В.В. Дутчак

Український національно-визвольний рух

на Катеринославщині та Херсонщині.

Огляд подій 1917-1930рр.

Монографія

Дніпропетровськ

«Пороги»

2008

УДК 372.48

ББК 63.3(2)712

Д85

Рекомендовано до друку Вченою радою Обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва «Стратегія» м. Жовті Води

(протокол № 6 від 25.06.08.)

Рецензенти: Стороженко І.С. д.і.н., Камчугова І.Д. , д.і.н., проф..

Дутчак В.В.

Д85 Український національно-визвольний рух на Катеринославщині

та Херсонщині 1917-1930 рр: Монографія.- Дніпропетровськ: Пороги, 2008.- 146с.

ISBN978-966-525-877-3

Монографія є спробою проаналізувати “петлюрівський” рух на Катеринославщині та Херсонщині на тлі широкого селянсько-повстанського руху різного політичного спрямування Південноукраїнських губерній доби громадянської війни.

Розрахована на учнів старших класів, студентів, аспірантів, викладачів, усіх, кого цікавлять питання історії України.

Видано в авторській редакції

ISBN978-966-525-877-3 © Автор: Дутчак В.В., 2008

© Оформлення: Тарасюк С.В. 2008

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………….4

Розділ 1. Історіографія проблеми та джерельна база дослідження…….7

Розділ 2. Українська революція на Катеринославщині та Херсонщині (огляд подій 1917-1918)…………………………………………………………14

Розділ 3. Катеринославська та Херсонська губернії у вирі громадянської війни(1919-1920)…………………………………………………………………41

Розділ 4. Катеринославщина та Херсонщина: завершальний етап боротьби повстанства проти радянської влади (1921-1930)……………………………..86

Післямова……………………………………………………………………107

Література…………………………………………………………………..110

Додатки………………………………………………………………………123

Персоналії (іменний довідник) ……………………………………………126

Передмова

Для сучасного етапу суспільного розвитку України притаманним є переосмислення власної історії. Інтерес співвітчизників до «білих плям» нашого минулого зумовлений тим, що кожна свідома людина намагається об’єктивно зрозуміти минуле для адекватного сприйняття сьогодення та певною мірою передбачити майбутнє. Однією з малодосліджених сторінок нашої історії є селянський повстанський рух доби 1917-1921 рр.. на теренах сучасної Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Широкий повстанський рух українських селян петлюрівського та анархістського забарвлення часів визвольних змагань 1917-1921 рр., дії

ОУН-УПА в часи ІІ Світової війни на теренах Дніпропетровщини залишаються маловідомими сторінками нашої історії. Панівною залишилася думка, релікт радянських часів, про загальну слабкість українського національного руху на Катеринославщині та Херсонщині.

Між тим, селянський повстанський рух Катеринославщини, Херсонщини та Таврії вписав досить вагому сторінку в історію боротьби українського народу за здобуття незалежності нашої держави.

Об`єктом даного дослідження є “петлюрівський” рух Катеринославщини та Херсонщини на тлі широкого селянсько-повстанського руху різного політичного спрямування Південноукраїнських губерній доби громадянської війни. Хронологічні межі дослідження охоплюють період із 1917 до 1921 року, тобто той час, протягом якого відбувалось розгортання та розвиток селянських повстанських сил на Півдні України. Подаються також факти окремих виступів селянства Дніпропетровської та Кіровоградської областей у період колективізації 30-х років. Географічними межами дослідження виступають: Херсонська, Таврійська, Катеринославська губернії, території Дніпропетровської, Кіровоградської областей.

Мета наукової роботи - дослідження повстанського селянського руху 1917-1921 рр. насамперед, “петлюрівського” забарвлення, на території Катеринославської, Херсонської та частково Таврійської губерній, його структури, організації та ідеологічного наповнення. Поборення стереотипу слабкості українського руху на Катеринославщині 1917-1921рр., який побутує у свідомості “наддніпрянця звичайного”, допоможе усвідомити абсурдність протиставлення, з одного боку, Сходу, як денаціоналізованої, інтернаціоналістичної України, і Заходу, як єдино патріотичної, національно-свідомої України. Виправлення даних штучних відхилень і викривлень можливе лише за умов всебічного і ретельного дослідження історії рідного краю, особливо доби національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

Складна доба революції та громадянської війни породила багато феноменів, неможливих у стабільній державі мирного часу. Одним із них була поведінка українського селянства, що за своєю консервативною природою не могло відігравати активної ролі в поточних політичних подіях; прив`язане до землі, не могло в основній своїй масі емігрувати за кордон, але не бажало спокійно погоджуватися на роль людського та матеріального резерву, яку йому відводили головні політичні суб`єкти громадянської війни.

“Повсюди безперервні селянські повстання. Проти кого? - запитаєте ви? Проти білих і проти червоних, дивлячись на те, чия влада встановилась. Ви скажите…, мужик - ворог усякого порядку, він сам не знає, чого хоче… Він знає це краще, ніж ви, бо бажає він зовсім не того, що ми з вами. Коли революція пробудила його, він вирішив, що здійснюється його одвічний сон про життя осібно, про анархістське хутірське існування працею рук своїх, без залежності і обов`язків перед будь-ким. А він з лещат старої скинутої державності потрапив під більш тяжкий прес нової революційної наддержави” - писав Борис Пастернак [184,174]. В умовах повсюдної економічної руйнації село залишалось єдиним джерелом постачання, чим без будь-яких вагань користувалась кожна військово-політична сила того часу (їх дещо різнили хіба що методи взаємодії з селом): всі задарма вимагали продовольство, сировину, коней, людей для продовження війни. Селяни складали постійну основу повстанських рухів в Україні в 1918-1920рр. практично проти всіх політичних сил, що на той час претендували на верховну владу.

Не були винятком і селяни Катеринославщини та Херсонщини, адже повстанство, чи отаманщина, як його ще називали, було загальноукраїнським явищем. І хоча Катеринославщина не мала такої організації як “Холодноярівська республіка” і була батьківщиною легендарного анархістського Батька Махна і есера Н. Григор`єва, проте петлюрівський рух на наших теренах також був явищем широким, виразним і організованим.

Дана монографія є спробою охарактеризувати головні причини виникнення повстансько-партизанського руху селян, його напрямків, умовну класифікацію та орієнтовний кількісний склад; визначити основну періодизацію розвитку повстанського руху; частково описати та проаналізувати політичні портрети керівників повстанського руху «петлюрівського забарвлення».

Результати даної роботи можуть бути використані при розробці лекцій, спецкурсів, теоретичних семінарів, під час проведення позакласних виховних заходів. Крім того, матеріали роботи стануть у нагоді при проведенні краєзнавчих експедицій, підготовці експозицій у краєзнавчих музеях. Практичне значення роботи полягає також у можливості подальшого вивчення і розробки як самої теми, так і її окремих аспектів.