1. Набір стоматологічних інструментів

2. Стоматологічних діатермокоагулятор ДКС-2М

3. Електроскальпель стоматологічний ЕС-30

Базовий рівень

Знати стоматологічні захворювання, які супроводжуються розростанням грануляційної тканини, епітелію, сполучної тканини то що.

Знати методи проведення діатермокоагуляції: моно активний і біактивний.

Показання і протипоказання

Захворювань, при яких проводять діатермокоагуляцію відносяться:

1. Хронічний гангренозний пульпіт

2. Хронічний гіпертрофічний пульпіт

3. Хронічний гранулюючий періодонтит

4. Гіпертрофічний папіліт

5. Гіпертрофічний гінгівіт

6. Папіломи

7. Фіброми

Протипоказанням до проведення діатермокоагуляції є вегето-дістонічні синдроми, із вираженою нервовою реакцією, яка призводить до втрати свідомості.

Механізм дії

Під дією високочастотного струму великої сили і малої напруги, виникає розігрів тканин і металічних насадок, які в свою чергу зранюють біологічні тканини, що приводить до їх загибелі.

Алгоритм

Методика проведення діатермокоагуляції складається з наступних етапів:

1. Підготовка хворого

1. Пацієнта необхідно посадити в стоматологічне крісло у зручному для проведення маніпуляції положенні.

2. Провести антисептичну обробку порожнини рота (полоскання, лікарські зрощення, то що )

3. Знеболити ділянку проведення діатермокоагуляції

1. Підготовка апарату

   1. Апарат ДКС-2М підключають до електромережі

   2. Натисканням вмикача „Сеть” вмикають апарат , індикатором включення є загорання лампочки на передній панелі апарату

   3. Обертанням ручки „регулятор мощности” проти годинникової стрілки повністю припиняють подачу високочастотного струму на робочий наконечник

   4. В цанговий зажим робочого наконечника вставляють необхідну насадку для діатермічної дії

   5. Робочу насадку підводять до дозатору „еквівалент” і обертанням ручки „мощность” за годинниковою стрілкою підбирають необхідну величину високочастотного струму

2. Проведення діатермокоагуляції

   1. Обрану за величиною патологічного вогнища насадку підводять до зони дії.

   2. Натисканням кнопки на наконечнику здійснюють подачу високочастотного струму на насадку, внаслідок чого відбувається коагуляція патологічних тканин, показником якого є їх побіління. Процес діатермокоагуляції займає в середньому від 30 секунд до 3 хвилин.

Помилки та ускладнення

1. Передозування високочастотного струму приводить до загибелі здорових, оточуючих патологічне вогнище тканин

2. Невірно підібрана насадка викликає не однорідну коагуляцію

3. Неповноцінна анестезія

4. Приєднання вторинної інфекції

5. Передвчасний відрив коагулянту спричиняє більш затяжне і неякісне за живлення.

ЭКСТИРПАЦІЯ ПУЛЬПИ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ

Матеріальне забезпечення

1)стоматологічний комплект інструментів для обстеження й лікування зубів,

2) бори для препарування каріозної порожнини, розкриття порожнини зуба.

3) медикаменти для обробки порожнини зуба

4) інструменти для формування вустів кореневих каналів.

Типу Gates Glidden, Pesso та ін.

5)пульпэкстрактори різних розмірів

6)предметне скло, антисептики ( 3% р-н перекису водню, О,2% хлоргексидин).

Базовий рівень знань

Знати інструменти для видалення пульпи ( форма, розміри, правила роботи)

Топографо-анатомічні особливості будови порожнин зубів і кореневих каналів різних груп зубів.

Вікова анатомія порожнини зуба й вікові особливості пульпи.

Класифікація пульпітів, клінічні особливості кожної з форм, план лікування й вибір методу лікування.

Показання та протипоказання ( вітальному й девитальном)

Екстирпація пульпи показана у випадках:

1 При неефективності консервативного лікування та коли запалення коронкової пульпи після її ампутації триває в кореневій пульпі або виникає висхідний ( ретроградний ) пульпіт.

2 При локалізації каріозної порожнини в пришийковій області або в цементі зуба, навіть при початкових стадіях запалення пульпи.

3 При пульпіті, ускладненому периодонтитом.

4 При лікуванні зубів, які будуть використані як опорні під мостовидні протези.

5 При плануванні оперативних втручань у зв'язку з колокореневими кістами.

6 При депульпуванні зубів як при лікуванні генералізованного пародонтита, так і по ортопедичним й ортодонтичних показаннях.

7 Девитальну экстирпацію застосовують при всіх формах запалення пульпи, що закінчується повною втратою її життездатності.

8 Девитальна экстирпація показана хворим з нестерпністю ( алергією ) до анестетика.

Протипоказаннями варто вважати можливість застосування консервативних методів лікування при початкових формах пульпітів

Алгоритм проведення

1 Попередні етапи: антисептична обробка порожнини рота, знеболювання при вітальному методі лікування або видалення герметичної пов:язки та девіталізуючої пасти при де вітальному методі,

препарування каріозної порожнини, розкриття порожнини зуба, медикаментозна обробка порожнини зуба, створення зручного доступу до усть кореневих каналів.

- розширення усть кореневих каналів щаровидними борами невеликих розмірів або спеціальних інструментів типу Stainless, Largo, Gates- Glidden, Pesso , з їхньою допомогою надають устям кореневих каналів конусоподібну форму. Надалі задовільне розкриття порожнини зубу контролюється кореневою голкою, файлом або глибиноміром, які повинні вільно, без вигину, проникати в кореневі канали.

Экстирпація кореневої пульпи проводиться пульпэкстрактором відповідного розміру. Його підбирають із урахуванням діаметра кореневого каналу. Пульпэкстрактор обережно вводять без великого зусилля в кореневий канал, просуваючи максимально близько до апікального отвору ( не менш 2\3 довжини кореня). Потім притискають пульпэкстрактор до однієї зі стінок кореневого каналу й обертають на 180 градусів навколо своєї осі. Витягають разом з намотаної на нього пульпою. При класичному видаленні візуально пульпа являє собою анемічне червоподібне утворення із чіткою границею відриву. При необхідності проводять гемостаз.

Додаткові умови для успішної роботи пульпэкстрактором: 1. працювати інструментом тільки в прямої частини кореневого каналу, 2. не просувати пульпэкстрактор глибше чим на 2\3 довжини кореня, 3. не проштовхувати інструмент у канал із зусиллям, 4. не застосовувати в каналах з рентгенололгически видимої обтурацией.

Помилки та ускладнення

Найближчі:

- невідповідність пульпэкстрактора діаметру каналу,,

- Порушення етапності обробки каналу,

- кровотеча після экстирпації, неповна экстирпація,

- відрив кореневої пульпи за апікальним отвором й утворення заапікальної гематоми.

Віддалені.

Залишковий пульпіт виникає при неповнім видаленні пульпи створення « пробки» або при наявності не виявлених додаткових кореневих каналів,

- травма періодонта при экстирпації й інструментальній обробці каналів.

Якщо пульпэкстракція проведена класично, без помилок й ускладнень можна приступати до наступного етапу лікування пульпітів. Якщо виникли ускладнення - їх необхідно усунути й тільки після цього продовжувати лікування.

ЕЛЕКТРООДОНТОДІАГНОСТИКА

Метод ґрунтується на здатності нервових тканин збуджуватись під дією подразників. Значення порогового подразника є мірою ступеню збуджуваності, котра залежить від стану пульпи. Здорові і ін такті зуби зі сформованими коренями реагують на струм силою від 2 до 6 мкА (за винятком третього моляра, для якого у 50% випадків сила струму вище за 6 мкА).

Матеріальне забезпечення