1.Концепції походження грошей.

В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей:

Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу. Представники: Арістотель, П. Самуельсон.

Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.Ця концепція наголошує на об'єктивному характері виникнення грошей. Представники: А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс.

2Економічна природа та сутність грошей

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку, деякі національні гроші виконують функції світових. Гроші є загальним еквівалентом і абсолютно ліквідним активом

Гроші народила торгівля, а оскільки встановлено, Гроші це те, що приймають як сплату за товари, послуги і борги. Гроші - це засіб обміну; люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, які вони надають в очікуванні, що зможуть потім обміняти гроші на ті товари і послуги, які вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосереднього обміну товарів і послуг на інші товари та послуги - дуже неефективного засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вимагає вишукування всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнення згоди за умовами обмінуГроші служать також розрахунковою одиницею або "мірою вартості". Роль грошей як "одиниці виміру" дозволяє використовувати встановлені ціни для угод. . Крім того, що гроші служать засобом обміну і розрахунковою одиницею, вони ще забезпечують дуже зручний спосіб заощадження (засіб заощадження) і зручний спосіб запозичення грошей (засіб відстроченого платежу). Як "засіб заощадження" гроші полегшують процес здійснення накопичення з поточного доходу за рахунок гарантування майбутньої купівельної спроможності. Як "засіб відстроченого платежу" гроші полегшують запозичення (і надання позик), забезпечуючи ту міру купівельної спроможності, яку на даний момент часу запозичують і позичають. Гроші унікальні за своєю простотою, як засіб платежу за товари та послуги: вони мають самої високою ліквідністю серед всіх фінансових засобів.

3-Еволюція форм грошей.

Історизм походження грошей відноситься і до форм, які вони можуть приймати. Спочатку гроші виступають якповноцінні, тобто мають внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконує функцію грошей, або вартості того матеріалу з якого гроші були виготовлені (наприклад, золота або срібла). Потім вони поступово перетворюються на неповноцінні, тобто гроші, які внутрішньої вартості не мають, а підтверджують свою вартість в обміні. Але час, за який гроші проходять відстань від пункту "А" до пункту "Б", тобто стають неповноцінними, - величезний. 1 в цьому бігу часу, а також в економічних просторах (територіях, країнах), де гроші застосовуються, виникають різного роду змішані форми. При цьому бувало так, що в одних країнах використовувалися повноцінні (товарні) гроші, в інших — неповноцінні; але що ще цікавіше, — в одних і тих же країнах застосовувалися разом з повноцінними і неповноцінні монети (білонні), золоті і паперові гроші (наприклад, білети державних скарбниць). У змішані форми потрапляють паперові гроші, які виступають у формах:

а) розмінних банкнот;

б) білетів державних скарбниць;

в) білонної монети;

г) нерозмінних банкнот.

Групу неповноцінних грошей представляють кредитні гроші, які виступають у формі депозитних грошей (традиційні або чекові депозити і електронні депозити, а також квазігроші (векселя, чеки, довгострокові депозити), тобто специфічні грошові форми

4-Біметалізм — грошова система, за якою в основі грошового обігу були два метали — золото і срібло. В 16—19 століттях існувало дві різновидності біметалізму:

1. система паралельного обігу золотих і срібних монет, при якій співвідношення між ними встановлювалось стихійно за вартістю вміщеного в них металу

2. система подвійного обігу, при якій зберігалось вільне карбування монет з обох металів, але їхнє вартісне співвідношення встановлювалось державою

Біметалізм був недосконалою грошовою системою, бо два метали являли собою мірило вартості, що суперечило природі грошей як єдиного загального еквівалента. Значне знецінення срібла наприкінці XIX ст., як наслідок здешевлення його виробництва, призвело до того, що США, Франція та інші країни припинили вільне карбуваннясрібла. Закони економічного розвитку примусили поступово перейти на іншу грошову систему — монометалізм, в основі якої лежить золото.

5-Види грошових систем 

Грошова́ систе́ма — це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування. Кожна промислово розвинена країна має власну грошову систему, яку розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки.

Металеві грошові системи історично виступали у формах біметалізму та монометалізму. В епоху первісного накопичення капіталу (XVI — XVIII ст.) грошові системи, як правило, базувалися на біметалізмі, що виник ще за часів феодалізму.

Біметалізм — це грошова система, в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами — золотом і сріблом; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти підлягали розміну на обидва ці метали.

Монометалізм — грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал: золото (золотий монометалізм) або срібло (срібний монометалізм), при цьому в обігу функціонують монети та знаки вартості, розмінні на грошовий метал.

Регульована грошова система - це система, за якої держава бере на себе зобов 'язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків.

 Національна грошова система - це встановлена державою форма організації грошового обороту в країні, включаючи порядок емісії національних грошових знаків. Вона регулюється законами держави та іншими юридичними актами.

6- Активні операції комерційних банків

Активні операції комерційних банків – це операції, пов'язані з розміщенням банківських ресурсів у грошових і кредитних та інвестиційних портфелях.

до активних операцій банків належать:

> операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти у готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;

> розрахункові операції, пов 'язані з платежами клієнтів;

> касові операції з приймання і видавання готівки;

> кредитні операції, пов 'язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;

> інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації) на тривалий строк;

> фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

> валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

> депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;

> операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках.

Активні операції комерційні банки здійснюють у межах реально наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на кореспондентському рахунку в НБУ.

7- Вартість грошей з урахуванням часу.

Внаслідок того, що інвестування є довгостроковим про­цесом, проектний аналіз стикається з проблемою порівнян­ня грошових потоків від проекту, які будуть одержані в май­бутньому, з витратами, які вже були зроблені. Тобто треба порівняти різні за часом виникнення потоки. Головну роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей у часі. Концепція такої оцінки базується на тому, що вартість гро­шей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на

грошовому ринку, у якості якої виступає позикова норма. Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інф­ляція, ризик та схильність до ліквідності.

інф­ляція- тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей

Ліквідність — можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості

У процесі порівнянь вартості грошових потоків при їх вході в проект та виході використовують два основних по­няття — майбутня та теперішня вартість грошей.

Майбутня вартість грошей  являє собою суму інвесто­ваних у теперішньому коштів, в яку вони обернуться через певний період часу з урахуванням певної ставки проценту. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язано з проце­сом нарощування.

дисконтування - це процедура визначення сьогодні вартості майбутніх грошових потоків з урахуванням фактору часу. 

Теперішня вартість грошей  являє собою суму май­бутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього періоду за допомогою певної процентної ставки, яку нази­вають дисконтною. Визначення теперішньої вартості гро­шей пов'язано з процесом дисконтування. Основою дис­контування є поняття «часової переваги» або зміни цінності грошей у часі. Це означає, що раніше одержані гроші мають більшу цінність, ніж гроші, одержані пізніше, що зумов­люється зростанням ризиків і невизначеності у часі.

8- Визначення вартості грошей.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг

Ва́ртість гро́шей або Купіве́льна спромо́жність— кількість товарів і послуг, що можуть бути придбані за одиницю грошей, величина, обернена до рівня цін.

Розрізняють 4 форми вартості:випадкова,розгорнута,загальна,грошова

Випадкова- Товар А виконує активну роль, оскільки шукає свого антипода на ринку. Він виражає свою вартість певною кількістю споживчої вартості в товарі Б.

Розгорнута-коли один товар може бути обміняний на декілька еквівалентних вартостей

Загальна- з'являється один товар, на який усі товаровиробники обмінюють свої продукти праці, а потім обмінюють його на потрібні їм товари

Грошова- характеризується виділенням в результаті подальшого обміну одного товару на роль всезагального еквівалента. В результаті виділився один – визнаний всіма народами – всезагальний еквівалент: гроші

9-Вплив зміни вартості грошей на економічні процеси.

Ва́ртість гро́шей або Купіве́льна спромо́жність— кількість товарів і послуг, що можуть бути придбані за одиницю грошей, величина, обернена до рівня цін(к-сть уречеваної праці)

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг

Зміна вартості грошей – надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на всі сфери життя суспільства. Зміна вартості грошей спричинюється передусім зміною фізичного обсягу реальних благ, що надходять у сферу реалізації, і маси грошей, що обслуговує цю сферу. Перший із цих факторів впливає на вартість грошей прямо пропорційно, а другий — обернено пропорційно. Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності. Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність Рівень вартості грошей, як і ті економічні процеси, що його визначають, не може залишатися незмінним. Зниження вартості грошей називається інфляцією, а збільшення – дефляцією

10- Гроші як гроші і гроші як капітал

Гроші – це специфічний товар, який наділяється примусовим курсом національним банком країни і виконує роль загального еквівалента при купівлі-продажу товарів та послуг

Гроші як гроші. Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживчої вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності. Однак гроші не можуть виразити цю вартість у ціні як простий товар. Вони виражають у ній різноманітність товарів у вигляді мінових пропорцій. Мінова вартість грошей – це їх відносне товарне відображення, або купівельна спроможність. Внутрішня і мінова вартість грошей пов*язані між собою. На мінову вартість впливають не тільки ринкові відносини, але й держава

Гроші як капітал . В цьому випадку гроші виступають як засіб збереження та заощадження і можливість їх використання  в майбутньому. Гроші як капітал також можуть  виступати як капіталовкладення у виробництво, торгівлю, банківську сферу та в іншу інвестиційну діяльність. Головною ознакою грошей як капітал є збільшення своєї ватрості протягом певного періоду часу. Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися як гроші. Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг. Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента.