24. Модель грошового обороту

Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам собою цей процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот [2, с.64].

* Грошовий оборот - безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.

Для з'ясування закономірностей та особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення побудуємо умовну модель грошового обороту, скориставшись для цього методикою побудови моделі доходів та продуктів, широко відомої в іноземній літературі.

Для спрощення побудови моделі грошового обороту згрупуємо всі його суб'єкти у чотири укрупнені групи:

o фірми - суб'єкти (фізичні та юридичні особи), що забезпечують створення та реалізацію валового національного продукту;

o домашні господарства - суб'єкти (усі сімейні одиниці, що мають самостійні грошові доходи та витрати), які забезпечують виробництво валового національного продукту основними факторами (робочою силою, засобами виробництва тощо) і є кінцевими його споживачами;

o державні структури - суб'єкти (державні управління, уряд), які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та національного продукту, впливаючи на реалізацію та споживання останнього;

o фінансові посередники - суб'єкти (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо) грошового ринку, які спрямовують потік грошових коштів від їх власників до позичальників.

Крім того, грошові платежі здійснюються також між окремими суб'єктами всередині кожної групи, зокрема між фірмами, між сімейними господарствами.

Основна кількість грошових платежів здійснюється через ринки, яких у моделі грошового обороту виділяють чотири:

1) ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт;

2) ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал і природні ресурси);

3) фінансовий ринок, де реалізуються вільні грошові кошти;

4) світовий ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої економічної системи із "зовнішнім" світом.

Структуризация грошового обороту за окремими секторами

Вид сектору	Характерні риси
1.Грошовий обіг	Рух грошей обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини, є: - еквівалентність, оскільки назустріч грошам, які передає покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої номінальної вартості; - безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші не повинні повертатися до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту; - прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні грошей від того суб'єкта обороту, який використав їх для купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх для нових закупівель.
2.Фінансовий,	Рух грошей здійснюється нееквівалентно. Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини є: - нееквівалентність, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг, одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Це відбувається, коли визначена законами частина заходів економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та інших обов'язкових платежів і надходить у розпорядження держави, яка витрачає їх для виконання своїх функцій.
3. Кредитний	Рух грошей має зворотний характер. Обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких власність суб'єктів передається у тимчасове користування, наприклад у разі внесення грошей на банківський депозит чи під час купівлі цінних паперів. Для цих відносин характерне ще , одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність у тимчасове користування. Тобто рух грошей, що забезпечує реалізацію цих відносин, має зворотний характер, коли власник повертає свої гроші в обумовлений термін чи може їх повернути, наприклад, під час купівлі акцій, і, крім того, одержує дохід у вигляді процента чи дивіденду.

Класична модель кругообігу товарів та послуг, якими обмінюються підприємства (фірми) і домашні (сімейні) господарства (населення), врівноважена відповідним потоком грошових платежів, що здійснюються під час обміну.

Модель кругообігу демонструє складне, взаємопов'язане переплетення процесів прийняття рішень й економічної діяльності.

Одним із джерел державного впливу на процес кругообігу є фіскальна політика. Збільшуючи чисті податки, уряд може збільшити і розміри грошових засобів, що вилучаються у сімейних господарств. У свою чергу сімейні господарства в цій ситуації повинні зменшувати або заощадження, або видатки на споживання чи проводити як те, так й інше. У будь-якому випадку результатом буде зменшення національного продукту. Зниження чистих податків стимулює як підвищення збережень, так і підвищення рівня споживання, позитивно впливаючи таким чином на збільшення національного продукту.

25=24.