45. Використання ігрових технологій на уроках читання та мови

Використання ігрових технологій в навчально-виховному процесі сприяє формуванню учня як самостійної, ініціативної, вдумливої особистості , буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Гра є незмінним важелем розумового розвитку дитини. Ігрову форму занять вчитель створює за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів.

   Плануючи організацію ігрової діяльності на уроці, я  визначаю навчальну, розвивальну і виховну мету, кожна з яких спрямована на розв’язання завдань, визначених програмовими вимогами для учнів початкової школи.  Грою, її елементами та ігровими ситуаціями активізую виховну функцію навчально-пізнавальної діяльності.

    На уроках української мови за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок» закріплюю різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, в назвах яких є орфограми, на які треба звернути особливу увагу або дрібні речі, які треба описати.

   Вивчаючи спільнокореневі слова, пропоную дітям гру «Лото». Кожен учень має картку, розкреслену на шість клітинок. У кожній клітинці різні слова. Я маю набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти аналізують оголошений корінь слова, виділяють в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє слова. Під час опрацювання правил на уроках української мови впроваджую гру «Знайди ознаку».

На уроках читання під час розчиток  застосовую ігри «Піраміда», «Падають шишки». На мою думку  дуже корисними є спеціальні ігри на розвиток пам’яті, вироблення стійкої уваги: “Засічка – кидок» (при слові «кидок» всі починають читати на максимальній швидкості, «засічка» - читання зупиняється), «Відгадай» (вибіркове читання), «Хвиля» ( починають читати у довільному темпі вголос, поступово збільшують силу голосу, доходять до вершини і починають зменшувати). Є ігри, що вчитель використовує для читання в парах: «Луна або Папуги», «Вовчик і Зайчик». Одне речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання повторюється знову. Під час читання одним учнем другий уважно стежить за правильністю.

46. Види вправ, що розвивають критичне мислення.

Критичне мислення – це процес розгляду ідей з багатьох точок зору, відповідно до їх змістових зв’язків, порівняння їх з іншими ідеями. Критичне мислення – це результат, це момент у мисленні, коли критичний підхід стає природним шляхом взаємодії з ідеями та інформацією, це активний процес, який або стимулюється, або трапляється спонтанно і надає учневі можливість контролювати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати [1].

Учень включається у процес критичного мислення коли задає собі запитання типу: «Що це повідомлення значить для мене?», «Як я можу використати ці знання?», «Як ця інформація співвідноситься з тим, що я вже знаю?», «Чи є ця інформація корисною?», «Якими можуть бути наслідки використання цієї інформації для мене і для інших?».

Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитись критичного мислення. Але існує ряд умов, які педагогу необхідно створити в класі, а також кілька порад, яких повинні дотримуватись учні для того, щоб успішно залучитися до процесу критичного мислення.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує конкретні методичні прийоми, які доречні для різних видів та форм роботи:

• Методика «Кубування»

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напрямку мислення.

• Методика «Доповідач – респондент»

1.     Прочитати текст, запам’ятати його.

2.     Два учні виходять до дошки. Один переказує, другий слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів міміки.

• Методика «Джигсоу» (мозаїка)

1.     Учні класу об’єднується у постійні групи.

2.     Текст поділяється вихователем на частини.

3.     Кожна частина тексту вивчається певною експертною групою.

4.     Робота експертних груп. Вивчають свою частину.

5.     Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

• Методика «Інтерв’ю»

1.     Читання тексту та фронтальна робота над ним.

2.     Далі працюють два учні – кореспондент та респондент.

• Методика «Сенкан»

Розвиває здатність узагальнювати, систематизувати інформацію схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формулювати їх декількома словами. Це вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан – це вірш, який складається із п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Форма сенкана:

-    1-й рядок – тема (іменник);

-    2 -й рядок – опис (прикметник);

-    3 -й рядок – дія(дієслово), пов’язане з темою;

-    4- й рядок – ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного;

-   5- й рядок – перефразування сутності(синоніми, узагальнення, підсумок). Для ефективного застосування методів і прийомів технології розвитку критичного мислення на заняттях слід дотримуватись  структури заняття з розвитку критичного мислення:

1.Розминка. 2.Актуалізація. 3.Усвідомлення змісту. 4.Рефлексія.

У процесі практичної реалізації технології розвитку критичного мислення  на кожному етапі заняття слід використовувати  відповідні для цього етапу методи. Проте необхідно пам’ятати, що на занятті доцільніше використати 1-3 вправи повноцінно, ефективно, а не багато і розмито.

Технологія розвитку критичного мислення розрахована не на запам’ятовування, а на осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.

Методика «Кубування» (робота в групах) Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма Наприклад, можливі такі вказівки на гранях 1 2 •Описати • Порівняти Колір, форму, розміри. На що це схоже? Від чого це відрізняється? 3 • Встановити асоціації Про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у зв'язку з цим? 4 • Проаналізувати Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це вигадати? 5 6 • Запропонувати •Знайти застосування аргументи «за» або «проти» Яким чином Займіть певну це може бути застосовано?. пози-цію, використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих.

Методика «Кероване читання з передбаченням» • 1. Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставимо дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, працюючи у парах чи групах). • 2. Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами (треба заздалегідь попередити учнів, щоб вони не читали весь текст наперед). Зупинки бажано робити на найбільш цікавих місцях, щоб створити інтригуючу ситуацію очікування. • 3. Після читання кожної частини учням ставляться запитання, причому бажано уникати буквальних. Також пропонується спробувати зробити прогноз (передбачення) стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.