4. Приклади реалізації принципу проблемності у викладанні української літератури

Принципи навчання - це положення, на основні яких здійснюється процес навчання. Вони відображають загальні вимоги до змісту і організації навчально-виховного процесу, вибору і реалізації засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Принцип проблемності навчання сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, формуванню їх творчих здібностей

Проблемність навчання за своєю суттю є теорією розвиваючого навчання. Вона забезпечує «зближення» процесів учіння та наукового пізнання. Принцип проблемності навчання зумовлює необхідність постановки перед студентами пізнавальних проблем та завдань, створення проблемних ситуацій, які спонукають їх до пошуково-пізнавальної діяльності У процесі пошуково-пізнавальної діяльності формуються самостійність студентів, зокрема уміння бачити поставлену перед ними проблему вникнути в їх суть, окреслити низку конкретних завдань, спрямованих на її розв'язання, неординарних шляхів вирішення проблеми.

Реалізація принципу проблемності навчання забезпечує розвиток мислення. Способи реалізації принципу проблемності навчання:

— аналіз програмного матеріалу з метою визначення тих тем, які доцільно реалізувати проблемним способом,

— виділення тієї частини, блоку дози навчального матеріалу, на основі якого буде висунута проблема, поставлені проблемні питання,

— створення проблемної ситуації в процесі вивчення нового матеріалу,

— здійснення педагогічного керівництва процесом розв'язання поставленої проблеми, тобто управління пошуково-пізнавальною діяльністю студентів,

— дотримання послідовності етапів проблемного навчан­ня як творчого процесу (постановка проблемних завдань, сприйняття і усвідомлення проблеми учнями, власне вирішення проблеми з використанням неординарних способів),

— вибір і реалізація раціональних методів і засобів, форм організації пошуково-пізнавальної діяльності студентів.

Проблемне навчання літератури: можна запропонувати завдання поміркувати над проблемою соцреалізму в українській літературі, її місце в каноні літератури, доцільності розгляду цих творів.

7. Організація навчального процесу вивчення літератури в системі підготовки спеціалстів-філологів

Літературна освіта у школі та ВНЗ базується на державних документах, які становлять нормативну базу викладання. Організаційно-методичне забезпечення навчального про­цесу вивчення української літератури ґрунтується на розробленні навчально-методичного ком­плексу спеціальностей 6.020303, 7.02030301, 8.02030301 «Українська мова та література» та відповідних дисциплін (нормативних як-от: «Історія української літератури», «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Усна народна творчість» тощо і вибіркових, наприклад, «Література рідного краю», «Біблія і українська література», «Теоретико-методичні аспекти вивчення української новелістики» тощо), який включає:

- типові і робочі навчальні плани;

- типові і робочі навчальні програми за всіма нормативними і вибірковими навчальними дисциплінами;

- план наскрізної підготовки спеціалістів;

- календарні графіки аудиторної та позааудиторної роботи студентів;

- програми навчальної і виробничої практик;

- підручники і навчальні посібники; \

- методичні матеріали і завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів із навчальних дисциплін (по кафедрі української літератури «Історія української літератури» різних історико-літературних періодів, «Методика навчання української літератури в школі», «Методика навчання української літератури у ВНЗ», «Теорія літератури», «Літературне редагування авторських рукописів» тощо);

- методичні матеріали з виконання курсових і випускних (бакалаврських, дипломних, магістерських) робіт;

- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

- методичні матеріали з проведення державних іспитів і за­хисту випускних (бакалаврських, дипломних, магістерських) робіт.

Усі ці документи повинні відповідати державному стандарту освіти

України.

Зміст освіти — це науково обгрунтована система дидактич­ного і методичного оформлення процесу формування знань, вмінь і навичок, а також досвіду творчої діяльності особистості у відповідності з освітніми і кваліфікаційними рівнями. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, освітньо-кваліфікаційною характеристикою, стру­ктурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними документами і відобража­ється у відповідних підручниках, навчальних посібниках, ме­тодичних матеріалах, дидактичних засобах при організації на­вчального процесу. Зміст освіти складається з нормативної і вибіркової частин. Но­рмативна частина визначається відповідним державним стандар­том освіти, вибіркова частина — вищим навчальним закладом.

Державний стандарт освіти — це сукупність норм, що ви­значають вимоги до відповідного освітнього (кваліфікаційного) рівня. У відповідності до державного стандарту навчання студен­тів ведеться за навчальним планом, що складається на підставі типового навчального плану, затвердженого Міністерством осві­ти і науки України.

Навчальний план— це нормативний документ, що визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчаль­них занять і їх обсяг, графік навчального процесу, форми і спосо­би проведення поточного і підсумкового контролю.

Перелік дисциплін, розподіл їх за семестрами, час, відведений на їх викладання, визначається залежно від спеціальності, спеціа­лізації, кваліфікації майбутнього фахівця, а також від загальної тривалості часу навчання. Для конкретизації планування навчального процесу на кож­ний навчальний рік складається робоча навчальна програма. Обов'язковим є дотримання в авторській програмі назви навчальної дисципліни, її обсягу, відповідно до нормативних програм, як-от, із історії української літератури: Історія української літератури. Навчальна програма нормативної дисципліни для вищих закладів освіти / [укл. Ю.І. Ковалів ; за ред. М.К.Наєнка]. – К.: КНУ, 1999. – 124 с.; Програми педагогічних інститутів. Історія української літератури ХІХ – початку ХХ ст. Для студентів спеціальності «Українська мова та література» / [укл. П.П. Хропко]. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1993. – 116 с.; із методики літератури: Методика викладання української літератури у вищих навчальних закладах : програма курсу для освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр педагогічної освіти. Викладач української мови та літератури / [укл. О.Семеног].- К.-Глухів: РВВ ГДПУ, 2004.- 40 с.; Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі : [навч. посіб.] / С.У. Гончаренко, П.М.Олійник, В.К .Федорченко та ін. / [за ред. С.У.Гончаренка, П.М.Олійника]. - К.: Вища школа, 2003. - 323 с тощо.

Робоча навчальна програма, наприклад, із «Історії української літератури» має бути підготовлена за певною формою, затверджена на засіданні кафедри української літератури, схвалена методичною комісією вищого навчального закладу. Робоча навчальна програма складається із опису навчальної дисципліни.

Таблиця 1

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Історія української літератури І пол. ХІХ ст.»

Найменування показників	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу Денна форма : заочна форма
Кількість кредитів, відповідних ECTS:	Галузь знань: 02.03 «Гуманітарні науки» Спеціальність: 6.020303 «Філологія (українська мова та література)»	Тип курсу: нормативна дисципліна
Змістових модулів: 2 Індивідуальна робота: Загальна кількість годин:		Рік підготовки: Семестр: 1, 2
Аудиторних: Самостійна робота: Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – % самостійної роботи – %	Освітньо-квалікаційний рівень: «бакалавр»	Семестр 1 Лекції 5 : Практичні 12 : Самостійна робота : Індивідуальна робота Семестр 2 Лекції 22 : 5 Практичні 10 : 4 Самостійна робота : Індивідуальна робота
		Вид контролю: залік іспит