефіцієнта варіації характеризує неоднорідність сукупності дебіторів і невисоку ступінь їх керованості. Коефіцієнт Джині показує, що розподіл дебіторської заборгованості є нерівномірним (28,60 %) і значна частина заборгованості концентрується у домінуючої групи, що склала 20,11 % (значення коефіцієнта Герфіндаля).
Таким чином, виявлені нами закономірності за допомогою статистичних методів значною мірою свідчать про ризик та низьку ефективність управління дебіторською заборгованістю підприємства та доцільність проектування удосконаленої системи.
Ми вважаємо, що побудова ефективної системи управління дебіторською заборгованістю і її стабільне функціонування відносяться до найважливіших ділянок роботи адміністрації підприємства.
Дебіторська заборгованість в економіці має дві суттєві ознаки:
джерело безкоштовних засобів для діяльності дебітора;
можливість збільшення ринку збуту продукції, робіт та послуг для кредитора.
Створення системи управління дебіторською заборгованістю, в основі якої лежить узагальнена теоретична модель, проілюструємо за допомогою рисунку 3.2, що наведений нижче:
Рисунок 3.2 - Принципова модель системи управління дебіторською заборгованістю підприємства
Керована підсистема (об’єкт) утворюється в результаті надання послуг підприємством своїм замовникам і проведення ним платежів, у тому числі авансових, постачальникам природного газу, а також партнерам по наданим йому різноманітним послугам (вхід в систему управління). На виході утворюється дебіторська заборгованість, у тому числі прострочена. Процес регулюючого впливу підтримується трьома блоками: реалізації розрахункових операцій, управління та реалізації виконавчих функцій. Розрахунковий блок на основі формування бази даних про дебіторів визначає склад, розмір, структуру і термін давності дебіторської заборгованості, що використовується блоком управління для розробки коригувальних управлінських впливів. Для цього керуюча підсистема виробляє цільовий і функціональний склад дій, заснованих на формулюванні цілей, завдань і принципів управління, оновлення складу і структури бази даних про дебіторів, розширенні теоретичних знань та узагальненні накопиченого досвіду з управління дебіторською заборгованістю, а також обліку імовірнісної поведінки дебіторів. У результаті цього вироблений комплекс засобів впливу реалізується виконавчим блоком, що здійснює корекцію платежів потенційним дебіторам (на вході системи управління). Цим і завершується один умовний цикл управління дебіторською заборгованістю.
Ефективність системи управління дебіторською заборгованістю виявляється у забезпеченні своєчасного повернення коштів та проведення постійної та злагодженої роботи причетних до неї структурних підрозділів підприємства. Для з’ясування цілей управління дебіторською заборгованістю важливо більш чітко виділити розгорнутий склад суб’єктів, причетних до її виникнення та ліквідації простроченої частини (рисунок Е.1). Організація взаємодії між учасниками, причетними до виникнення і регулювання дебіторської заборгованості, передбачає дотримання основних принципів, що сприяють ефективній роботі системи управління дебіторською заборгованістю (рисунок Е.2).
Кінцевим етапом проектування системи управління дебіторською заборгованістю є розробка її організаційно-функціональної структури. Наведена схема, зображена на рисунку 3.3, регламентує функціональна взаємодія між структурними підрозділами підприємства, безпосередньо причетними до виникнення і постійному контролю дебіторської заборгованості, в тому числі і простроченою.
Рисунок 3.3 – Організаційна структура управління дебіторською заборгованістю на підприємстві
При цьому подібна схема управління не вимагає введення додаткового штатного розкладу і передбачає використання власного кадрового складу. Сформована з нього комісія з управління дебіторською заборгованістю – постійно діюча, це дорадчий орган з функціональними обов’язками по розробці управлінських рішень, який збирається з певною періодичністю. Розроблені комісією рішення приймаються і контролюються заступником генерального директора з економіки та фінансів.
Таким чином, побудована нами система по управлінню дебіторською заборгованістю на основі попереднього статистичного аналізу та використанні принципової моделі може бути використана на ТОВ «ТІНЕС УКРАЇНА» для оптимізації дебіторської заборгованості та покращенню фінансового стану підприємства.
