- •1.Концепції походження грошей.
- •2Економічна природа та сутність грошей
- •11. Гроші як міра вартості, як засіб обігу, засіб платежу, засіб накопичення і світові гроші.
- •12.Закон грошового обігу.
- •13.Грошова база
- •14. Грошові агрегати.
- •15. Грошова маса і грошові агрегати.
- •17. Грошова система.
- •18. Монометалізм
- •19. Кейнсіанська теорія грошей.
- •20. Класична кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •22. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •23. Основні типи грошових систем, їх еволюція
- •24. Модель грошового обороту
- •26.Грошовий ринок
- •27. Грошові потоки та їх балансування
- •28. Грошові реформи
- •29. Грошово-кредитна політика України в перехідний період
- •30. Грошово-кредитна політика центрального банку та її інструменти
- •31. Депозитний та грошовий мультиплікатори.
- •32. Джерела позичкового капіталу.
- •33.Еволюція світового ринку позичкових капіталів.
- •34.Види інфляції.
- •35.Економічна сутність банку.
- •36.Інструменти грошового ринку.
- •37.Інструменти грошово-кредитного регулювання
- •38.Банківські послуги
- •39.Класифікація банківських активів.
- •44 Кредит як форма руху позичкового капіталу
- •45 Кредитна система та її структура
- •47 Необхідність та роль кредиту
- •48 Механізм впливу грошей на реальну економіку
- •50 Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •72.Роль грошей.
- •73.Система металевого обігу.
- •75.Споживчий кредит.
- •76.Створення банківських резервів: необхідність та значення
- •77.Створення та розвиток грошово-кредитної системи в Україні.
- •78. Структура банківської системи
- •79.Структура грошового обороту.
- •80. Структура ринку позичкових капіталів
13.Грошова база
Грошова база охоплює лише сукупність готівки, емітованої національним банком, та залишки коштів комерційних банків на їх рахунках у національному банку.
Емітовані національним банком гроші називають базовими грошима, бо вони не приймають участі у кредитному банківському обороті і додатково не збільшують масу грошей в обігу. Водночас вони слугують базою для її зростання.
Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку. Величину грошової бази Гб можна визначити за формулою:
Гб = Мо + Мк + Мрез,
де Мо — сума готівки, що перебуває поза банками; Мк — сума готівки в касах банків; Мрез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.
P.S Також можна і таку формулу: величину грошової бази (Гб) розраховують за формулою:
Гб = Гвип + Грез
де ГВИП - сума готівки, що випущена національним банком і не повернена до його фонду; Грез - сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у національному банку.
Вказані елементи грошової бази, з одного боку, в сукупності складають більшу суму, ніж розмір агрегату М0, на суму готівки у касах банків, а з іншого - охоплюють якісно та кількісно інші гроші, ніж безготівкові кошти агрегатів М1, М2, М3, Якщо грошова база складає суму зобов´язань національного банку перед комерційними банками, то безготівкові елементи грошових агрегатів охоплюють зобов´язання комерційних банків перед своїми клієнтами
Отже, показник грошової бази не може вважатися ще одним елементом готівкової маси грошей в обігу, а є якісно іншим показником фінансової статистики, що характеризує масу грошей з боку її прояву на балансі національного банку.
14. Грошові агрегати.
Усі гроші, що обертаються в грошовій сфері, становлять грошову масу, яка має свою структурну організацію. В грошовій масі виділяють грошові агрегати-такі її структурні елементи, що розрізняються між собою рівнем ліквідності, тобто рівнем здатності перетворюватися в гроші.
Грошові агрегати наявні у грошовій системі будь-якої високорозвиненої країни, однак вони мають певні національні відмінності як за складом елементів, що входять у той чи інший агрегат, так і за їх кількістю. Проте в принциповому плані грошові агрегати різних країн ідентичні.
У більшості країн виокремлюють 3-4 агрегати.
У грошовій системі України виділяють агрегати: М0, М1,М2,М3.
Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка у касах банків сюди не входить.
Агрегат МІ включає гроші в агрегаті МО + вклади у банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.. Гроші представлені у цьому агрегаті є найбільш ліквідні.Цей агрегат за своїм функціональним призначенням є засобом обігу і платежу.
Агрегат М2 - це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках.. Даний агрегат має меншу ступінь ліквідності. Гроші тут використовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельнох спроможності
Агрегат МЗ охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків. Ці операцій-це дочірні операції, обто операції за доручення з управління майном або грошима клієнтів. Має меншу ступінь ліквідності, ніж той, що має строкові депозити.
Агрегат М2 і,М3 відзеркалюють ту масу грошей, що тимчасово вийшла з обігу і виконує функцію нагромадження вартості
Гроші можна характеризувати за 2-ма параметрами: дохідність і ліквідність
Кожен вищий агрегат включає в себе попередній
Ліквідність кожного вищого агрегату є меншою (ліквідність - здатність грошей перетворюватися в готівку без втрати вартості за певний проміжок часу)
Чим вища ліквідність-тим менша дохідність
Чим вища ліквідність-менша ризикованість
Чим менша ліквідність-вища ризикованість
